Ставка на бразильців
Зайвим буде вчергове акцентувати, що «Шахтар» у сезоні 2026/2027 повернувся до заводських налаштувань. У складі команди, як у старі добрі часи, коли чемпіонат України з футболу не обмежувався півтора клубами-грантами, більшість гравців мають бразильський паспорт. Саме на футболістів цієї національності свого часу зробили ставку в «Шахтарі». Направду, рішення було виправданим, і це легко підтвердити кабінетом трофеїв команди, серед яких на особливо чільному місці – Кубок УЄФА.
З того часу минуло 17 років, але стратегія розвитку команди не змінилася, і це було добре видно в матчі з АЕК. У стартовому складі «гірників» на матч вийшли одразу семеро бразильців. Разом із ними на полі з перших хвилин також з'явилися четверо українців, завданням яких фактично було не заважати бразильцям і захищатися. Хіба за винятком Олега Очеретька, який від матчу до матчу доводить свій високий клас. Він, як і годиться футболістам на його позиції, виконує величезний обсяг роботи, встигаючи і в захисті, і в нападі. Окрім нього, український паспорт серед гравців був також у двох центральних захисників – Миколи Матвієнка і Валерія Бондара – і в голкіпера Дмитра Різника.
Поки українці відпрацьовували позаду, бразильці були зайняті підходом до чужих володінь. «Гірники» вміють-таки знаходити в Бразилії футболістів, яким це під силу, тому забити гол для команди не було проблемою, хоч суперник трапився не з простих. АЕК – чи не найкраща на сьогодні грецька команда, яка до матчу з «Шахтарем» у цьому сезоні не знала гіркоти поразок.
Треба ж було просто потрапити на бразильців…
Активні фланги й авантюрні рішення
Упродовж гри «гірники» награли на 1,36 гола. На це вказує показник xG – очікуваних голів. Загалом же футболісти «Шахтаря» завдали 12 ударів, з яких 4 – в площину воріт. Ясно, що фактично всі ці моменти, хіба за винятком спроби Очеретька під час подачі з кутового і, без перебільшення, фантастичного гола венесуельця Глейкера Мендози, – заслуга бразильців.
Вони у притаманній собі манері намагалися розігрувати м’яч через пас, не боялися йти в обіграш і ухвалювати неординарні рішення, як-от передача п’ятою Аліссона в моменті з другим голом «Шахтаря». Найбільше з бразильців виділявся Педріньйо. 28-річний футболіст повернувся до стартового складу після травми й довів, що не просто так носить десятий номер на спині.
Він був активним, спокійно працював із м’ячем і дещо нагадував своєю грою стару генерацію бразильців «Шахтаря». Навряд у такому віці він зможе використати гру в Україні як трамплін до найкращих ліг світу, зате має непоганий шанс вписати своє ім’я в історію клубу. Не дивно, що пенальті, яке заробив Аліссон, взявся пробивати саме Педріньйо. Цей футболіст «доріс» до того, щоб брати відповідальність на себе в напружений момент.
Якщо Педріньйо був таким собі мозковим центром команди в півзахисті, то Аліссон і Невертон – флангові гравці – стали крилами. Хлопці не давали перепочити захисникам суперника, тож тому-таки Мендозі, який вийшов на поле з лави запасних, залишалося на свіжих ногах завершити роботу. На щастя, з цим завданням Глейкер упорався на всі 100.
Інші бразильці попереду провели нормальний, не провальний матч. Наступний етап – вихід на стабільно якісний рівень виступів. Це дозволить і «гірникам» перемагати таких суперників із більшим рахунком, і бразильцям швидше поїхати в умовні Іспанію, Англію.
Та навіть за таких умов розраховувати на позитивні результати проти топів «Шахтарю» буде складно, аж поки команда Арди Турана не розв’яже головну проблему клубу – захист.
Чи пробачить «Реал»?
За оборону воріт у полі першочергово відповідали двоє гравців – Микола Матвієнко і Валерій Бондар. Перший – капітан – свого часу був одним із найперспективніших захисників України і, ніде правди діти, одним із найкращих. Однак після того, як трансфер Миколи в Європу зірвався, він, як багато інших гравців у чемпіонаті України з футболу, почав застоюватися. Це й не дивно, бо без конкуренції футболіст не здатен прогресувати. Саме це сталося з Миколою.
Щоб якісно грати в матчах національної першості, Матвієнку вистачає того рівня гри, на якому він перебуває. А коли доводиться протистояти висококласним футболістам у Лізі чемпіонів, – починаються проблеми. Ще одна перепона, яку Микола подолати не може, – вік. Футболісту вже 30 років, тож від матчу до матчу йому все складніше встигати за прудкими супротивниками.
Не виглядає монолітом і його партнер у захисті Валерій Бондар. Капітан молодіжної збірної України з футболу, яка ставала чемпіоном світу в 2019-му, схоже, досі не може вийти на вищий рівень гри, хоч із технічними якостями у Валерія проблем немає.
Вони обидва, власне, не є класичними центральними захисниками, здатними «переїхати» своїх суперників. Через це зокрема в «гірників» стабільно виникають проблеми на кутових або під час подач.
Важко Валерію і Миколі боротися проти габаритних суперників. Саме тому від пропущеного гола на третій хвилині гри з АЕК команду врятувала стійка. В інших епізодах, яких у Лізі чемпіонів у «гірників» вистачає, – голкіпер Дмитро Різник.
Чи буде він здатен кожного разу рятувати «гірників»? Хотілося б, але навряд «Лейпциг», «Інтер» і «Реал», з якими «гірники» зіграють в ЛЧ далі, дозволять йому це робити. Тому перше, над чим варто попрацювати команді Турана, – це захист. Підсилити цю позицію до зими не вийде, тож доведеться експериментувати з наявними кадрами.
Як варіант, можна випустити в центрі поля ще одного працьовитого футболіста в пару до Очеретька – Єгора Назарину. Якщо ці двоє опускатимуться нижче і активно діятимуть у своєму штрафному майданчику на кутових, – сивих волосин поменшає не лише в Турана, а й в усієї VIP-ложі «Стемфорд Бридж» під час матчів «Шахтаря», яка збирається поки лише на матчі клубу в Лізі чемпіонів УЄФА.
Наступний поєдино основного етапу Ліги чемпіонів «Шахтар» зіграє 21 жовтня. Суперник – міланський «Інтер», який і стане першою серйозною перевіркою захисту команди.