НАТО не розглядає питання нарощування військ у Східній Європі і Балтії, крім наявних планів, і не бачить загрози, що насувається з боку Росії, незважаючи на занепокоєння країн Балтії.
Про це заявив голова військового комітету НАТО, генерал Петр Павел, інформує агентство Рейтер.
Литва, Латвія і Естонія бояться, що приймуть на себе перший удар у разі потенційного конфлікту з Росією, і підтримують бойову готовність своїх армій. На цьому тлі НАТО планує розмістити нові сили в Польщі і трьох країнах Балтії.
Чотири батальйони, кожен з яких налічуватиме аж до тисячі військовослужбовців, є частиною широкої стримувальної стратегії НАТО, яку мають схвалити на саміті у Варшаві 8 липня. Альянс розраховує, що це стане на заваді повторенню тієї демонстрації військової сили Москвою, яка була в Криму.
За словами Петра Павела, батальйони будуть політичним стримувальним засобом, а не військовим. На цьому етапі, на його думку, немає потреби в більшому нарощуванні сил.
"Розміщення додаткових військових сил не розглядається, - сказав він на прес-конференції. - Метою НАТО не є створення військового бар'єра проти широкомасштабної агресії Росії, оскільки така агресія не стоїть у порядку денному і жодні розвідувальні дані не вказують на неї".
Тим часом, на його думку, загрозу з боку Росії виключати не можна.
Як нагадує Рейтер, країни Балтії і Польща турбуються, що плани НАТО не є достатніми, щоб запобігти атаці Росії, і хочуть створення протиракетного щита для захисту регіону.
За словами генерала, будь-яка спроба агресії з боку Росії з використанням методів, схожих на ті, що були під час анексії Криму, не зможе зайти так само далеко, як тоді, і спричинить колективну відповідь НАТО.
Нагадаємо, раніше в червні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія регулярно порушує режим припинення вогню на Донбасі.