Майже як попередній
Які основні зміни закладають у цьогорічний НМТ?
Тест здебільшого подібний до минулорічного. З посутніх змін — додаткові бали до конкурсного за успішне проходження нульового курсу (підготовка до НМТ на базі університетів, яку запровадили наприкінці минулого року. — LB.ua). Про це писали багато видань, ніби тепер усі зможуть отримати бал за курс і це несправедливо. Але нововведення насправді стосується тих спеціальностей, які класично мають недобори, яким держава надає особливу підтримку. Є відповідний перелік. Ідеться переважно про природничі й інженерно-технічні напрями. У будь-якому разі ці бали не дозволять абітурієнтам, які не змогли пройти тестування успішно, брати участь у конкурсному відборі, бо бали додають до вже отриманих результатів.
Має бути окремий документ, який регламентуватиме курси. Поки його немає, ми мало що можемо офіційно роз'яснювати. Але якщо говорити про ідею, то це підтримка тих, хто вступає на певні спеціальності й проходить цей нульовий курс у тому університеті, в якому планує вчитися далі. Це не універсальна норма для всіх, натомість фактично пошук університетом вступників.
Оскільки нульовий курс матиме офіційний статус, перелік обов'язкових предметів, визначену тривалість навчання, вимоги до структури й змісту, то цим він відрізнятиметься від звичайних підготовчих курсів, які насправді нікуди не зникали. Багато університетів їх пропонують, і вони можуть зосереджуватися на певних предметах, наприклад, тільки на математиці, якщо це інженерний університет, абощо. На “нульовому” ж курсі мають готувати до НМТ, і це не буде якась відірвана історія. Як я розумію, це спроба переконатися, що людина, яка планує вступати до університету, отримає достатній рівень базової підготовки, аби скласти тест і потім вчитися на тій чи іншій спеціальності.
Ще одна з важливих змін — для творчих спеціальностей пропонують знизити коефіцієнт на всі предмети НМТ. Минулого року він був 0,1, а в новому порядку пропонують уже 0,075. Тобто при розрахунку конкурсного бала обов’язкові математика, українська мова, історія України і предмет на вибір матимуть меншу вагу. Якщо коротко і просто, для тих людей, які вступають на творчі спеціальності та подолають порогові бали з НМТ (а вони насправді низькі), вирішальним стане саме творчий конкурс. А проходження тестування означатиме, що людина виконала базову умову. Це просто про лікнеп: ми знаємо, що вступник спроможний якось читати, щось рахувати і може брати участь у конкурсному відборі.
Це у відповідь на минулорічну критику, коли казали, “навіщо дитині математика, якщо вона планує вчитись на мистецькій спеціальності”?
Думаю, так. Хоча мені здається, що та критика не зовсім релевантна.
З того, що вже підбурило на традиційні реакції типу “всі діти поїдуть з України” — пропозиція підвищити пороговий рівень на один бал для української мови й історії України. Навіщо це і який ефект може мати на практиці?
Маю зауважити, що над порядком працює Міністерство освіти і науки України, а не Український центр оцінювання якості освіти. Ідея міністерства була в тому, щоб відсікати такими порогами певну кількість зовсім непідготовлених учасників.
Щоб зрозуміти, як цей бал впливатиме, можна взяти дані 2025-го. У попередні два роки модель тестування не змінювалася, тож для 2026-го показники залишатимуться приблизно тими самими.
Отже, беремо українську мову і історію України. Якщо порівняти загальну кількість зареєстрованих у 2025 році учасників і кількість тих, хто не склав тестування із цих предметів, то побачимо, що частка останніх 0,4% і 0,16% відповідно. В абсолютних числах це 1148 і 463 особи, тобто дуже мало. Загалом же минулого року не склали хоча б один з предметів 39,5 тис. учасників, це 13,5% від загальної кількості.
А тепер подивимося на цю ж модель, коли пороговий бал збільшується і становить не 7, а 8 балів з української мови, і не 8, а 9 з історії, як пропонують у порядку. Тоді 2320 учасників не подолали б порогу з української і 1138 осіб — з історії. А загальна частка тих, хто отримає хоча б один незадовільний результат, становитиме 13,9%. На вибірці у 300 тисяч учасників отримуємо різницю менше, ніж в один відсоток.
