Для багатьох європейських урядів, зокрема для найдавніших і найвідданіших союзників Америки, погроза Трампа запровадити каральні мита проти будь-кого, хто спробує завадити йому забрати Ґренландію, стала останньою краплею. «Розлучення», вважають вони, тепер неминуче, пише Politico.
У приватних розмовах приголомшені європейські посадовці називають прагнення Трампа анексувати суверенну данську територію «божевільним» і «безумним», запитують, чи не перебуває він у своєму «режимі воїна» після венесуельської авантюри, і кажуть, що він заслуговує на найжорсткішу відповідь Європи за те, що багато хто вважає очевидною й нічим не спровокованою «атакою» на союзників по той бік Атлантики.
Дедалі більше високопосадовців у Європі вважають, що настав час визнати реальність: Америка Трампа більше не є надійним торговельним партнером, а тим паче — безпековим союзником, і необхідно терміново думати про майбутнє. «У політиці США відбувся зсув, і в багатьох сенсах він постійний», — каже високопоставлений урядовець однієї з європейських країн. — «Перечекати — не вихід. Потрібен упорядкований і скоординований перехід до нової реальності».
Як зазначає Politico, ця координація вже почалася — так само як і велика розмова про те, що буде далі.
Якщо не станеться радикальної зміни підходу США, цей процес, імовірно, завершиться радикальним переформатуванням Заходу, що переверне глобальний баланс сил. Наслідки варіюватимуться від трансатлантичних економічних втрат на тлі зростання торговельної напруги до безпекових ризиків, коли Європа намагатиметься захищати себе без американської допомоги, не будучи до цього повністю готовою.
Для деяких урядовців майбутнє західних союзників без США не виглядає таким уже немислимим. Європейські держави — включно з тими, що не входять до ЄС, як-от Британія та Норвегія, — протягом значної частини другого терміну Трампа працювали в дедалі ефективнішій групі, яка вже функціонує без Америки: так званій «коаліції охочих» на підтримку України.
Радники з національної безпеки з 35 країн перебувають у регулярному контакті, часто зустрічаються онлайн і наживо, а також спілкуються через менш формальні текстові чати. Вони звикли шукати багатосторонні рішення у світі, де Трамп є значною частиною проблеми.
Цей формат потенційно може стати зародком нової безпекової спілки в епоху, коли США більше не підтримують НАТО та європейську безпеку. Нове утворення не виключало б співпраці з Америкою, але й не сприймало б її як належне.
У текстових чатах європейських лідерів присутній і сам Зеленський — і це додає ще одну інтригуючу ідею. Україна є безперечно найбільш мілітаризованою країною серед представлених: із величезною армією, високорозвиненою індустрією виробництва дронів і більшим, ніж у будь-кого, практичним досвідом ведення війни.
Хоча Україна давно прагнула членства в НАТО, нині це виглядає меншою нагородою, ніж раніше, адже американські обіцянки підкріплювати будь-які гарантії безпеки щодня здаються дедалі менш переконливими.
Якщо врахувати військову потугу України разом із потенціалом Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, серед інших, сукупна збройна сила «коаліції охочих» була б величезною і включала б як ядерні, так і неядерні держави.
Існує широкий консенсус, що ці розмови про нову європейську архітектуру безпеки потрібно вести — і швидко.