Боти люблять енергопротести і скандали з військовими
У межах кампанії «Чорна зима» російські боти звалюють відповідальність за наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі на українську владу, йдеться у повідомленні ЦПД. Поширюються фейки про «втрату контролю», «дефіцит товарів», маніпуляції щодо нібито несправедливого розподілу електроенергії та її «нераціонального використання». Окремий напрям роботи – дискредитація «Пунктів незламності» (небезпечно, бо «ТЦК патрулює» і взагалі там неналежне забезпечення).
Росіяни пішли глибше і дещо адаптували тактику. Створюються мережі псевдомісцевих каналів і спільнот (як от мережа російських пропагандистських ресурсів «ZOV»), які імітують регіональні новини та обговорення. Там, між «своїми», і експлуатують соціально чутливі теми й побутові страхи. Плодіння нових сайтів, контентно локалізованих для окремих регіонів та міст, на думку аналітиків ЦПД, має на меті створення ілюзії існування «альтернативної думки» в регіонах. Щоб з цього боку чинити деструктивний вплив на українську аудиторію.
Причому всебічний. «Тема ТЦК досі в ТОПі, але друге місце за нею у ботів – тема енергетики», — пояснює Андрій Коваленко, керівник ЦПД РНБО.
Тему ТЦК намагаються ще й поєднати з СЗЧ, додає Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС). Каже, на свята було відносне затишшя, а зараз дуже активізувалися. «Намагаються пушити тези «ТЦК на нуль», «СЗЧ будуть амністовані після закінчення бойових дій», плюс — крутять заяву Кирила Буданова про провал комунікації в темі мобілізації, — каже він. — Ця історія активно набирає обертів». УЦБС проводив власні дослідження діяльності ботів, продукування їхнього контенту і нарахував близько 200 тис. згадок відповідного змісту усього за кілька тижнів, починаючи з кінця 2025 року. Лише за тиждень з 5 по 11 січня поточного року їх було до 26 тис. «Близько 30 тисячі авторів намагаються розколошматити українське суспільство», — говорить Жмайло.
Крутять і повторюють на різний лад все, що стосується ТЦК, примусової мобілізації. Закидають фейки, що мобілізовані з вірогідністю понад 90% відразу гинуть, поширюють тези, що добровольці 2022-2023 років вже давно всі загинули. «До слова, можу впевнено сказати, що ці добровольці — хребет нашого війська, і це одна з причин, чому їх не можна зараз звільнити з армії (і це — одна з ключових проблем)», — зауважує аналітик і співзасновник УЦБС.
Поки що кількість позитивних згадок в мережі зростає лише у темі рекрутингу, але ненадовго: росіяни почнуть і цей процес дискредитувати, переконаний Жмайло.
Також не полишатимуть тему енергокризи, поки тривають удари по енергетиці. На жаль, у ній точково добиваються бажаного. Раніше — на Київщині, а 20 і 21 січня в Полтаві та Хмельницькому протестували проти тривалих відключень електроенергії. Атаки ботів спрямовані, зокрема, на те, щоб виводити людей на вулиці.
«Коли люди перекривають дороги, бо вважають, що світло зникло, бо «вкрали всі гроші» чи «все продали за кордон» — це і є те, чого прагне роспропаганда», — каже Жмайло.
Вона ж і курувати ці протести намагається, тут же підсовує когорту псевдоадвокатів, які обіцяють юридичний захист в разі затримання протестувальників тощо.
А мета номер два — розбалансування всього, що можна, будь-які розбрати в суспільстві. В хід йдуть тези про диктатуру, необхідність виїзду за кордон, корупцію тощо. Гра на темі енергокризи точно продовжиться мінімум до початку весни. «Аж до стабілізації ситуації. А далі, напевне, акцент зміститься знов на мобілізацію, зірвати її – головний приціл», — каже Дмитро Жмайло.
Згенеровані ШІ відео, штучне масштабування підхоплених інцидентів, додавання негативної конотації до реальних заяв і подій – все задіюватимуть. «Думаю, наступного тижня ще й буде зростання обсягів контенту, нарощування кількості авторів», — прогнозує аналітик.
Як тепер працюють боти
«Моніторимо їхню діяльність постійно і зараз бачимо, що основну ставку росіяни зробили на соцмережу Threads», — розповідає Андрій Коваленко. Інші ресурси теж активно використовують. Вихоплюють з ТікТок органічні відео киян про свої «будні в холодних квартирах», і вкидають в Телеграм, в коментарі тощо. А в Threads вони зараз генерують штучні акаунти пачками.
