Китай планує закрити повітряний простір на північ від Тайваню з 16 по 18 квітня.
Про це пише Reuters з посиланням на джерела, обізнані з цим питанням.
Такий крок може перешкодити польотам у регіоні. “Заборона порушить роботу північного регіону польотної інформації Тайваню”, − зазначили вони.
Причина обмежень невідома.
Це відбувається в той момент, коли Китай завершує кількаденні військові навчання навколо самоврядного Тайваню, що є відповіддю на нещодавню зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті в Каліфорнії, яка розлютила Пекін.
Високопосадовець, який безпосередньо знайомий із цією справою, сказав, що заборона на польоти вплине на 60%-70% рейсів між Північно-Східною та Південно-Східною Азією, а також рейси між Тайванем і Південною Кореєю, Японією та Північною Америкою.
За даними OPSGROUP, організації авіаційної промисловості, який надає консультації щодо ризиків польотів, попередні обмеження, запроваджені під час китайських військових навчань у серпні минулого року, призвели до значних збоїв у польотах у регіоні, а деякі пілоти були змушені брати з собою додаткове паливо.
Як пише Bloomberg, дії Китаю показують, що країна продовжуватиме тиск на Тайвань.
“Ми не залишимо місця для будь-якої форми тайваньської сепаратистської діяльності”, − заявила в середу Чжу Фенлянь, речниця Управління у справах Тайваню в Пекіні на першому регулярному брифінгу для преси після того, як Народно-визвольна армія провела три дні військових навчань навколо Тайваню.
Чжу повторила, що навчання були суворим попередженням для людей на Тайвані, які виступають за незалежність та “іноземне втручання”. “Ми вживемо рішучих заходів, щоб запобігти будь-якому зовнішньому втручанню та сепаратистській поведінці, а також для захисту національного суверенітету і територіальної цілісності”, − сказала вона.
Нагадаємо, минулого тижня Китай провів триденні навчання з повітряної та морської блокади навколо Тайваню. У навчаннях взяли участь ядерні бомбардувальники H-6, озброєні бойовими ракетами, військові кораблі та авіаносець “Шаньдун”.