Екс-арбітр ФІФА Мирослав Ступар, який судив матчі чемпіонату світу, поділився своєю думкою з приводу роботи судді під час центрального матчу 10 туру УПЛ:
"На жаль, керівники команд після програшів починають шукати причини в суддівстві матчу. Це не зовсім гарно. Треба бути вищим від цього. Професіонал повинен шукати причини у своїй команді, оцінювати подію, виходячи з контексту, духу гри. Звичайно, у нас є футболісти і тренери, які не дуже добре орієнтуються в трактуваннях правил, але дух-то гри вони повинні розуміти. "Дніпро" грало добре. Але в цьому конкретному матчі "Шахтар" виявився в чомусь наполегливішим. Зумів у важкій психологічній ситуації, після того як не були реалізовані два пенальті, домогтися свого.
І не варто звинувачувати в чомусь Сергія Бойка. Це молодий арбітр. Скажу вам, дуже перспективний. У майбутньому він може вирости в класного суддю. І не треба арбітрів пресувати. Це вразливі люди, яким часто доводиться потрапляти під обстріл критики, часто несправедливої. Сподіваюся, що морально-психологічно Бойко витримає. Зараз у нас склалася така ситуація, що досвідчених арбітрів відлучили від суддівства, а молоді ще тільки ростуть. Подумаймо про завтрашній день і не робімо з них винуватих.
Щодо Бойка, в його об'єктивності я не сумніваюся. У матчі "Шахтаря" з "Дніпром" він проявив характер. Тримав нитки гри у своїх руках. Узяв на себе сміливість призначити пенальті. У таких поєдинках, коли на кону стоїть боротьба за перше місце, це дуже рішучий крок.
Усі покарання мають бути своєчасними. І Сергієві це вдалося. Він не роздавав карток направо і наліво. Було б по-іншому, попереджень було б більше. Ба більше, Бойко грамотно давав раду з конфліктними ситуаціями. Ухвалював правильні рішення. А те, що футболісти не хочуть або не вміють стримувати емоції, опускаючись до тих моментів, які ми бачили в Донецьку, це на їхній совісті.
Якщо говорити про конкретні ігрові епізоди, що викликали обговорення, зупинюся на двох із них. Вони за своєю суттю аналогічні, але трактуються правилами по-різному. Гра і негра рукою Чеберячка та Кучера. У першому випадку дніпропетровський футболіст, підстрибнувши, викинув руку вгору - і в неї влучив м'яч. З біомеханічного погляду рух руки Чеберячка, напевно, природний. Але не з футбольного. Гравець повинен ці моменти відчувати. Рука Євгена збільшила площу, яку перекриває корпус, а отже, було порушення правил.
Подивімося на епізод із Кучером. М'яч влучив у руку, але якби її в цьому місці не було, то потрапив у корпус. Отже, перекрита площа за рахунок руки не збільшилася".