Пес-сапер Патрон
З початку війни велику популярність здобув пес породи джек-рассел-тер’єр на ім’я Патрон. Він розміновує Чернігівщину у складі обласного підрозділу ДСНС. Свою службу Патрон почав у шість місяців і допомагає підрозділу саперів уже майже два роки.
“Патрон працює у нас сапером у групі з піротехнічних робіт, цілодобово, 24\7. Виїжджає з нами на всі виклики з розмінування, присутній при знищенні боєприпасів. Коли обходимо місцеве населення, він допомагає проводити інструктажі. Приносить дітям радість, усі хочуть сфотографуватися з ним”, - розповів в ефірі всеукраїнського телемарафону майор служби цивільного захисту Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, хазяїн Патрона Михайло Ільєв.
Ім'я песику дав син Михайла, який, до речі, теж цікавиться вибуховими пристроями та буває на навчаннях ДСНС. У саперному підрозділі Патрона називають талісманом. Він підбадьорює рятувальників, надихає їх, навіть коли вже немає сил. Також Патрон допомагає безпосередньо і в розмінуванні.
“У нього є вміння шукати вибухові прилади. Ми його навчаємо, з кожним днем його здібності стають кращими. Робимо все, щоб він став спеціалістом широкого профілю у нашій справі”, - розповідає Михайло Ільєв.
Патрончик, як його лагідно кличуть рятувальники, полюбляє сир. За бажанням йому можна передати різні смаколики "Новою поштою". По адресу можна звернутись до Головного управління ДСНС у Чернігівській області.
“Сирочок ми йому даємо за повне виконання робіт. А коли він усе робить правильно - даємо інші заохочення”, - розказав сапер.
Пес Патрон прославився 16 березня, коли в інтернеті з'явилось фото, на якому його тримають за “розгрузку”. Михайло Ільєв розповів, що іменний жилет з'явився в собаки ще до повномасштабної агресії Росії - пошили на замовлення. Цієї весни пес мав їхати у відрядження до зони ООС.
Патрон став героєм мемів. 20 березня у нього з'явився акаунт в Instagram. Станом на 13 травня він мав 252 тисячі підписників. Щодня у direct цього акаунту діти надсилають десятки малюнків. Усі вони з'являються в сторис.
Пес-сапер уже встиг потрапити у “скандал” - заснув на пресконференції. А 8 травня отримав державну нагороду “За віддану службу” від президента України Володимира Зеленського. І під час одержання відзнаки нагавкав на прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, який перебував у Києві з робочим візитом. Разом з Патроном нагороди - "За мужність" 3-го ступеня - удостоїли і його власника.
Кудлата провідниця Ніколь
Рятувати людей з гарячих точок допомагає собака Ніколь. Зі своєю власницею, провідницею Марією (ім'я змінено) вона евакуює людей з охоплених війною регіонів України.
Познайомилися Ніколь і Марія ще у 2018 році. Після рейсу провідниця почула, що під вагоном хтось скавчить. Це було маленьке цуценя, у якого лапка примерзла до колії.
“Мені вдалось її дістати, але собака не могла стояти. Я її підняла, і вона мене обійняла лапками. Я зрозуміла, що в неї на шиї намотаний дріт. Колеги допомогли мені цей дріт розплутати. Вирішила віднести її до резерву (місце, де готують вагони до рейсу. - LB.ua), там у нас жили собаки, але вони її не прийняли”, - розповідає провідниця.
Тоді Марія взяла Ніколь додому у своєму бушлаті. Дівчина розповідає, що собака досі любить спати саме на її службовій куртці.
Марія бере Ніколь у рейси, оскільки не може залишати її вдома саму так надовго. Колись собака залишалась у знайомих дівчат, але з початком бойових дій вони поїхали, а Ніколь відтак постійно допомагає Марії на залізниці.
Собака не кожного підпускає до себе: два роки тому діти налякала її - і вона потрапила під машину, відтоді остерігалася малечі. Однак під час евакуації дітей з особливими потребами з Донеччини до Польщі Ніколь потоваришувала з ними.
“Коли ми вивозили дітей до Польщі, Ніколь дуже себе проявила. Вона гралася з дітьми, вони водили її на повідці, гладили, робили масаж. Так, крок за кроком, вона стала спілкуватись з людьми, більше до них тягнутись. Іноді гукаю: “Ніколь, ти де?” А мені хтось із пасажирів каже: “А вона біля мене”. У неї є чуйка на людей, яких треба підбадьорити. Один пасажир мені розповів: “У мене сталося горе, і ось до мене прийшла собака, і вже не так сумно”, - згадує провідниця.
Так Ніколь подружилися з дівчинкою Євою. Виявилося, що Єву з мамою тато відправив до Польщі, а сам пішов добровольцем на фронт. Дівчинка дуже засумувала, а Ніколь її розвеселила.