«Такі акаунти-одноденки, де пара підписників, фото чи картинка і через ШІ українською мовою пишуть: “з Києва треба тікати”, “кордони закриті”, “влада винна, що блекаут”, “ДТЕК винний, що не дають світла”, — розповідає Коваленко. – І ось тема енергетики вже на другому місці за фокусом уваги ботів — за рахунок використання саме Threads як нової соцмережі, у якій можна безперешкодно сіяти зраду».
Безперешкодно — завдяки алгоритму соцмережі, який нагадує алгоритм ТікТок, але в текстовій версії. ТікТок просуває відео, дає великі охоплення, а Threads забезпечує це охоплення коротким текстовим повідомленням. На додачу Meta поки що дуже мляво реагує на запити ЦПД та інших структур, які здійснюють моніторинг, про виявлення ворожих ботоферм.
«Ми надаємо інформацію про підозрілі акаунти і всі інші соцмережі швидко це ліквідовують (ТікТок — особливо швидко), а з Threads політика поки що доволі складна, навіть з Instagam легше», — пояснює Коваленко.
Можливо, це пов’язано з тим, що нова соцмережа ще набирає популярності і не хочуть вводити якісь обмеження. «Поки з цим розбираємось», — говорить керівник ЦПД.
Не можна звалити весь потік негативу в чутливих темах на ботів, відчутний відсоток органіки в коментарях є. «Є люди, які скидають злість за енергетиків, комунальників — така природа людини, — констатує Коваленко. — Це легше, ніж збити російську ракету».
Задача ботоферм — зробити перші 5-10 коментарів до допису, щоб саме стільки висловлювань потрібної направленості були зверху.
«Така ставка, і вона зазвичай спрацьовує як психологічний фактор: навіть якщо людина сумнівається, скажімо так, але бачить цю верхівку коментарів, що наштовхують її на якусь думку, і, найімовірніше, стане на їхній бік», — говорить керівник ЦПД.
Зазвичай на це ловляться люди без навичок критичного мислення, пояснює він, а їх — переважна більшість у будь-якому суспільстві. І українське наразі в усій Європі виглядає найкритичніше мислячим. «Якщо проаналізувати, як росіяни в Європі працюють — ніби граються з дітьми, — ділиться враженням Коваленко. — Ми такими були в 2014 році, як європейці зараз. Дуже піддаються інформаційно-когнітивному впливу».
Росіяни закинули вже понад 1 млрд доларів на інформаційну роботу в Україні, спрямовану саме на зрив мобілізації, розповідає Дмитро Жмайло.
Діють різними методами і непрямими теж. Постять в соціальних мережах, зокрема YouTube Shorts та TikTok, ШІ-відео з вигаданими сценаріями протистояння між військовими та правоохоронцями. «Суто емоційні відео — конфлікт військового і поліцейського, агресія військового в родині тощо — і весь цей контент формально аполітичний», — наводить приклад він. Але підсвідомо працює на дискредитацію Сил оборони.
Запощена вже величезна кількість контенту від ШІ і він стає все якіснішим: виступають нібито ведучі, щось розповідають. Розпізнати ШІ-продукт насправді можна: скляні очі, нерівні фігури, силуети мерехтять. «Але все запощується і набирає мільйони переглядів, — пояснює представник УЦБС. — І так намагаються підбурювати людей паралельно з ударами по енергетиці». ШІ в ботосфері точно буде трендом 2026 року, каже він.
Проти ботів – закони, кампанії і технології
Україна на противагу кремлівським інформаційним диверсіям проводить власні «активні заходи» проти РФ у її інформпросторі, стверджує Андрій Коваленко. Всі вони мають закритий характер, гриф секретності і публічних деталей марно шукати. Але не варто сумніватися, що вони є.
«Колись деякі операції будуть відкриті — вони заслуговують, щоб про них зняли повноцінні фільми, — запевняє керівник центру. — Досить серйозні історії, які впливали на певні внутрішні рішення в Росії».
Стосовно протидії ботофермам в Україні, крім вибудовування діалогу з платформами (а це те, що робиться постійно і значно успішніше, ніж це було у 2022-2023 роках), налагодження прямих контактів потрібне вдосконалення політик цих платформ.
