Директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента Володимир Горбулін бачить п'ять можливих сценаріїв розвитку подальших відносин України та Росії. Три з них - радикальних, два - проміжні компромісні, йдеться в його статті для "Дзеркала тижня".
Перший радикальний сценарій (сценарій "тотальної війни") можливий, якщо російське керівництво вирішить почати відкриту збройну агресію для отримання сухопутного коридору в Крим або доступу до свого військового контингенту в Придністров'ї. У цьому разі питання Донбас просто зникне, тому що треба буде захищати незалежність.
Горбулін вважає, що Україна має шанси на перемогу в тотальній війні, тому що Росія обмежена в технологічних і фінансових ресурсах, має низький запас політичної міцності, населення вимирає, армія не модернізована. Крім того, деморалізуватимуть і демотивуватимуть бойові дії на території самої Росії, які неминуче виникнуть в умовах тотальної війни.
Цей сценарій - найбільш героїчний і жертовний, хоча й найменш імовірний. Бажання воювати загалом не мають ні український, ні російський народ.
Другий радикальний сценарій (сценарій "відсікання" або "стіни") передбачає остаточну відмову України від окупованих територій і повний розрив з ними. У такому разі подальша історична доля цих територій цікавитиме Україну тільки з погляду забезпечення її власної безпеки, а саме - потужності оборонних споруд і достатня ізоляція цих земель. Відповідно, і відносини з Росією мають бути зведені до мінімуму, що передбачає можливе продовження "захисної стіни" по всьому російсько-українському кордону.
Такий сценарій боляче вдарить по престижу України, але не поставить хрест на її державності.
Третій радикальний сценарій (сценарій "сателітних") передбачає пошук способів сепаратного миру з Росією на вигідних для неї умовах, нехтування інтересами західних партнерів, визнання автономії Донбасу, відмова від повернення Криму. Подібне примирення позбавить зовнішню політику Української держави значної частини незалежності і прив'яже її історичну долю до історичної долі РФ. Горбулін зазначає, що такий варіант самогубний для України і з політичного погляду не має жодного сенсу.
Четвертий сценарій (сценарій "заморожування") полягає в "заморожуванні" конфлікту за зразком Придністров'я, Абхазії, Південній Осетії. У такому рішенні зацікавлена Росія, а також частина країн Євросоюзу і найбільш конформістські та проросійські шари європейського суспільства. У такому разі постраждалі в результаті конфлікту райони, так звані ДНР і ЛНР, залишаються у складі України, можливо, на умовах надання їм особливих владних повноважень. Україна муситиме взяти на себе економічний тягар відновлення зруйнованих районів Донбасу. Водночас де-факто в Донбасі буде маріонетковий режим, контрольований з РФ.
Реалізація цього сценарію буде відповідати інтересам і Росії, і ЄС, але не України.
П'ятий сценарій (сценарій "ні війни, ні миру") передбачає обмежену війну проти Росії та колабораціоністів на сході з метою завдати їм якомога більших демотивувальних втрат, постійні переговори, нарощування військового потенціалу, поступове витіснення бойовиків з українських територій, зближення з НАТО і Євросоюзом. Такий сценарій робить можливим досягнення максимального результату з найменшими жертвами і втратами, хоча і вимагає багато часу, уміння і терпіння для свого втілення.