Відомий у минулому арбітр Ігор Горожанкін в інтерв'ю "Українському футболу" розповів, як "Динамо" виграло чемпіонат у 2001 році (кияни лише на самому фініші випередили "Шахтар"):
Коли їхав на матч "Динамо" - "Карпати", знав, що це - мій кінець. Напередодні я відсудив "Шахтар" у Харкові, де призначив пенальті у ворота "Металіста". На щастя, Воробей 11-метровий не реалізував.
Насправді, я міг би давати три пенальті. Але завжди думаєш про наслідки. Ось, наприклад, Валерій Онуфер судив вирішальний матч "Шахтаря" і ЦСКА (0:0). На табло нульова нічия, йдуть останні хвилини, Онуфер свистить - порушення у штрафному ЦСКА. Гравці ЦСКА піднімають його в повітря. Валерій потім мені зізнався: "Я згадав усе своє життя і зрозумів, що майбутнього у мене немає: якщо мене поставлять на землю, я таки призначу пенальті". Онуфер у підсумку призначив штрафний, "Шахтар" зіграв внічию, чемпіонат виграло "Динамо".
Олександр Чубаров (адміністратор "Динамо") зустрів мене в Києві, я ще не встиг сумку в готелі залишити, як він набирає номер, каже: "Я тут із Гаражем", і дає мені слухавку. Чую голос Ігоря Михайловича Суркіса. "Ігорю, ти з ким, з нами?". Що я мав відповісти? "Михайловичу, ну що за питання?". Ігор Михайлович відповів: "Тоді все в силі".
Футболісти "Динамо" всю гру нагадували рибок - постійно пірнали у штрафному. До мене підходить Валентин Белькевич: "Юрійовичу, це ж наш останній шанс". Я дав свисток про закінчення матчу, запанувала повна тиша, трибуни затихли, не було жодного звуку, всі розуміли, що чемпіонство "Динамо" накрилося. Ніхто не знав, що ЦСКА зіграє внічию з "Шахтарем". Наскільки знаю, тоді футболістам "Карпат" мільйон занесли представники "Шахтаря". Вони молодці - билися і заслужили.
Ось іще приклад. На дворі 2000-й рік. Ігор Хіблін судить матч донецького "Металурга" і "Динамо" (0:0), а я наступного дня їду в Сімферополь на матч "Таврія" - "Шахтар". Лобановському здалося (!), що Хіблін не дав пенальті у ворота "Металурга". Привезли його до Києва, дали телефон і кажуть, щоб мені дзвонив. Чую на іншому кінці дроту пригнічений голос Ігоря: "Гараже, крок вправо, крок вліво - нам обом кінець".
Відпрацював я прекрасно. Не дав "Шахтарю" перейти центр поля: на брівці стоїть Прокопенко і нічого не розуміє, з трибун за цим спостерігає Рінат Ахметов... У підсумку нульова нічия. "Таврія" отримала премії від киян".
Зазначимо, Горожанкін вважався одним із кращих українських рефері 90-х років. Після закінчення суддівської кар'єри Ігор перебрався до Ізраїлю. Зараз колишній арбітр живе у Канаді.