Отже вплив підвищення прохідних балів насправді буде мінімальним. З огляду ж на те, яка частка отримає прохідні результати з цих двох обов’язкових предметів, ми розуміємо, що з такими порогами фактично навіть не дуже підготовлені зможуть вступити до вишів.
До того ж загальна кількість тестових балів з української мови і історії України велика, бо самі по собі ці тести доволі довгі, порівняно з іншими предметами. Тому ймовірність того, що людина випадково не набере прохідний бал, також дуже невисока.
А ось, наприклад, з математики точно було б складно зробити якесь підвищення порогу. Оскільки, як ми бачимо, абсолютна більшість тих, хто має хоча б один непрохідний результат, — це вступники, які не набрали мінімально необхідну кількість балів саме з математики.
Тим паче складно зрозуміти логіку пропозиції. Хіба що це лише перший крок поступового підвищення прохідних балів для цих предметів і в наступних роках буде ще.
Можливо, що й так. Але дуже складно передбачити, як будуть розгортатися події в наступні роки. Бо в принципі нині складно щось прогнозувати взагалі.
І, до речі, в цьому контексті ми дуже цінуємо те, що третій рік поспіль модель тестування фактично не змінюється. Це важливо, з багатьох причин. Приміром, тому що ми можемо порівнювати результати й чітко бачити, що змінюється або не змінюється в результативній частині. Це також важливо для випускників поточного року, оскільки вони розуміють, на що орієнтуватися. Бо, коли з’являються нові умови в будь-яких елементах і аспектах моделі, зокрема в тривалості тестування або в тому, додається чи ні відкрита частина тестів, це впливає на людей, які перебувають у дуже непростих обставинах і негнучкі до будь-яких трансформацій. Одна справа, якщо ми маємо змогу ходити в школу, навчатися очно, працювати з учителем, то про всі нововведення дізнаємося одразу й можемо щось коригувати. А коли я не бачила вчительку пів року, тому що в мене немає інтернету і я перебуваю в зоні, наближеній до активних бойових дій, то звідки я можу оперативно дізнаватися про всі ці новації й зміни? Усе ж підтримка й допомога тут потрібні. І якщо в дитини немає до кого звернутися, то краще, щоб процеси були мало змінними. Адже за таких обставин найшвидшим джерелом інформації є твої однолітки, люди, які на рік-два старші за тебе, які вже пройшли тестування. Мені здається, це мало хто розуміє, але насправді стабільність багато в чому знімає проблемні питання.
По формі
У минулому році обговорювали перехід на дводенне тестування, теж як відповідь на запит дітей і батьків. Ви готові були забезпечити це, однак алгоритм проведення тесту залишили таким самим, чому?
Так, ми довго обговорювали це і з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, і з колегами з Міністерства, представляли матрицю ризиків. Наші діти в дуже різних обставинах, і це потрібно враховувати. Людина, яка навчається поблизу зони активних бойових дій, людина, яка навчається за кордоном, людина, яка навчається в очному режимі, — це про різні умови. І проблема в тому, що дводенну модель дійсно добре б сприйняли чимало учасників, але водночас вона мала б сильний вплив на тих, хто фактично перебуває в найгірших обставинах.
Ми навіть проводили невелике опитування, аби дізнатися в реальних учасників НМТ 2025 року, що для них було найскладнішим. І от проблема тестування з чотирьох предметів в один день не входила навіть до першої трійки.
А що входило чи було щось несподіване для вас?
Наприклад, що готуватися до чотирьох предметів важко, особливо там, де немає очного навчання. Що багато невпевненості й страху перед тестом. Бо ж це, фактично, перше оцінювання в житті й одразу таке складне. І в таких відповідях якраз нічого несподіваного не було. Ми це і так розуміємо. Разом з тим ми питали у підлітків за кордоном та із зон поблизу активних бойових дій, чи була б для них проблемою логістика, то переважна більшість з-поміж них відповідала ствердно.
