Міністр освіти і науки Лілія Гриневич вважає, що території України, де компактно проживають представники нацменшин, які не володіють державною мовою, можуть стати об'єктом територіальних претензій.
"Будь-які створені "мовні гетто" - це завжди політично уразлива територія для територіальних претензій. Подивіться, що було в Криму. В Криму взагалі не було української мови", - сказала Гриневич в ефірі телеканалу "1+1".
Як приклад міністр навела ситуацію, коли в 2017 році 75% випускників шкіл у Берегівському районі Закарпатської області, яке є місцем компактного проживання угорської меншини, провалили зовнішнє незалежне тестування, зокрема, через те, що не знають української мови.
Крім того, вона наголосила, що значна частина населення цієї території взагалі не розмовляє українською.
На думку міністра, офіційна мова пов'язує різні регіони країни.
За словами Гриневич, Міносвіти очікує, що висновки Венеціанської комісії за мовними нормами закону "Про освіту" будуть включати лише деякі рекомендації, оскільки загалом Україна не порушила жодного з міжнародних зобов'язань.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти. 28 вересня закон набув чинності.
Закон передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.
Офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест через цю норму.