Держдума в третьому, остаточному читанні ухвалила закон, який зобов'язує пошуковики видаляти посилання з недостовірною інформацією за заявою росіян. Документ має набути чинності з січня 2016 року.
Про це повідомляє РИА Новости.
Згідно з документом, громадянин зможе вимагати від пошуковика видалення посилань на інформацію про себе, яку він вважає недостовірною, неактуальною або оприлюдненою з порушенням законодавства. Однак ця норма не поширюватиметься на інформацію про події, що містять ознаки кримінально караних діянь, строки притягнення до кримінальної відповідальності за якими не минули, і відомості про вчинення злочинів, за якими не знято або не погашено судимість.
У законі викладено порядок звернення громадянина до оператора пошукової системи та його розгляду. Так, заявник має вказати прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, контактну інформацію і дати згоду на обробку своїх персональних даних, а також вказати адресу веб-сторінки, на якій розміщена недостовірна, на його думку, інформація, і пояснити, чому посилання на неї слід видалити. На оператора покладається обов'язок не розкривати інформацію про факт звернення громадянина.
До другого читання виключили норму про видалення посилань з достовірною інформацією через три роки після події. У визначення пошукової системи внесли зміни, що виключають підпадання під нього внутрішньосайтового пошуку, уточнили обов'язки пошукових систем видаляти посилання на інформацію зі списку результатів пошуку за запитами, що містять ім'я та прізвище заявника. Крім того, пошуковикам надається право просити документи, що засвідчують особу людини, яка написала заяву про видалення посилань. Термін розгляду заяв користувачів пошуковиками становить десять робочих днів.
У разі відмови пошуковика видалити посилання громадянин може звернутися до суду за місцем проживання. Закон має набути чинності 1 січня 2016 року.
"Ми виробили прийнятний для всіх сторін, працездатний закон, який має створити ефективну можливість припинення шантажу і цькування в Інтернеті, таких явищ, як інтернет-приниження, яке, на жаль, усе ширше розповсюджуються. Важливо, що при цьому не створюється загрози для свободи слова, повністю виключається позасудове вилучення інформації безпосередньо з ресурсів, де вона розміщена", - сказав глава комітету з інформаційної політики Леонід Левін, коментуючи закон.
Документ викликав критику з боку інтернет-компаній, які, зокрема, вказували, що пошуковикам не можна передавати невластиві функції з перевірки інформації на достовірність і відповідність законодавству і пропонували передати їх Роскомнагляду.
У комітеті Держдуми з інформаційної політики проводили наради з представниками інтернет-спільноти, за підсумками яких зроблено кілька поправок до другого читання. За словами голови комітету Держдуми з інформаційної політики Леоніда Левіна, 90% пропозицій інтернет-компаній враховано. Однак після другого читання законопроекту інтернет-компанії заявили, що в документ внесли лише "косметичні" поправки, принципові ж зауваження інтернет-галузі депутати знову не врахували.