Якщо брати до уваги відповіді, то справді спростило б життя не дводенне тестування, а складання трьох предметів замість чотирьох.
Інше питання, який предмет знімати. Це все ж вступні тести, і вони мають значення для держави. Їхні результати — це не лише інструмент відбору, вони мають зворотній зв'язок зі школою. Якщо знімаємо предмет на вибір, то фактично забираємо вивчення цих предметів у 10-му, 11-му класі, і залишаємо їх лише для окремих дуже цілеспрямованих молодих людей. До того ж невідомо, чи вони потім вступатимуть на ту спеціальність, яка їм приваблива. Бо якщо я два роки вчила поглиблено українську мову, то, може, я вже не захочу обирати фізику як спеціальність.
Якщо забираємо українську мову й історію України — це про українознавчий компонент. І це теж неможливо зробити. Забираємо математику, то зникає основний критерій оцінювання здатності до складної когнітивної діяльності й здатності працювати з масивами інформації. Ось така ситуація.
До речі, минулого року змінили розрахунок конкурсного бала так, щоби діти більш осмислено обирали четвертий предмет. Чи це спрацювало?
Мені складно говорити про те, як це спрацювало саме під час вступу. Але для багатьох вступників їхній конкурсний бал виявився неочікувано нижчим якраз через те, що вони не знали, як система тепер працює. Четвертим предметом часто обирали не той, що пов’язаний з майбутньою спеціальністю, а той, який, як здавалося вступникам, вони знають трохи краще, ніж інші. Тому, наприклад, для вступу на медичні спеціальності обирали англійську мову, яку в багатьох школах вчать поглиблено. А склалося так, що цей вибір знизив конкурсний бал. Натомість якби абітурієнт обрав біологію, то мав би цей конкурсний бал з підвищенням.
Власне, цей четвертий предмет є універсальним, тобто з будь-яким набором потенційно можна вступити на будь-яку спеціальність. Але якщо предмет на вибір не пов'язаний із твоєю спеціальністю, то може бути так, що шанси на вступ знизяться.
Це були проблеми з комунікацією змін?
Якось мірою так. У нашій програмі можна було змінити четвертий предмет до завершення періоду реєстрації на тестування, і ще потім був час. Але ж не кожна дитина, яка поглиблено протягом року вчила один предмет, здатна в один момент перемкнутися на інший, навіть якщо усвідомлює, що це їй вигідніше.
У новому порядку ця система збереглася, тому радимо використовувати безоплатні конвертери переведення балів за шкалою 100-200 в конкурсний бал. Зокрема є дуже непоганий безоплатний конвертер Abitly, який створила група молодих студентів. Це онлайн-ресурс, який постійно наповнюють інформацією про заклади вищої освіти, конкурсні бали. І вступникові було б дуже добре завчасно спробувати змоделювати свій конкурсний бал на кожну зі спеціальностей. І тоді вже робити вибір четвертого предмета. Бо якщо різниця між очікуваним балом за шкалою 100-200 з двох різних предметів невелика, наприклад, з біології чи англійської мови, то точно вигідніше брати той тест, який має вищий коефіцієнт для обраної спеціальності.
Знов-таки, на деяких спеціальностях по декілька четвертих предметів, пов’язаних із фахом, мають той самий коефіцієнт. А для деяких різниця може бути дуже суттєвою: 0,4 чи 0,2, 0,5 чи 0,2. Приміром, для інженерних спеціальностей важливо брати фізику, хімію. На лінгвістичні — літературу, іноземні мови.
Я б сказала так: якщо акуратно подивитися, то ті спеціальності, для яких провідними є один з трьох обов'язкових предметів, четвертий не створить великої різниці. А там, де четвертий предмет є визначальним, то, зрозуміло, буде навпаки.
По змісту
Змістове наповнення тестів цьогоріч не зазнає якихось відчутних змін? Це теж одна з традиційних тем для розмов про НМТ.
Є “класична” претензія до нас, що, мовляв, наші тести не відповідають програмам навчання. Це не так, вони відповідають. Але ми не можемо гарантувати, що в кожній школі програму вивчали на тому самому рівні, який визначено вимогами.
