Скільки грошей отримано?
Усього до виборчих фондів надійшло понад 16 млн грн. Лідером за надходженнями залишився Ігор Терехов. 13 млн грн йому перерахувала партія “Блок Кернеса — Успішний Харків!”. Найбагатший кандидат Михайло Добкін за кампанію офіційно витратив у 27 разів менше від свого конкурента — усього 474 тис. грн.
Наприкінці жовтня після подання проміжних звітів збільшилися виборчі фонди п’яти кандидатів. До фонду Олександра Скорика за цей період від партії ЄС надійшло майже 600 тис. грн, самовисуванець Денис Ярославський поповнив свій фонд на п’ять тис. грн, Дмитро Маринін вніс 18 тис. грн, а Михайло Добкін додав 64. Майже на 70 тис. грн збільшився фонд Володимира Плетньова від “Партії Шарія”.
Олександр Скорик займає друге місце за надходженнями до виборчого фонду — 1,7 мільйона гривень. Жоден інший кандидат не зібрав до фонду понад 0,5 мільйона гривень.
Водночас походження коштів, які надійшли до виборчих фондів з партійних рахунків, ще тривалий час залишатиметься невідомим. Насамперед це стосується Терехова та Скорика, чиї виборчі рахунки поповнювали “Блок Кернеса — Успішний Харків!” і “Європейська Солідарність” відповідно. Це є прямим наслідком прийнятих у березні 2020 року змін до Закону “Про політичні партії в Україні”, які дозволяють партіям не подавати квартальної звітності аж до завершення карантину. Саме у квартальній звітності й повинна бути інформація про те, хто саме їх перерахував партії. За найоптимістичнішими прогнозами, квартальну звітність подадуть до НАЗК лише наприкінці лютого 2022 року, і то лише в разі оперативного та успішного проходження через парламент законопроєкту 5253-1, який минулого тижня ветував Володимир Зеленський.
На що витрачали?
Найбільше витрат — на зовнішню рекламу. Загалом кандидати витратили на неї 62% коштів — 10 млн грн. При цьому понад 90% витрат на зовнішню рекламу припадає на одного кандидата. Ігор Терехов спрямував на розміщення зовнішньої реклами понад дев’ять мільйонів гривень. Витрати на онлайн-просування у звітах харківських кандидатів виглядають аномально низькими, зважаючи на те, що майже стільки само на інтернет-рекламу витратили на кожному з мажоритарних округів (197 і 184), на яких вибори відбувалися паралельно з харківськими. На них витрати на округи становлять 580 тис. (184 округ) і 560 тис. (197 округ). При цьому, на відміну від Харкова, вибори на мажоритарних округах відбувалися передовсім у межах районних центрів і сіл, а сукупні обсяги виборчих фондів кандидатів нижчі за харківські у 4,3–5,3 разу.
Ігор Терехов (Блок Кернеса — Успішний Харків!)
Ігор Терехов домінує не лише за загальними обсягами витрат, але й за витратами на кожний окремий різновид агітації. Домінування Терехова в зовнішній рекламі підтверджується не тільки звітом, а й моніторингом ЧЕСНО, який встановив, що Терехов мав у кілька разів більше зовнішньої реклами, ніж усі інші кандидати разом узяті. Рекламу в Терехова розміщували не лише на традиційних площинах на кшталт білбордів і сітілайтів, але й на екранах.
Окрім зовнішньої реклами, Терехов робив ставку і на друковану агітацію, витративши на це 1,7 мільйона гривень. Друкували, наприклад, листівки, буклети, газету “Харьковские известия”, банери, кишенькові календарі, блокноти, сумки та маніжки (нагрудники).
На теле- та радіорекламу в Терехова пішло майже півтора мільйона. Послуги надавали Телеканал Simon, АТВК, "Тоніс-центр", "Радіо Люкс", "Наше радіо", "Нова хвиля", “Русское радио”, "Радіо Класік". Також Терехов витратив понад 360 тисяч на рекламу на телеканалі ІНТЕР.
