Сьогодні, 21 серпня, Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк. “За” – 281 нардеп.
За словами Железняка, народним депутатам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу та Буданова.
“Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за, і проти”, – зазначив нардеп.
Україна підписала Римський статут у 2000 році. Його ратифікація є однією з умов євроінтеграції. Ратифікація Римського статуту сприятиме притягненню російських військових злочинців до відповідальності.
Перед голосуванням спікер ВР повідомив, що ратифікацію статуту підтримує керівництво Генштабу ЗСУ.
Як зазначає Укрінформ, метою закону є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту.
Україна заявляє, що прохання МКС про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи).
Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом семи років, якщо це українські громадяни.
Україна планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis (згідно з якою під злочином агресії розуміється планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН).
Римський статут набере чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.
Після набрання чинності закону та Римського статуту держава набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС, висувати свого кандидата на посаду судді, затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.
Очікується, що ухвалення закону забезпечить необхідний рівень імплементації положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (злочин геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечить запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення злочинів.
Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут, серед інших, Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан.
Росія, як і США, підписала статут, але згодом відкликала свій підпис.
- Напередодні парламентський комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва підтримав законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду із поправками.
- Держава підписала статут ще в 2000 році, але не ратифіковувала його.
- Ратифікувати Римський статут збираються цього року. 15 серпня Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.
- Мережко пояснював, що ратифікація Римського статуту дозволить Україні як державі-учасниці звертатися безпосередньо до тих держав-учасниць, на території яких може зʼявитися Путін і його поплічники, з вимогою виконати ордери на арешт цих осіб, які підозрюються у скоєнні геноциду проти українського народу і воєнних злочинів.