ГлавнаяМир

Два береги німецьких виборів

Час "широкої" коаліції закінчився. Німеччина втомилася від взаємних поступок двох найбільших партій одна одній, що гальмувало німецьку політику і уподібнювало ХДС-ХСС і СДП одна одній. І хоча для Ангели Меркель ситуація з великою стійкою більшістю в Бундестазі і великою опозицією була досить зручною, кризові часи вимагають ціліснішої політики.

Два береги німецьких виборів
Фото: rian.ru

 Праві: перемога?

Німецькі праві дочекалися свого зіркового часу - після 8 років лівого канцлерства і 4 років вимушеного союзу з лівими урядом керуватимуть ліберальні сили. Втім, цю владу вони здобули завдяки сприятливій партійній кон´юнктурі.

Результат християнських демократів надзвичайно низький - 33,7%, таке у ХДС-ХСС було тільки в 1949 році, на самому старті під час перших демократичних післявоєнних виборів.

Втім, це не надто засмучувало представників партії, котра знову формує коаліцію з позиції старшої партії. Традиційно кожна партія проводить післявиборчу вечірку - і цього вечора у великому довжелезному шатрі, розбитому навколо офісу ХДС, було людно і гамірно. Скляні фужери з шампанським, смажені сосиски до пива і картопляна "кремезупе", яблучний пиріг і окремі пивні бари - халявний харч гостям, серед котрих були спонсори кампанії, молоді партфункціонери-помічники парламентарів і штабники, був не надто цікавий. Погляди всіх були прикуті до екранів телевізорів, на котрих знову і знову повторювали - християнські демократи перемогли.

А от в Християнсько-соціальному союзі, «партії-сестрі» ХДС у Баварії, панували невтішні настрої - телекадри з аналогічної вечірки з Мюнхена нагадували траурний обід. Ця партія також досягла свого «дна» - 42% для цієї політичної сили, котра звикла набирати більше 50% і самостійно формувати уряд (в 2003-му, наприклад, результат ХСС склав фантастичні 60%). І це - тільки продовження: на місцевих виборах у 2008-му "сестра" отримала 43%, програвши боротьбу за мерські посади в Нюрнбергу і Мюнхені - і не змогла нічого змінити за рік.

А от керівництво і актив Вільної Демократичної партії тріумфувало - переможні вигуки і шампанське, радісні посмішки і гучні оптимістичні фрази про відповідальність складали картинку вечора у ВДП. Втім, їхніх майже 15% голосів - це не стала підтримка, а вдала гра на особливостях виборчої системи. Справа в тому, що у кожного німецького виборця є 2 голоси, один з яких віддається за мажоритарного кандидата тієї партії, яку підтримується, а другий - за земельний список партії, котру хочуть залучити до майбутнього уряду виборці.

Відтак, після заяв про коаліцію правих виборці підтримали ВДП по земельних списках - але не дали мандату жодному вільному демократу-мажоритарнику. У християнських демократів ситуація з голосами по списках гірша, проте аж 218 мажоритарників увійдуть в фракцію ХДС-ХСС.

Коаліційні переговори тільки почалися, і їх сподіваються завершити до річниці падіння Берлінського муру - до 9 листопада 2009 року. В центрі дискусій - питання податкової системи, спрощення процедури звільнення працівників та зміни в системі охорони здоров´я. І те, чи домовляться коаліціанти - аж ніяк не вирішена загадка: Меркель уже заявила, що переговори будуть не легшими, аніж колись з СДПН.

Ліві: поразка?
11-відсоткове падіння протягом 4-х років - таким є невтішний результат перебування у «великій коаліції» для Соціал-демократичної партії Німеччини.

Партійна вечірка есдеків, проте, не була схожа на траурне зібрання. Халяви тут не було - пиво і скромний вибір закусок до нього коштували по євро за харчовий юніт. Спілкуватися з чужими ніхто не мав настрою, концентруючись на своїх невеликих тусовках. У форматі "не під запис" один з штабників таки ствердив, що всі в партії втомилися від широкої коаліції, котра зв"язувала партію по руках і ногах, і тому з полегкістю сприймають перехід в опозицію.

12 років при владі не минули безслідно для есдеків: саме тому їхнім обличчям на цих виборах був бюрократ Штайнмайєр. Відсутність же ж критики свого теперішнього партнера по коаліції ХДС-ХСС взагалі створила видимість того, що СДПН і християнські демократи - просто дві сторони однієї медалі.

Кілька відомих політиків-есдеків, серед них голова партії Франц Мюнтерферінг, уже заявили, що полишать керівництво партії, звільняючи дорогу молодому поколінню, більш лівому і більш динамічному. Опоненти правих пророкують консервативній коаліції нелегкі часи - на осінь начебто надійде другий виток кризи, доведеться приймати непопулярні рішення, безробіття зростатиме, економіка падатиме, а тому виборець покається і повернеться до лівих цінностей і лівих же політсил.

Колишні комуністи, «Ліві», ще кілька років тому виглядали як релікти Варшавського договору на східнонімецьких землях. З приходом в партію Оскара Лафонтена, багаторічного високопосадового бійця СДПН (колишнього її голову і навіть кандидата в канцлери в 1990-му), «лівим» вдалося привернути на свій бік «пролетаріат» Заходу. Дошкульна ж критика есдеків, на котрій спеціалізується Лафонтен, якраз і відібрала декілька відсотків. Комуністична риторика («відібрати в багатих - роздати бідним»), агресивна критика банків і фондових гравців, а також заклики «геть із Афганістану» знайшли своїх прихильників серед електорату.

Зелені ж, хоча і покращили свій результат до найвищого в історії - 10,7%, втім, не мають шансів увійти в коаліцію. Найкреативніша реклама «зеленої економіки», активна робота з колишніми емігрантами (громадянин Німеччини турецького походження Чем Йоздемір минулого року став співголовою партії) і постійна критика уряду за бажання відкласти закриття ядерних електростанцій гарно сприйнялися електоратом, але не дали їм шансів стати владою в найближчі 4 роки. Єдиний можливий на сьогодні варіант коаліції за участі «зелених» - «ямайку» (чорно-зелено-жовту, себто ХДС/ХСС+Зелені+ВДП) у партії відкинули.

Інші: пагінці майбутнього
На цих виборах здивувала всіх Піратська партія, котра отримала 2% голосів виборців. Не маючи великого фінансування, вона зорієнтувалася на молодих виборців, що живуть Інтернетом. За даними соціологів, 10% населення Німеччини віком до 30 років проголосувало за Piratenpartei. Цій силі, що виступає за звільнення від копірайту і за зменшення цензури і нагляду в інтернеті, не перешкодив навіть скандал з одним із депутатів німецького Бундестагу, котрий приєднався до «піратів» після того, як його звинуватили у зберіганні дитячої порнографії, і Бундестаг дав згоду на кримінальне переслідування.

Крайні праві на цих виборах «пролетіли» - роздроблені на дві більші (Республіканська партія і Національно-Демократична партія) і кілька дрібненьких політсил, вони сумарно не набрали 5%. Певні сигнали того, що у крайніх є свій електорат, були: на останніх виборах в Саксонії «нацдеми» взяли планку і потрапили в місцевий парламент. Проте війна між собою, а також постійні скандали не додають стабільності профашистському сектору. Та ж біда у радикальних лівих - у Німеччині кілька партій з´ясовують між собою, котра з них є найбільш послідовною у відстоюванні ідей Троцького.

Втім, усі вони, як і Партія захисту тварин (борці за внесення прав тварин в Конституцію Німеччини) і Сімейна партія (що виступає за право голосу дітей), отримали більше, аніж 0,3% голосів, а тому будуть фінансуватися з федерального бюджету з розрахунку 0,50 євро за 1 голос. І хоча перепустки у вищу лігу це не гарантує, кожна з дрібних партій сподівається повторити успіх «зелених», котрі з громадського руху перетворилися в реальну політичну силу.

Источник: Остап КРИВДИК, спеціально для «Лівого берега», з Берліна