Американська компанія Twitter 7 жовтня подала позов до Федерального суду Каліфорнії на ФБР і міністерство юстиції США щодо захисту права на свободу слова та першої поправки до конституції США.
Компанія, зокрема, має намір домагатися зняття заборони на розкриття інформації про судові запити американських спецслужб.
Now it's easier to enjoy photos on Twitter for Mac. Share pics in messages, view/post up to 4 pics in Tweets: https://t.co/ZwtA39UiAo
— Twitter (@twitter) October 2, 2014"Ми вважаємо, що згідно з першою поправкою, ми маємо право відповідати на стурбованість наших користувачів, а також на заяви представників уряду США, надаючи інформацію про масштаби проведеного американським урядом стеження", - заявив віце-президент Twitter Бенджамін Лі.
Зараз Twitter, як і інші мережеві організації, зобов'язані за запитом правоохоронних органів надавати їм закриті дані про користувачів. При цьому відкрито заявляти про сам факт такого запиту їм заборонено. Так, у квітні 2014 року частково закрили для публікації "звіт про прозорість", направлений Twitter до американському уряду: серед іншого, цей документ містив і відомості про запити з боку органів безпеки.
Раніше з таким запитом до суду звертався інтернет-гігант Google, домагаючись дозволу публікувати статистику про звернення спецслужб до компанії і про пов'язані з цим судові рішення. Цей запит відхилили.
7 лютого цього року керівництво Twitter розкритикувало угоду про розкриття статистики співпраці зі спецслужбами, укладену найбільшими американськими IT-компаніями з урядом країни. Представники Twitter заявили, що домагатимуться від влади права публікації докладнішої статистики запитів з боку розвідувальних відомств. Крім того, в компанії повідомили, що проситимуть владу про право повідомляти про відсутність запитів певного типу.
На початку лютого звіти за запитами спецслужб опублікували відразу кілька великих компаній (Microsoft, Google, Facebook і Yahoo). Оприлюднена статистика містила секретні запити співробітників ФБР та АНБ, схвалені судом на підставі закону "Про контроль за діяльністю служб зовнішньої розвідки" (Foreign Intelligence Surveillance Act, FISA). Проте, звіти складалися лише із загальних цифр. Детальна статистика взаємодії компаній з органами влади (наприклад, кількість запитів того чи іншого типу) не проводилася.
Публікація даних стала можливою на основі домовленостей, досягнутих компаніями з міністерством юстиції США. IT-фірми звернулися до відомства з вимогою дозволити розкриття такої інформації після скандалу, викликаного публікацією документів про програму інтернет-стеження АНБ під назвою PRISM. Секретні документи надав пресі екс-співробітник АНБ Едвард Сноуден.