Або якщо говорити, приміром, про закиди щодо перевантаженості датами тестів з історії. Э програма, відповідно до неї розробляють завдання. Зрозуміло, що там відсутня, умовно, указівка, якою має бути частка завдань з датами чи без. Але самі професійні історики якраз і говорять про те, що наші завдання не про дати, і там, де треба, скажімо, упорядкувати події за часом, — то це про розуміння логіки подій. На побутовому рівні може здаватися, що це не потрібно, але в нас є своя парадигма викладання історії, є підходи, усталені в нашому просторі педагогічному, методичному, історичному.
І коли ми дивимося на досвід іншої країни, то маємо говорити не про тести. Їх чимало, і в кожній країні вони свої. Маємо зважати на особливості методики й практики викладання. У нас вона така. Так вчать майбутніх учителів історії в педвиші, вони, своєю чергою, готують своїх колег-наступників. Так ми звикли. І якщо ми хочемо змінити це, потрібно порушувати питання про рівень підручників, посібників, підходів до навчання/викладання.
Ще один момент. З будь-якого тесту можна повисмикувати по одному завданню і запитати, а навіщо воно там. Але річ саме в тому, що коли у вас багато завдань, то вони утворюють цілісний конструкт. І кожне конкретне завдання лягає в загальну канву, а частка питань відповідає тому, скільки вивчають ту чи іншу тему, наприклад, у шкільному курсі.
Час від часу спливає питання відсутності завдань з відкритою формою відповіді.
Зрозуміло, що в тестуванні з української мови ми хотіли б їх мати, щоб можна було подивитися, наскільки вступник здатен висловлювати свою точку зору, структурувати її. І ми ці завдання розвивали до 2021 року. Але в НМТ це неможливо. Бо для того, щоб людина розгорнула думку, їй потрібно щонайменше 10-15 хвилин тримати тему в голові. Як переважна більшість учасників виконувала тест з української мови до 2021-го? Вони спочатку йшли до завдання з розгорнутою формою відповіді, переглядали його, а потім поверталися до нього після виконання всіх завдань закритого типу. Поки вони їх робили, тема власного висловлення весь час крутилася в голові, окреслювалися тези, аргументи, пригадувалися приклади.
Плюс потрібно дати достатньо часу на те, щоб точку зору сформулювати і зафіксувати. Якщо іспит відбувається в ком’ютерному форматі, то це треба друкувати. У вступників різна швидкість друку, а в нас 33 країни, де відбувається тестування. Комусь, приміром, доведеться друкувати на французькій клавіатурі в університеті Сорбонна. Якщо ж використовувати бланки, то їх треба доставити в Україну з 33 країн від Канади до Азербайджану захищеними каналами, належно запакувати, щоб ніхто не міг щось змінити в роботі й таким чином вплинути на результат. Технічно важко собі це уявити.
Нас також звинувачують, що в англійській мові дуже багато завдань на читання, а це, буцім, дуже вузько. Бо чи є читацькі компетенції визначальними? Я можу зрозуміти, що написано, хоч невідомо, чи можу висловитися. Але коли немає аудіювання, яке, нагадаю, до 2021 року було, і говоріння, то залишається, по суті, саме розуміння мови. А немає завдань на аудіювання і говоріння з тих самих причин.
У Харкові, наприклад, усі оцінювання проводять в укриттях. Це підвальне приміщення на 15-100 місць. Якість звуку в них така сама, як в аудиторії на 15 людей десь у Центрі? Або, наприклад, уявімо таку ситуацію. Ми прослухали великий фрагмент тексту і збираємося виконувати завдання, але тут лунає повітряна тривога. Ми йдемо в укриття. А далі? Переслуховуємо це повністю? Чи це будуть однакові умови, якщо я прослухаю фрагмент двічі, а хтось в іншій локації один раз?
Ми можемо щось придумувати й намагатися багато чого докручувати. Але треба розуміти: усе, що ми докручуємо, впливатиме на те, як це працюватиме в реальному часі, у реальній аудиторії. І в поточних складних умовах важливо розуміти рівень відмінностей між учасниками. Нафантазувати можна будь-що. Проте рівні умови треба забезпечити для всіх.