Як і в Патрона, у Ніколь теж є сторінка в Instagram, але наразі не така популярна. Завести її Марії запропонували волонтери притулку для тварин у місті, де живе провідниця.
“Я допомагаю місцевому притулку для тварин. Ніколь завжди якимось чином знаходить собак, яким потрібна допомога. То вона маленьку вівчарку від собак відбила, то знайшла в підвалі цуцика і мені принесла. У мене не завжди вистачає коштів, і я звертаюсь до притулку, що мені треба віддати собаку, бо завтра в рейс. І люди приїздили, забирали в мене цих собак. Ці волонтери мені запропонували завести для моєї собаки Instagram. Я так і зробила”, - каже Марія.
Соцмережі підкорив образ Ніколь у шапці провідниці. Марія розповідає, що фото було зроблено під час евакуаційного рейсу.
“Евакуаційний рейс відрізняється від звичайного тим, що люди сидять не за квитками. Я виходжу і зі всіма вітаюсь, Ніколь вітається теж. Того дня ми їхали дуже дивно: десь стояли, десь їхали дуже швидко, не розуміли, на яких ми станціях. Ловили інтернет, щоб дізнатися. Одному пасажиру вдалося, сказав, що ми біля Тернополя. Я питаю, чи комусь треба вийти у Тернополі, і передаю це начальнику потяга, щоб ми зупинились. Ніколь допомагала мені це корегувати. Потім вона втомилась і полізла спати на сидіння. Я вирішила надягти їй шапку, і люди, які йшли до тамбуру, сфотографували її”, - говорить Марія.
Зараз Ніколь відпочиває від роботи, але проїхатись з нею в одному вагоні можна буде 15 травня на поїзді Київ – Дніпро.
Кейт патрулює метро
На варті Київського метрополітену бельгійська вівчарка малінуа Кейт. Вона із заступником керівника Кінологічного центру Національної поліції в місті Києві, старшим лейтенантом Віталієм Литвином шукає вибухівку та зброю, а у вільний час розважає переселенців на центральному вокзалі столиці.
“Ми виконуємо превентивні заходи з пошуку вибухівки і зброї в метро. В основному там, де багато людей і великий пасажиропотік. Це станції "Деміївська", "Видубичі", "Житомирська" та "Святошин". Там ми шукаємо підозрілі речі, оглядаємо багаж людей”, - розповідає Віталій Литвин.
Більше за все Кейт любить іграшки. Як каже кінолог, “за них вона життя віддасть”. Це через специфіку дресирування, пояснює поліцейський: собак, які шукають вибухівку, навчають за допомогою гри; щоб отримати забавку, Кейт повинна знайти небезпечні предмети.
У вільний від роботи час Віталій і Кейт їдуть на київський вокзал.
“Коли не наша зміна, ми розважаємо дітей, переселенців і тих киян, які виїжджають. Це працює як психологічна терапія. Намагаємось трохи розрядити ситуацію. Щоб діти, які приїздять з гарячих точок, погралися трішки з собакою і на якийсь час відволіклися від того жаху, який вони пережили”, - розповів Віталій.
Також Віталій з Кейт працюють на обшуках підозрюваних у злочині і приїздять на виклики з розмінування.
Кіра на варті Київської тероборони
Бельгійська вівчарка Кіра на передніх рубежах боронить столицю у складі 112 Бригади територіальної оборони Києва. Вступити до її лав вирішила самостійно - прибігла на блокпост і залишилась.
Кіра готова покусати і навіть загризти будь-якого окупанта, який захоче прийти до Києва.
“Вона прийшла до нас у перші дні війни. Може, господарі кудись виїхали, як більшість киян, може, у машині для неї не знайшлось місця”, - розповідають військові.
Коли бійці будували блокпост, Кіра допомагала підносити інструменти. Вівчарка була з хлопцями на стрільбах. Її не злякали постріли та вибухи. Собака супроводжує від позицій до місця перепочинку.
Воїни розповідають, що Кіра першою чує, коли щось негаразд. Жартують, що вівчарка знає дуже багато таємних секретів підрозділу, але точно не розкаже їх ворогу.
Лабрадор Арчі - фахівець зі зброї
У Запоріжжі вже п'ять років сумлінно виконує свої обов'язки чорний лабрадор Арчі. Разом з молодшою кінологинею Веронікою Лещенко пес шукає зброю та вибухівку.
“Арчі у нас спеціаліст зі зброї та вибухівки - це його профіль. Якщо щось є, ми завжди знайдемо. На блокпостах він перевіряє автівки, також працюємо на залізничному вокзалі, обшукуємо новоприбулі поїзди та багаж. Виїжджаємо на місця, де знаходять підозрілі предмети. Через війну в нас подвійне навантаження”, - розповідає кінологиня.
