ГоловнаСвіт

Російські дезінформаційні операції в США не закінчилися, - The New York Times

Такі операції впливу не властиві виключно одній платформі.

Російські дезінформаційні операції в США не закінчилися, - The New York Times
Фото: intex-press.by

Російські дезінформаційні операції, які зачепили вибори президента США у 2016-му, аж ніяк не закінчилися.

Про це Рені Діреста - директор відділу досліджень компанії, що спеціалізується на кібербезпеці, - пише у статті "Що ми знаємо про російську дезінформацію" для американського видання "Нью-Йорк Таймс".

Згідно з двома новими звітами сенатського комітету з розвідки, російський вплив через соціальні мережі, всупереч припущенням багатьох видатних технічних керівників, - це хронічний, розповсюджений і ідентифікований стан, з яким тепер необхідно агресивно боротися.

Комітет Сенату попросив дві дослідницькі групи, одну з яких очолює Діреста, вичерпно дослідити недавні багаторічні операції впливу Росії на погляди американців, реалізовані російським "Агентством інтернет-досліджень". Сенат надав групі дані, пов'язані з діями агентства, отримані від Facebook, Twitter і Alphabet (материнська компанія Google). Платформами саме цих компаній маніпулювало агентство.

У доповіді зроблено висновок про те, що Росія могла успішно маскуватися під різні американські засоби масової інформації і псевдоосіб, вибудовувати спільноти із сотень тисяч людей, роками збільшувати свій вплив і використовувати його для маніпулювання вже наявними політичним і громадським розколами. Хоча Росія навряд чи єдиний геополітичний гравець із досить заяложеною тактикою, дані про операції Агентства інтернет-досліджень за останні три роки показують її ентузіазм і прихильність до засобів сучасної інформаційної війни.

Дані вказують на те, що це не мала проблема, яку можна було виправити, підлаштувавши механізми показу реклами на вищезазначених платформах. Це радше була кросплатформна атака, яка використовувала різні особливості кожної соціальної мережі і охоплювала всю її екосистему.

Також технічні керівники підкреслили, що дезінформаційні зусилля Росії займали малий відсоток від загального контенту на кожній окремо взятій платформі за роки. І це правда. Але вона приховує важливіше: для цільових підгруп американців, таких як афроамериканці, повідомлення були, можливо, повсюдними.

Будь-яка дезінформація не залишається всередині своєї підгрупи. "«Вірусний» - термін, який так полюбили інтернет-маркетологи, - дуже доречний тут: первинна «інфекція» після контакту з вразливою меншістю стрімко поширюється на ширшу аудиторію, даючи інфекції можливість «перестрибувати» на абсолютно інші верстви населення (в тому числі і на верстви населення поза соціальними мережами, як у цьому випадку)", - йдеться в статті.

Технічні керівники в офіційній заяві Конгресу заявили, що не здатні оцінити, чи створювала Росія контент, спрямований на стримування кого-небудь від голосування. У той самий час дослідники з'ясували, що Росія дійсно створювала такий контент. Він пропагував брехню про правила голосування, намагався схилити виборців віддавати свої голоси за кандидатів від третіх сторін і складав історії, які виправдовували відмову від голосування.

"Наш аналіз підкреслює факт того, що такі операції за впливом не властиві виключно одній платформі, одному обмовленому гравцеві чи цільовій аудиторії. Це глобальна проблема, і об'єднання онлайнової соціальної екосистеми в кілька основних платформ означають, що пропагандисти мають готову аудиторію - їм потрібно лише кілька сервісів, щоб покрити аудиторію з мільйонів людей, а точковий таргетинг, який став можливим завдяки десятиліттям збору інформації про поведінку користувачів (всередині сервісів компанії-рекламодавця), означає, що тепер можна просто і недорого достукатися до будь-якої цільової групи", - пише видання.

Найбільший урок з дослідження російського втручання - це тривожна відсутність адекватних структур для взаємодії між безліччю зацікавлених осіб, як приватних, так і публічних, для вироблення рішень і належного нагляду.

"Гірка правда в тому, що проблему кампаній дезінформації ніколи не вирішити, адже ця гонка озброєнь постійно еволюціонує. Але нею можна - і треба - управляти. Для цього потрібно, щоб платформи соціальних мереж, незалежні дослідники і уряд працювали спільно як напарники в битві. Не варто сподіватися - як і покладати всю відповідальність - тільки на платформи соціальних мереж", - вважає автор.

Він вважає, що загальна картина дезінформації, правду кажучи, доволі похмура. Росія вже показала свої наміри продовжувати інформаційні операції. Вітчизняні ідеологи переймають тактики маніпуляції масами, які використовують іноземні пропагандисти.

При цьому Діреста сподівається, що зараз складається значно повніша картина того, які спроби дезінформації Росія робила з 2014 по 2017 рік. Публіка більше цікавиться цією темою, платформи соціальних мереж активно намагаються знайти рішення, і розслідування уряду підживлює дискусію про регуляцію. Сенатор Марк Ворнер, демократ від штату Вірджинія, навіть запропонував нову всеосяжну кібердоктрину.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram