Згідно з усеукраїнським опитуванням, проведеним Інститутом Горшеніна спільно з групою компаній Everest у рамках дослідження «Штучний інтелект: український вимір», українці дуже позитивно налаштовані до перспектив розвитку технологій штучного інтелекту.
Зокрема, 43,4% опитаних українців вважають, що, з огляду на всі потенційні можливості і ризики, пов'язані з розвитком штучного інтелекту, людство повинно продовжувати розробки у сфері ШІ, одночасно запобігаючи ймовірним негативним наслідкам і протидіючи їм. Третина респондентів (34,0%) наполягають, що використовувати можна тільки штучний інтелект, безпеку якого доведено, в той самий час кожен восьмий (12,8%) готовий ризикнути, продовжуючи розробки у сфері штучного інтелекту незалежно від можливих загроз. 3% українців, утім, вважають, що необхідно вже зараз повністю припинити всі розробки у сфері ШІ.
Цікаво, що українці не схильні довіряти апокаліптичним сценаріям у контексті розвитку штучного інтелекту. Найпоширенішою відповіддю про негативні наслідки розвитку ШІ є побоювання через можливе зниження фізичної і соціальної активності людей на тлі розвитку технологій. Цього побоюються 53,4% опитаних. Лише трохи більше від третини респондентів (36,0%) допускають, що розвиток технологій призведе до концентрації влади над людством у руках власника штучного інтелекту, 21,6% - до встановлення диктатури штучного інтелекту. Можливість гіршого сценарію - знищення людської цивілізації штучним інтелектом - розглядає кожен шостий українець (16,7%). Майже стільки (16,0%) побоюються збільшення кількості і масштабів техногенних катастроф.
У той самий час серед позитивних наслідків розвитку технологій штучного інтелекту найчастіше називають звільнення людей від важких, небезпечних і некваліфікованих видів робіт (69,5% опитаних) і збільшення продуктивності у всіх галузях промисловості (50,4%). Значно менше впевнені українці, що ШІ зможе забезпечити запобігання хворобам, збільшення терміну людського життя (19,9%), порятунок людства від стихійних лих і катастроф (18,1%) і запобігання злочинності і війнам (14,1% респондентів вважають так).
Президент групи компаній Everest Юрій Чубатюк, коментуючи результати дослідження, заявив, що вдосконалювати методи протидії загрозам вигідніше для держави, ніж перешкоджати інноваціям.
«Не вщухають дискусії на тему протиставлення можливостей штучного інтелекту ризикам, які він становить, що цілком обґрунтовано. Кожна технологія спочатку є своєрідною «чорною скринькою» для потенційних користувачів, які пізнають усі її переваги і недоліки вже в процесі тестування і застосування. Але це абсолютно нормальна практика і не більш ніж зайвий привід перестрахуватися. Ми повинні розуміти, що ШІ сам по собі не небезпечний і спрямований на перспективи і нові унікальні можливості для всіх сфер нашої діяльності. І завдання полягає не в тому, щоб перешкоджати інноваціям через можливі загрози, а в тому, щоб удосконалювати методи протидії їм. У кожнім разі суспільство потребуватиме інтелектуальних технологій і з кожним роком все охочіше використовує все більше нових розробок у цій галузі», - заявив експерт.
Соціологічне дослідження на тему «Штучний інтелект: український вимір» провів Інститут Горшеніна на замовлення і у співпраці з групою компаній Everest у вересні 2018-го методом інтерв'ю face-to-face за місцем проживання респондентів. Усього було опитано 1000 респондентів віком від 16 років до 65 років у всіх обласних центрах України (без урахування окупованих територій АР Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської областей, на Донбасі дослідження було проведено в Маріуполі і Сєвєродонецьку) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 3,1%.