Австрія зберігає неоднозначний підхід до Росії, попри її повномасштабне вторгнення в Україну. Відень не хоче відкрито підтримувати Москву, але й остерігається шкоди відносинам, що десятиліттями приносили гроші. Для жодного члена Євросоюзу не склало стільки труднощів розірвати відносини з Росією (Угорщина, схоже, навіть не намагається це зробити), йдеться у матеріалі Politico.
У січні цього року Австрійська торгово-промислова палата вирішила провести на околиці Москви бізнес-захід. Вона збиралась провести спортивну зустріч австрійського бізнесу в Одінцово. У надії заманити на захід сотні компаній, які працюють у РФ, торгово-промислова палата навіть запропонувала безкоштовне лижне спорядження та інструкторів. І лише після того, як репортер австрійської платформи розслідувань ZackZack запитав про захід, палата її скасувала.
Відносини між Австрією та РФ залишаються непорушними у галузі енергетики та фінансів. І при цьому країна надала українцям гуманітарну допомогу та підтримувала антиросійські санкції.
У квітні 2022 канцлцер Австрії Карл Нехаммер вирішив стати першим європейським лідером, що поїде після Києва до Москви і зустрінеться з Путіним особисто. Він презентував це як місію миру та урочистий "обовʼязок". Канцлер назвав ту розмову з президентом РФ "жорсткою і відвертою", але скептики зазначали, що тим часом російський газ до Австрії продовжував надходити, на відміну від Німеччини, наприклад.
"Західні партнери Австрії довго терпіли її відносини з Росією, але війна в Україні підняла ставки, і Відень раптово опинився під тиском з усіх сторін. Критики по обидва боки Атлантики кажуть, що прийняття Австрією «військового нейтралітету» та те, що багато хто сприймає як підхід до кризи, свідчить про глибоко вкорінений цинізм серед еліт країни у їхніх відносинах з Росією та становить суттєву загрозу до європейської єдності над Україною", – зазначили журналісти.
Співрозмовник видання серед посадовців Єврокомісії вважає, що Москва протягом багатьох років успішно проникала в австрійський істеблішмент.
У Брюсселі побоюються, що з часом поява толерантної до Росії зони в географічному центрі Європи, яка охопить Угорщину та Австрію, може поширитися, даючи Росії перевагу в її постійних зусиллях вбити клин на континенті. Хоча міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг стверджує, що його країна не ставить під загрозу європейську єдність, а зміцнює її.
Політика "примирення" з Москвою для Відня зберігається протягом десятиліть. Після придушення Радянським Союзом повстання 1956 року в Угорщині, що викликало масову хвилю біженців через австрійський кордон, Відень без вагань приєднався до інших західних країн в ООН у критиці дій Москви. Але Австрії не знадобилося багато часу, аби відкрити переваги нейтрального статусу. Оскільки країна не входить до НАТО, вона змогла вести бізнес по обидва боки. У 1968 Відень першим підписав із СРСР контракт на постачання природного газу. Усього через декілька місяців після цього радянські танки знову вторглися у Центральну Європу – аби придушити Празьку весну.
Журналісти припускають, що ці події вплинули на страх Австрії перед вторгненням "совєтів" і до них. Тоді уряд навіть склав план евакуації з Відня на крайній захід. Але СРСР не вдерся, а його газ продовжував надходити до "нейтральної Австрії".
Politico також нагадує, що Путін їздив до Австрії у 2014 році усього через кілька тижнів після початку окупації Криму та розвʼязання війни в Донецькій та Луганській областях.
Зараз Росія залишається другим за величиною інвестором в Австрії після Німеччини (це місце вона займає з 2014 року), а на кінець минулого року прямі іноземні інвестиції склали 25 мільярдів євро, або 13% від загального обсягу. (Для порівняння, інвестиції США в Австрію складають 13 мільярдів євро, тоді як інвестиції сусідньої Італії – близько 11 мільярдів євро.)
Тим часом багато австрійських компаній, які інвестували в Росію в останні роки, залишаються там активними. Майже дві третини з 65 австрійських компаній у Росії, опитаних Київською школою економіки, планують залишатися.
Нафтогазовий конгломерат OMV, найбільша компанія Австрії, залишається головним гравцем в енергетичному секторі Росії. Райффайзен Банк Інтернешнл, що належить Австрії, є найбільшим іноземним кредитором, що діє в Росії, і опорою фінансової системи країни. Навіть Red Bull із Зальцбурга продовжує продавати свої енергетичні напої в Росії.
OMV стверджує, що зобов’язана продовжувати купувати щонайменше 6 мільярдів кубічних російського газу на рік до 2040 року – результат угоди 2018 року, підписаної у Відні Путіним і тодішнім канцлером Себастьяном Курцем. Уряд Австрії, який володіє трохи більше ніж 30% OMV, колишньої державної монополії, стверджує, що не в курсі деталей контракту. Як він планує виконати свою обіцянку звести до нуля залежність Австрії від російського газу до 2027 року, залишається загадкою.
Враховуючи, наскільки глибоко російські інтереси закопані в політиці та економіці країни, розплутати австро-російські відносини може бути навіть неможливо, вважають у Politico.
У той час як решта Європи скоротила свою залежність від російського газу більш ніж наполовину в 2022 році до 19%, Австрія купувала 60% свого газу в Росії, порівняно з 80% до торішнього вторгнення. Торік Австрія заплатила за російський газ 7 мільярдів євро.
В березні австрійський голова МЗС Шалленьерґ заявив, що Росія залишатиметься "важливою" для Європи. У інтервʼю Reuters він також сказав, що російські письменники Федір Достоєвський та композитор Петро Чайковський є важливою частиною європейської культури.
У січні Австрія разом із Угорщиною домовилися не постачати Україні озброєння. Австрійський президент пояснював, що країна не може постачати Україні озброєння зокрема через зафіксований у конституції нейтральний статус, а також через те, що вона занедбала свій оборонний потенціал.
При цьому Відень надає гуманітарну допомогу українцям, а також долучився до коаліції зі створення спецтрибуналу проти Росії.