Загалом на нашій платформі ми маємо модуль із завданнями з розгорнутою відповіддю, є можливість проводити аудіювання. Ми просуваємося так, щоб у разі стабілізації ситуації, їх вже можна було використовувати. Але все одно подібні напрацювання треба впроваджувати поступово, інакше це може бути стресом для певної частини учасників оцінювань.
Кількість пунктів тестування буде та сама?
Уже зараз ми активно формуємо мережу. Щойно підготували матеріали, щоб через Міністерство закордонних справ направити їх нашим партнерам за кордоном. Дуже сподіваємося, що вони знайдуть змогу нас підтримати і в цьому році.
Якщо говорити про Україну, то взагалі незрозуміло, що буде з електрикою. Це дуже слабке місце, адже НМТ — це тестування на комп’ютерній основі. У багатьох закладах, з якими ми працюємо, уже є генератори, але це тягне за собою проблеми, пов’язані з їх технічною експлуатацією, із заправкою.
А ще треба бачити, як усі ці роки працюють екзаменаційні центри на Сході, коли тривоги тривають по 17 і більше годин. Або коли зранку прилетіло, а вони вже знайшли іншу локацію, перевезли туди учасників, довозять генератори, телефонують інтернет-провайдерам, щоб забезпечити безперервний зв'язок. Такий рівень залученості на місцях — тільки він і дає надію на те, що це все може відбутися.
До речі, коли ми обговорювали дводенну модель, то не згадували, що в неї немає цієї гнучкості, яку дає одноденне тестування. Дводенна модель була б можлива за умови тестування у дві зміни. Що це означає? Якщо в якомусь тимчасовому екзаменаційному центрі щось сталося під час першої зміни, то одразу блокується і друга зміна. Тобто друга зміна не встигає завершити оцінювання, якщо перша затримується хоч б на пів години. А в нинішніх умовах постійно щось відбувається…
І щороку маємо якийсь новий “формат” викликів. У 2022-му ми почали тестування 21 липня, до цього не маючи змоги хоча б один раз протестувати платформу на великій кількості людей. Я навіть не знаю, які сили нам допомагали, що все тоді спрацювало. Наступного року були постійні повітряні тривоги. Потім — відключення електроенергії. На четвертий рік НМТ — нічні атаки з руйнуванням приміщень і зі страшними наслідками для людей на місцях. Мені навіть важко уявити, яка комбінація із цього всього може на нас чекати цього року чи, можливо, узагалі додасться щось нове.
Знаєте, в дитинстві була така гра — лабіринт, у якому рухаєшся, виконуєш завдання і так поступово переходиш на новий рівень. У мене таке відчуття, що ми отак і просуваємося тими рівнями. Коли зустрічаюсь з іноземцями, які розповідають про свої виклики в роботі, то...
Ви: “Hold my beer”.
Так-так (сміється). Нещодавно була на міжнародній зустрічі. Зі мною ділиться один колега: “Політичні результати наших оцінювань не є значущими для міністерства чи ще для когось”. Я кажу: “Та ви що?”. Або переживають, що про них хтось щось погане написав у ЗМІ. Я на всі ці питання відповідаю: “У нас усе супер. У нас нема викликів, одні перемоги”.
Я давно знайома з колегами з польського центру, який проводить матуру (державний випускний іспит в Польщі — LB.ua). Ми до них їздили в гості, вони до нас. У нас хороші партнерські стосунки, зокрема, з питань підсумкових оцінювань на зразок матури. А коли у 2022 році нам довелося враз перестрибнути на комп'ютерне тестування, то до нас в екзаменаційний пункт у Варшаві, приходив керівник їхнього центру, усе записував, що і як працює. Потім я їздила до них на конференцію, розповідала про наш досвід. Вони весь мій виступ сиділи й хапалися за голови, казали: “Оце клас!”. Щоб ви розуміли, вони планують перейти на комп’ютерне тестування за 5-7 років, якщо все буде добре.