Forbes назвав 10 найскандальніших історій, пов'язаних із фінансовими махінаціями й аферами, які за останні два десятки років розслідували в усьому світі.
Найвідомішою і найбільшою фінансовою пірамідою останніх десятиліть у світі стала заснована в 1960-х компанія Madoff Investment Securities. Фірма, які безмежно довіряли вкладники, зазнала краху в розпал фінансової кризи 2008 року: залучати нових інвесторів не вдавалося, а отже, не було коштів, щоб виплачувати "прибуток" старим вкладникам. У результаті постраждали кілька мільйонів приватних осіб і великих фінансових організацій, а щонайменше один вкладник - великий французький інвестор, який вклав в Madoff Investment Securities 1,5 млрд доларів - наклав на себе руки після звістки про крах піраміди, пише Forbes.
Крах енергетичної компанії Enron, що існувала кілька десятиліть, був для американської економіки не меншим сюрпризом, ніж історія з фондом Медоффа. З вартістю активів компанії 47,3 млрд діяльність її керівників Скіллінга і Фастова спричинили збитки в 40 млрд доларів. Винуватою в усьому була купівля однієї збиткової компанії, чиє неблагополучне фінансове становище вищі управлінці Enron вирішили приховати.
Багатомільярдний збиток і знищення другою за величиною телекомунікаційної компанії США WorldCom - таким був підсумок діяльності Ебберса і Саллівана на посаді керівників фірми. Екстенсивний розвиток WorldCom неминуче мав спричинити фінансові проблеми: постійні операції з придбання нових активів, чия вартість часом перевищувала вартість самої компанії втричі, не могли не позначитися на її стані.
Засновника Stanford Financial Group Роберта Аллена Стенфорда заарештували влітку 2009 року на підставі позовів від 21 вкладника його компанії, яка виявилася колосальною фінансовою пірамідою. Як і з Madoff Investment Securities, причиною її краху стала фінансова криза 2008 року і неможливість продовжувати виплати старим вкладникам за рахунок залучення нових.
За три роки несанкціонованої торгівлі трейдер банку Societe Generale Жером Керв'єль устиг заподіяти своєму роботодавцеві вельми помітного збитку. Незважаючи на те, що суд визнав його винуватим у шахрайстві, сам Керв'єль у своїх гріхах не зізнався, стверджуючи, що всі операції виконував за дорученням керівництва і робив це не заради особистої вигоди, а заради досягнення високих результатів, за які йому належали б премії.
Ще одна велика фінансова піраміда в рейтингу - заснована 2000 року компанія L&G під управлінням Казутсугі Нами - проіснувала сім років, але за цей час устигла під обіцянки доходу 36% залучити 128,5 млрд єн. Розслідування проти вищого менеджменту L&G розпочали після того, як 2007 року компанія припинила виплати за вкладами і відмовилася повертати гроші.
Звинувачення в шахрайстві трейдерові швейцарського банку UBS, уродженцю Гани Квеку Адоболі висунула у вересні 2011 року британська поліція. Адоболі звинуватили в перевищенні посадових повноважень (несанкціонована керівництвом гра на акціях) і фальсифікації звітності про угоди. Справа Адоболі, як дві краплі води, схожа на справу Жерома Керв'єля.
На приписування аптечній мережі Rite Aid (третя за величиною в США) примарного прибутку в розмірі 1,6 млн доларів її виконавчого директора Мартіна Грасса штовхнула мрія про великі бонуси. За підтримки декількох топ-менеджерів компанії, заснованої його батьком Алексом Грассом, Мартін підробляв звіти про кредиторську заборгованість.
Під керівництвом Денніса Козловські та його помічника Марка Шварца зареєстрована на Бермудах компанія Tyco Industrial стала чемпіоном за кількістю угод із поглинання - близько 1000 компаній увійшли до складу міжнародного конгломерату. У результаті з'ясувалося, що далеко не всі прибутки Tyco йшли на розширення бізнесу: майже 600 млн витратив на себе Козловські, якому допомагав Шварц.
Замикає рейтинг Логін Лісон, якого можна вважати предтечею Керв'єля і Адоболі: 1995 року старший трейдер сингапурського відділення англійського банку Barings, який самовільно здійснював ризиковані операції з ф'ючерсними контрактами на індекс SIMEX, довів свій банк до банкрутства. Заподіяний Лісоном збиток удвічі перевищив вартість активів кредитної організації, яку в підсумку довелося продати за символічну суму в 1 фунт.