З-поміж усіх кандидатів Терехов витратив найбільше і на рекламу в інтернеті. Наприклад, у його звіті можна ідентифікувати один платіж за розміщення реклами у Facebook і ще понад 200 тисяч за розміщення банерів на інших сайтах. Є підстави вважати, що витрати Терехова на рекламу в соцмережах суттєво занижені, про що трішки згодом.
Олександр Скорик (Європейська Солідарність)
Кандидат від “Європейської Солідарності” Олександр Скорик задекларував 1,7 млн витрат, що суттєво менше, ніж у Терехова, але водночас у понад три рази більше, ніж у Добкіна, який за витратами займає третє місце. На зовнішню рекламу Скорик спрямував 680 тис. грн. До речі, у день тиші Рух ЧЕСНО фіксував приховану агітацію від кандидата.
650 тис. Скорик віддав за піар на телебаченні та радіо: основними були "5 канал" (Телерадіокомпанія НБМ) і Simon. На друк газет і поліграфію в єсівця пішло 175 тисяч гривень.
На витрати в інтернеті Скорик використав 202 тисячі. Зі сторінок, які піарили Скорика, витратили майже 3,6 тис. доларів. З одного боку, це вдвічі менше, ніж задекларовані витрати Скорика на онлайн-рекламу, а з іншого - з опису призначення платежів у більшості випадків неможливо ідентифікувати, на якій саме платформі розміщували рекламу.
Михайло Добкін (самовисування)
Остаточний звіт Михайла Добкіна виглядає досить скромним, зважаючи на масштаби його кампанії. Офіційно він витратив 470 тисяч, передовсім на поліграфію та брендовану продукцію (400 тис.). На зовнішню рекламу Добкін вказав лише чотири тисячі гривень, інші кошти — реклама на радіо.
Костянтин Немічев (самовисування)
Трохи менше від Добкіна витратив самовисуванець та лідер харківського "Нацкорпусу" Костянтин Немічев — 457 тисяч гривень. З цього майже половина — зовнішня реклама та поліграфія, 150 тис. — піар на телебаченні та радіо.
Витрати інших кандидатів
Володимир Плетньов ("Партія Шарія") вказав свої витрати на піар в інтернеті — 105 тисяч гривень, а на поліграфію й зовнішню рекламу — 6,5 тис. грн.
Дмитро Маринін (самовисування) витрачав кошти на телерадіорекламу та поліграфію. Маринін оплачував послуги телеканалу АТВК, а також "Радіо Люкс”, “Класик” і “Медіа маркет”, “Радіо Кохання”.
Аліна Мустафаєва (самовисування) витратила всі свої кошти, 91,5 тис. грн, на оплату відеозйомок. Денис Ярославський витратив 65 тис. грн на свою кампанію: друк євробуклетів, маніжок і зовнішню рекламу.
Що не потрапило до звітів?
Традиційно офіційна звітність не показує всіх витрат кандидатів. Але доводити, що такі були на користь конкретного кандидата і саме він мав їх оплачувати з виборчого фонду — вкрай складно. Наочним прикладом тут можуть бути витрати кандидатів на рекламу у Facebook.
У 2021 році ЧЕСНО зафіксував 78 сторінок, які розміщували рекламні дописи на користь тих, хто планував балотуватися, балотувався та проти цих політиків. Лише прямі витрати на розміщення дописів (без витрат на створення контенту, оплату послуг посередників) становили понад 206 тисяч доларів, або майже 5,5 мільйонів гривень.
Втім, суто формально кандидатам можемо приписувати лише витрати, здійснені з моменту їхньої реєстрації.
Наприклад, впродовж кампанії ЧЕСНО виявив мережу зі 45 сторінок, які за типами контенту можна розділити на три споріднені категорії:
-
сторінки з рекламними дописами за Терехова;
-
сторінки з рекламними дописами за Терехова та проти Добкіна;
-
сторінки з рекламними дописами проти Добкіна.
