Перед митингующими коротко выступил Тигипко, но мало кто понял, о чем он говорил. «Лапшу нам на уши вешал», - объяснили мне ликвидаторы. Тем не менее, они воспользовались предложением Вице-премьер-министра и отправили в правительство переговорную группу (при этом все опрошенные LB.ua ликвидаторы были уверены в том, что переговоры ничего не дадут). Когда министры подъехали к Кабмину на своих мерседесах, толпа принялась оглушительно свистеть и выкрикивать ругательства.
Вчера некоторые чиновники высказывали сомнения, что протестующие – настоящие ликвидаторы на ЧАЭС. Им стоило бы выйти к этим людям, из которых, что называется, можно делать гвозди.
LB.ua задал участникам акции протеста несколько вопросов: верят ли они, что своими выступлениями смогут повлиять на решения чиновников? Кого считают реальной властью - народ под стенами Кабмина или тех, кто собрался в его стенах на заседание? Что бы они делали в Верховной Раде, если бы вчера прорвались внутрь?
Раиса Николаевна, жена ликвидатора, Орджоникидзе:
Мы хотим, чтобы нам по закону платили пенсию. Мы год назад отсудили ее, получали пенсию, и вот с нас ее сняли – непонятно почему.
Я уже не знаю, есть ли у нас власть…
Верю, что мы можем что-то изменить – если мы будем сплоченные, будем все вместе. Хотя очень тяжело пробиться.
Геннадий, Лисичанск, ликвидатор:
Хочу добиться справедливости. Здоровье забрали, а теперь я хочу справедливости.
Вообще народ должен быть у власти, а не министры.
Когда забор ломали под Радой, я там был. Внутрь не пошел – у меня здоровье есть на это? Я там чуть не сдох. Если бы прорвались в ВР, мы бы с депутатами поговорили. Мы же люди, не быдло какое-то. Спросил бы у них, что они творят. Это же не реформы, это убийство народа.
Катерина Федорівна, ліквідатор, 2-га група інвалідності:
Влада той, у кого гроші. У них гроші – у них влада. А ми для них ніхто.
Я хочу виконання законів. Якби ми дійшли до ВР, то депутати б повтікали підземним переходом, як було 20-го числа. І значки б свої повикидали. Нащо вони огородилися забором? Від кого? В Америці у Білий дім може зайти люба людина, якби я поїхала, я б зайшла в Білий дім. А нам вчора казали: що це за інваліди, які повалили забор? І казали, що нам 7 років дадуть за шкоду. І що ми не справжні ліквідатори. Та ми свої посвідчення показали! А Тігіпко казав, що не будуть виплачуватися гроші, що не хватає грошей. На Шакіру хватає, а на нас ні!
Марія Василівна, чоловік був ліквідатор, уже помер:
Ми влада, а вони наші слуги. Але вони живуть як влада, а ми не як слуги, ми навіть як раби.
Я вважаю, що ця акція може щось дати. Ми будемо свої права відстоювати до останнього. Ми хочемо, щоб виконувався закон. А ці переговори з Тигіпко – щоб ввести людей в оману.
Станіслав, ліквідатор:
Поки що влада у них, бо у нас нема організованості. Переговори нічого не дадуть.
Павло Павлович, ліквідатор:
Я хочу, щоб наша держава віддала нам здоров’я і гроші. А якщо вона забрала і здоров’я, і гроші, то хай влада йде з нами на той світ.
Влада – народ. Чиновники повинні до нас дослухатися, перед нами схиляти голову.
Як той раз були афганці, то якщо б вони відкрили двері, було б кровополітіє. А вчора були женщіни, вони б не билися. Народ прийшов без вил і без граблів. А вони стоять з автоматами.
Леонід Володимирович, ліквідатор:
Законодавча влада прийняла хороший закон, а виконавча хоче ущемити і не дати нам пільги. Тігіпко говорить все брехню. (Тут появляются члены правительства. «Идиоты пошли!», - кричит мой собеседник. – прим. Авт.) Якщо ми хочемо бути європейською державою, ми маємо виконувати закони і в першу чергу – Конституцію.
Михаил, ликвидатор:
Мы отстаиваем свои права и закон. Хотелось бы, чтобы не трогали нас, дали спокойно дожить. Мы отдали государству свое здоровье, пусть оно оставит нас в покое!
Власть – народ.
Александр Иванович, ликвидатор:
Я бы постеснялся называть наших депутатов народными, они от народа прячутся. Значит это не народные, а поставленные депутаты. Я вчера был на штурме Верховной Рады, мне там сделали небольшой массаж. Если бы мы прорвались в парламент, ничего такого не было бы, просто мы бы показали, на что способен народ.
Надежда, жена ликвидатора:
Наша цель – отстоять насчитанные пенсии и льготы.
Понятно, что власть – это народ, и від єдності народа залежить і майбутнє народа, і життя, і все. Якщо народ буде згуртований, то ми змусимо цю владу жити по закону.
- Тобто ви вірите, що влада вас почує?
- Ну мало я вірю в те, що вони будуть прислухатися. Треба, щоб вийшло до мільйона людей, щоб почули. А інакше буде все дуже погано – все.
Віталій Миколайович, ліквідатор:
Хотілося б досягти правди. Але я бачу, що з цими руководітєлями… Якщо зроблять шось, то тільки на місяць. А потім опять треба буде їхать, добиватись…
Гроші – влада. Ахмєтов – влада. Якби люди зайшли в ВР, вже через край перейшло… Депутати б порозбігалися. Це 100%.
Андрій, ліквідатор:
(Кивает на отряд милиции в касках). Подивіться – оце демократія? В кашкетах? Ми тут в основному самі бувші служащі, пожарники, військові. Я у «Беркуті» служив.
- Тобто «Беркутом» вас не налякаєш?
- А чого нам боятися? Боятися за 800 рублів пенсії?
Влада – це ті, хто за забором ховаються. А сюди дітей з міліції зігнали. Бідні діти, їх кидають під танки без гранат, що називається.
- Але ж Тігіпко до вас виходив.
- Тігіпко виходив, але утік від нас, як заєць.
Микола, ліквідатор, супутник Віталія Миколайовича і Андрія:
- Я вірю, що ця акція шось дасть, бо без віри не можна жить. Завжди треба на шось надіятись. Ми з Андрієм служили разом, в Чорнобилі разом були. Нас послали цілий автобус на Чорнобиль, а зараз в живих 5 чоловік, які могли б сюди проїхати.