У МОН називають цьогорічні інвестицій на обладнання в українській школі безпрецедентними: на сучасні меблі, дидактичні матеріали і комп'ютерне обладнання (ремонт класів не входить в цю суму) держава виділила майже мільярд гривень. Ці кошти розподілили між областями (найбільше отримала Дніпропетровська область – 72,4 млн грн, найменше – Луганська – 15 млн грн). Суми залежали від кількості шкіл, класів і учнів.
Далі субвенцію мали розподілити облдержадміністрації: між обласним бюджетом, районним, міст обласного значення та ОТГ, які мали дофінансувати реформу.
У містах обласного значення це співвідношення становить 70% на 30% (70% – державний бюджет, 30% – місцевий); у районах та ОТГ – 90% на 10%; для шкіл у гірській місцевості та на лінії зіткнення – 5%).
Щоб отримати необхідне обладнання, директор школи повинен був написати запит у районне управління освіти на формування кошторису.
Далі – справа за тендером.
Але цей алгоритм спрацював далеко не у всіх.
Тендерні труднощі
З регіонів приходять різні новини про підготовку до НУШ. Наприклад, в Олександрійському районі (Кіровоградська область) вже тричі проводили тендер, але жоден виробник шкільних меблів не взяв у ньому участь.
У Чернівцях попереджають, що закупити все необхідне обладнання вчасно не встигнуть через тендери: або виробник не готовий постачати потрібну продукцію, або немає документів, або не витримуються терміни.
Очільниця департаменту освіти в Одесі розповідає, що до першого вересня встигнуть поставити парти лише у класи, де їх зовсім немає, а замінити старі заплановано до кінця жовтня.
Позиція МОН така: “Хай краще зроблять добре, ніж будемо квапитися до першого вересня і звітувати. Тому в деяких школах, до першого вересня може не бути цих меблів, але до першого листопада точно будуть”.
Але є й позитивні результати. Завдяки вчасній підготовці на Сумщині школи одні з перших освоїли кошти на НУШ. Ще до того, як відбувся розподіл субвенції, на місцях знали, скільки коштів треба буде виділити додатково з місцевих бюджетів. “Як тільки пройшла сесія, місцеві бюджети у травні практично всі виділили співфінансування”, розповідає директорка департаменту освіти і науки Сумської ОДА.
У МОН підтверджують: усі затримки виникли на місцях.
На 15 серпня освітню субвенцію по Україні використали на 44,1%. Деякі області, такі як Сумська, впоралися відносно добре – тут використали 73% кошів. Деякі, наприклад, Миколаївська (10%) – навпаки. За словами Гриневич, Миколаївська область має проблеми з закупівлями не лише з цієї субвенції, а й з інших, з яких там витратили нуль відсотків.
Тому гроші, каже міністр, просто продовжують лежати на рахунках.
“Частину коштів ми віддали сім місяців тому, частину – чотири, – говорить у коментарі LB.ua Лілія Гриневич. – Але в якихось областях дуже довго збиралися обласні ради, щоб розподілити кошти, тож на місця вони прийшли пізніше. Ще одна причина затримки – органи місцевого самоврядування зволікали з проведенням тендеру. Крім того, буває, що на тендер приходить конкурентна фірма (навіть не маючи потужностей, щоб виконувати замовлення), а потім його зриває через оскарження результату. Це означає, що є якісь норми в тендерному законодавстві, які дозволяють це робити. Ми повинні допускати до тендеру тільки добросовісних виконавців, які можуть виконати замовлення”.
Водночас міністр зауважує, що всі виділені гроші мають бути використані до кінця року. За її словами, на даний момент всі, хто ще не використав гроші, вже оголосив тендери і проводять закупівлі: “Жодна копійка не може бути витрачена на щось інше. Питання в темпах і якості освоєння цих субвенцій, які залежать від органів місцевого самоврядування”.
На Всеукраїнській серпневій конференції для освітян Володимир Гройсман припустив, що, можливо, потрібний координаційний механізм, який буде моніторити і одразу міжвідомчо реагувати (на невикористання коштів – Авт.) “Якщо така пропозиція буде внесена міністром освіти, я готовий бути поруч”, – заявив прем'єр.
Батьки досі платять
Поки гроші, за офіційними даними, лежать на рахунках, чимало батьків першокласників скаржаться на “побори” для обладнання НУШ. Одна з мам – Марія з Харківської області - стверджує, що парти для їхнього класу принесли зовсім немобільні, вагою з першокласника, але директор запропонувала батькам скинутися на нові.
“Директор говорила батькам про непроведений тендер, хоча його провели за місяць до нашої розмови, – розповідає Марія. – Коли її обман став очевидним, батьки звернулися до начальниці районного управління освіти. Та пообіцяла взяти наш клас на контроль і забезпечити партами з міського бюджету. Тільки невідомо, будуть вони першого вересня чи першого жовтня. Хоча я до усних обіцянок ставлюсь скептично, хочеться вірити, що парти у цьому році все-таки будуть”.
Щодо якості нового обладнання і його відповідності НУШ, міністр освіти зауважує, що МОН визначило вимоги до обладнання, тому місцевій владі не треба придумувати, які парти ставити: вони мають бути мобільні, ортопедичні, їхня висота має регулюватися. “Звичайно, ми можемо і будемо робити вибіркову перевірку, залучаючи до цього Державну службу якості освіти, але використання грошей на місцях контролюють ОДА, а також Державна служба аудиту”.
А щоб не купитись на відмовку “у нас немає грошей – скиньтесь”, батьки можуть надсилати запит до місцевих органів влади або управління освіти і дізнатись, скільки коштів виділено на кожну школу, а також, що і коли буде куплено. (Зразок запиту тут).
Так, одна з учасниць групи “Батьки СОС” через п'ять днів отримала відповідь і тепер знає, скільки грошей виділено на дидактичні матеріали, хоча стверджує, ніби спочатку були спроби переконати батьків купувати їх самостійно.
Оформлення простору для НУШ, схоже, виявилося непростим завданням як для місцевої влади, так і для вчителів, які почуваються розгубленими навіть обираючи кольори стін. “Бо ми не дизайнери”, – зауважують резонно. Тому як скоро зникнуть сині коридори (вони тримають свій стиль десятиліттями), і чи не заповнять нові зони нових класів шаблонні роздруківки зроблені у WordArt (їх активно продають у фейсбук-групах) – сказати важко.
Процес змін точно почався, але головне завдання – зробити ці зміни незворотніми.