Арчі - дуже серйозний і норовливий пес, налагодити з ним контакт непросто. Вероніка Лещенко розповідає, що шукала з ним контакт 1,5 місяця. Його не заохотити їжею, денний раціон він може розтягнути на два. Як і всі лабрадори, Арчі дуже активний, найбільше йому подобається гратися з м'ячем.
“Якщо переважно лабрадори їдять усе, то мій ні. Робота в нього виставлена не через їжу, а через м’яч. За ним він труситься найбільше. Його він отримує, коли знаходить певні речі”, - каже Вероніка Лещенко.
Вероніка та Арчі також перевіряють вантаж і людей, які евакуюються з окупованих територій на півдні країни. Кінологиня розповідає, що дуже чекає, коли звільнять тимчасово окуповані території Запорізької області. Каже, що для неї та Арчі там буде багато роботи.
Чотирилапі Байрактари
За час російсько-української війни безпілотник "Байрактар" став легендарним. Поки дрони нищать бронетехніку ворога, поліцейським і нацгвардійцям допомагають чотирилапі.
На одну з позицій гвардійців першого дня війни прибився пес і вирішив залишитися. Назвали його Байрактаром.
Бійці розповіли, що Байрактар - це їхня таємна зброя. Тварини на передовій – це не тільки антистрес, а й додаткові очі та вуха.
“Це наша головна зброя. Він першим ловить фішку і вказує на можливу небезпеку. Як і ми, несе службу цілодобово”, - повідомляють у пресслужбі Нацгвардії.
На Київщині в обласному кінологічному центрі теж з'явився свій Байрактар. Цуценя німецької вівчарки народилось на початку війни. Пес увесь час перебував з поліцейськими в Ірпені та попереджав захисників про атаки ворога.
За два місяці песик підріс, кінологи готують Байрактара полювати на ДРГ і мародерів.
"Байчик підріс і розпочав навчання. Протестувавши щеня, інструктори обрали для нього службово-розшуковий напрям роботи. По завершенню підготовки пес буде задіяний для допомоги в розшуку учасників ДРГ і мародерів", - розповідають у Кінологічному центру Київщини.
Байрактар уже успішно пройшов кілька невеликих тренувальних слідів - здається, йому це сподобалося.
Ірпінь, який виявився Діком
Після звільнення Ірпеня поліцейські знайшли там вівчарку і дали їй позивний на честь міста. Пес погано почувався. Його вичесали, вимили та відвезли до ветеринара.
Через кілька днів поліцейські дізнались, що Ірпінь насправді звуть Діком.
“Наш Ірпінь виявився Діком. Його господарі знайшлися в пабліках, де шукають тварин, зниклих в Ірпені, Бучі й Гостомелі. Кажуть, рятувалися самі й евакуювали дітей, а повернутися за улюбленцем уже не змогли, бо в місті почалися жорстокі бої. Дік жив у сусідів, але перегриз повідець і втік. За тиждень господарі обіцяють повернутися за ним. А поки що він прив'язався до нашого Борьки (який виявляється насправді Андрій, а Борька – це позивний). Ми дивувалися: чого собака його так полюбив? А коли по відеозв'язку Борька зв'язався з власником пса, виявилося, що вони схожі як дві краплі води! Буває ж”, - написав у себе у Facebook відомий журналіст Богдан Кутєпов, який зараз служить у Нацполіції.
Блогер кіт Степан - волонтер
Коти теж допомагають Україні як можуть.
У листопаді минулого року кіт Степан з Харкова став зіркою соцмереж. Його фото з бокалом вина у своєму Instagram виклала всесвітньо відома співачка Брітні Спірс. З того часу на сторінку Степана підписались 1,3 мільйона людей.
Після початку війни нових дописів і сторис не з'являлося два тижні.
"24 лютого рано-вранці ми були вдома і спокійно спали. О 5-й ранку було чутно вибух, і я крізь сон навіть не зрозуміла, що то було. Приблизно через пів години ми почули інші вибухи, задрижали вікна, я підскочила і зрозуміла, що відбувається щось жахливе! Наступ та обстріл Харкова. Ми зрозуміли, що в наш дім прийшла війна", - розповіла власниця кота Анна.
Із котом вона змогла евакуюватися до Польщі, після цього поїхала до Франції.
Після переїзду Степан зайнявся волонтерством. Він почав збирати кошти для порятунку тварин найбільшого в Україні Миколаївського зоопарку.
На сторінці кота в Instagram з'явився допис із закликом доєднатися до збору коштів.
“Ваш внесок безцінний – завдяки вашій підтримці ми зможемо забезпечити гідний догляд та лікування для кожної тварини в Україні”, – йшлось у дописі від імені харківського кота.
Станом на 28 березня коту вдалось зібрати 10 тисяч доларів.