З моменту реєстрації Терехова 28 вересня і до дня виборів ці сторінки витратили на розміщення рекламних написів майже 24 тисячі доларів, або 630 тисяч гривень. Водночас у витратах Терехова можна ідентифікувати лише один платіж на розміщення реклами в соцмережі Facebook на 100 тисяч гривень. Особливість кампанії Терехова в тому, що він стартував з нею ще за 5-6 місяців до реєстрації. Лише на оплату за розміщення дописів за Терехова та проти Добкіна (очевидно, в інтересах Терехова) витратили 78 тисяч доларів.
Це стосується і Добкіна, який офіційно на рекламу в інтернеті витратив лише 7,5 тисяч гривень, тоді як фактично на розміщення дописів на його користь з моменту реєстрації витратили майже 14 тисяч доларів (близько 370 тисяч гривень). Як і в Терехова, мережа сторінок Добкіна представлена профілями, які розміщували рекламу за нього, одночасно за нього і проти Терехова, а також виключно проти Терехова.
Якщо рекламні дописи на користь Добкіна та Терехова розміщували передовсім зі сторінок, які не мають прямого стосунку до кандидатів, то в Костянтина Немічева ситуація відрізняється. З моменту реєстрації Немічев витратив зі своєї сторінки на розміщення рекламних дописів майже 10 тисяч доларів (близько 260 тисяч гривень). Але у фінзвіті Немічева жодного платежу за рекламу в інтернеті загалом чи в соцмережах зокрема ми не виявили. Офіційно Немічев майже всі кошти витратив на зовнішню рекламу, телерекламу та поліграфію.
Подібна ситуація з Аліною Мустафаєвою. Офіційні витрати кандидатки досить скромні — 91 500 гривень. Єдиний платіж з виборчого фонду Мустафаєвої здійснили за “інформаційні та рекламні відеозйомки”. Водночас з моменту реєстрації 2 жовтня кандидатка витратила 4157 доларів на розміщення рекламних дописів з власної ж сторінки у Facebook. Тобто витрати Мустафаєвої мали б бути щонайменше вдвічі вищі.
Відсутні витрати на рекламу в інтернеті й у Сергія Ряплова, хоча фактично з моменту реєстрації він витратив на розміщення рекламних дописів майже 700 доларів.
Проте витрати на соцмережі — це лише частина того, що пройшло повз звіти кандидатів.
Михайло Добкін не вказав у звітах витрат на виступи на телебаченні, видатків на мережу з п’яти хабів і на заходи, які проводили від його імені. Жодних заробітних плат співробітникам хабів теж не вказано. У звіті показали лише дані про виготовлення реклами, але на практиці на кампанію Добкіна працювала і його іменна газета, і значна частина зовнішньої реклами, переважно за межами міста, у Харківській області. Таку рекламу переважно позиціювали як рекламу газети “Время Добкина”, хоча видання працювало на користь кандидата, чиє ім’я й носить.
У межах міста таку рекламу розміщували на нерухомості, яка має стосунок до Олександра Фельдмана, зокрема, на ринку "Барабашово".
Окрім того, в останні агітаційні дні Добкін вирішив поєднати агітаційну кампанію та благодійність, виставивши в соцмережах інформацію про закупівлю кисневої траси в лікарні Харкова. Цим він начебто бореться з COVID-19, критикуючи в цьому ж дописі свого головного конкурента на виборах.
Дмитро Маринін не вказав у остаточних звітах витрат на офіс, який працював.
Безробітний самовисуванець Сергій Ряполов, який повідомив про невідкриття виборчого фонду, а також не надав для аналізу своєї програми Руху ЧЕСНО, з моменту реєстрації на виборчі перегони витратив зі своєї сторінки у фейсбуці майже 600 доларів. Ні у проміжних, ні в остаточних звітах інформації про ці витрати немає.
Нагадаємо, 31 жовтня відбулися вибори міського голови Харкова. За даними Центрвиборчкому, за Ігоря Терехова проголосували 50,66% виборців. За спостереженнями Руху ЧЕСНО, штаб Терехова мобілізував електорат у день виборів. Людям обіцяли, наприклад, подарувати квитки до зоопарку. Це може свідчити про те, що в Терехова розуміли, що не дотягують до 50% підтримки.