Бійці АТО цілком можуть обійтися без протизміїної сироватки. Таку думку в коментарях LB.ua висловили фахівці.
Нагадаємо, в середині травня багато волонтерів почали бити тривогу через відсутність у бійців у зоні АТО протизміїної сироватки. Мовляв, зміїний сезон почався, деякі бійці вже мають укуси, а препарату немає, бо в Україні такого не зареєстровано.
"У нас в Україні дуже поширені гадюки, - розповідає LB.ua волонтер Ганна Кашеїда. - А військові наші перебувають у польових умовах. Раніше у нас була сироватка російського виробництва, заводу "Мікроген". Але вона не пройшла перереєстрацію. Волонтери зараз знаходять аналоги, але це жалюгідні залишки, і їх дістають буквально з-під землі".
В Україні справді є три види гадюк: звичайна, степова і лісостепова. Еколог Леонід Горобець розповідає, що з усіх видів гадюк в Україні найбільш отруйна - лісостепова (вона водиться в Полтавській, Харківській, Черкаській областях і трошки в Київській).
У зоні АТО поширена гадюка степова - найбезпечніша з усіх.
"Рівень небезпеки і для дитини досить низький, не кажучи вже про військового, - говорить Горобець. - А сироватка дає велике навантаження на організм. Укус гадюки не лікується одним-єдиним препаратом. Потрібно усувати окремо кожен симптом. Наприклад, якщо впав тиск - піднімаємо тиск, почалася алергічна реакція - боремося з нею. Для цього придатні звичайні медичні препарати. Людський організм може і самостійно впоратися з отрутою, а якщо своєчасно звернутися до лікаря, то шанс померти від укусу стає мізерним".
Дмитро, інструктор домедичної допомоги Червоного Хреста в Україні, каже, що сироватку краще взагалі не приймати, вона швидше зашкодить організму, ніж допоможе.
"У більшості випадків сироватка призводить до більш важких наслідків для організму, ніж укус, - каже Дмитро. - Волонтери, які порушили питання сироватки, не розуміються на цьому. По-перше, для здорової дорослої людини укус гадюки не є фатальним. Від нього можуть померти тільки діти, літні люди і люди з проблемами серця. А по-друге, базова медична допомога може повністю впорається з укусом гадюки". Дмитро також зазначив, що він ще не чув про жоден випадок загибелі військового від укусу змій.
Євген Найштетік - один з керівників першого добровольчого медичного госпіталю ім. Пирогова, який базується зараз в Артемівську, каже, що випадків укусів військових зміями поки що одиниці. Але при цьому він вважає, що сироватка потрібна, хоча б про запас.
- Раніше в нашій країні була зареєстрована російська сироватка, але зараз вона не доступна. Є аналоги в Польщі, в США тощо, - каже Євген. - Катастрофи наразі немає, кількість військових з укусами змій - одиниці. Але вже майже літо, і ситуація може змінитися. Я вважаю, що нам необхідний стратегічний запас. Наскільки мені відомо, вже відправили заявку в Міжнародний Червоний Хрест, тож проблему розв’язують.
Леонід Горобець радить: якщо після укусу можливості звернутися до лікаря немає, варто, за змогою, кілька днів відлежатися і багато пити.
Не варто намагатися припекти рану, бо це даремно - отрута проникає досить глибоко в організм. І категорично не варто накладати на пошкоджену кінцівку джгут. Від гадючої отрути кровоносні судини стають ламкими, а джгут може і зовсім зруйнувати їх по всьому периметру кінцівки. Це в свою чергу призведе до відмирання тканин.