«Потрібно запровадити законодавство, яке зобов’яже платформи як мінімум швидко стежити за наявністю контенту, який порушує наші закони, і коли держава сама звертає увагу на порушення — оперативно реагувати на це», — впевнений Коваленко. Бо зараз ніщо не зобов’язує це робити, окрім «їхньої доброї волі і, скажемо так, гарних стосунків з керівниками певних структур, які з ними комунікують».
Деякі народні депутати, за інформацією Коваленка, певний час працювали над такими законодавчими вдосконаленнями, і наразі пропозиції — на етапі доопрацювання.
Не можна відкидати надовго й питання блокування Телеграм, переконаний він, бо значна частка деструктиву від ботів ллється саме звідти.
Нещодавно про величезну роль цього майданчика у вербуванні, зокрема, російськими спецслужбами виконавців терактів LB.ua говорив і Андрій Нєбитов, заступник голови Нацполіції. З цим би впоралась технологія DPI (Deep Packet Inspection), що блокує трафік, аналізуючи вміст інтернет-пакетів.
Звісно, потрібно перекривати канали діяльності ботів, але лише цим ми росіян інколи не переб’ємо, переконаний Дмитро Жмайло. «Мільйонними вливаннями в таргетування русня це все швидко відновить, — каже він. — Треба йти шляхом винятково національних кампаній для повернення довіри до пікселя». Як от рекрутингова. УЦБС для цього співпрацює з бригадами, що цілеспрямовано ним займаються, і вивчав, чого люди бояться йти до війська.
На першому місці — страх потрапити до нефахового командира. Тому почали знайомити потенційних новобранців з командирами, виводити їх в медіа, розповідати про навчання і допідготовку поповнення в бригадах. «Так ми не ганяємося за наслідками, а звертаємося до першопричини, намагаємося добитися системних змін, — пояснює Жмайло. — Це повільний процес, але якщо за рік кількість добровольців зросте на 1%, то на стільки ж зменшиться план по мобілізації».
Тільки до таких кампаній мають бути залучені і військові адміністрації, і медіа, каже експерт. Позитивні історії мають перебити негатив ботів. «А в прямій боротьбі з ботофермами росіяни нас просто перетиснуть числом, мусимо постійно думати про асиметричні відповіді», — переконаний керівник УЦБС.
Доходить до реформи ТЦК
Росіяни досягли вже певних реальних успіхів. Дискредитація ТЦК вийшла вже за межі інтернету і вилилась в напади на військових, суспільна думка щодо цієї структури вже дуже викривлена і це відбивається на обороноздатності країни. «Тут ми пропустили гол інформаційно, бо надто неспівмірна витрата ресурсів, росіяни вкинули в тему ТЦК шалені кошти, — каже Дмитро Жмайло. — Та попри це ефект здобули точковий, спротив не набув масового характеру».
Критерієм успіху росіян став би провал мобілізації і прорив ЛБЗ, а цього не сталося і показник 30 000+ мобілізованих на місяць — сталий. Наприклад, коли в часи війни у В’єтнамі СРСР, зокрема, вкидав кошти у рух хіппі та антивоєнні демонстрації, то своєї мети таки досяг. «Точково добиваються успіху росіяни і у нас, зокрема, тому, що тема мобілізації дражлива для окремих посадовців, але сподіваємося, перезавантаження військово-політичного керівництва призведе до змін», — каже виконавчий директор УЦБС.
Бо зміна в інформаційній парадигмі стараннями ботів таки відбулася і нові інформаційні підходи до процесу мобілізації будуть великим викликом для Михайла Федорова і Кирила Буданова, переконаний він.
«Хороших чи поганих рішень в цій сфері не буває, вони завжди погані або дуже погані, але перезапуск комунікацій і самої роботи структури ТЦК — вже перезрілі питання», — каже він.
Проблема з якістю роботи ТЦК існує (хоч вона не така масштабна, як виглядає в інформпросторі завдяки росіянам) і потрібна реформа, вважає й Коваленко.
«Новий міністр оборони її вже анонсував і це правильний погляд, оскільки проблема вже вийшла за межі комунікацій, ними ситуацію вже не виправити, — говорить він. — Треба провести реформу і захищати комунікаційно вже її».
Зокрема, на думку керівника ЦПД, військових ТЦК слід забрати з вулиць — вони займаються не властивою для себе роботою, для мобілізаційних заходів передбачені інші служби.
Паралельно варто застосовувати можливості цифрових інструментів. «Досить вдало спрацював Резерв+, підвищив відсоток людей, які ставали на облік і приходили в ТЦК, — пригадує Коваленко. — Гадаю, міністр оборони знає, що робити».