НАЗК висловилося щодо листа президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели та президента Венеційської комісії Джанні Букіккіо про наслідки нещодавнього рішення Конституційного Суду України.
В антикорупційному агентстві зазначили, що відновлення антикорупційної системи “не можливе за умови незмінності рішення КСУ”.
У НАЗК наголошують, що у своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі.
Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно з Конституцією України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади.
Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, прийнявши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним, з огляду на це рішення КСУ.
Окрім того, бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.
Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ – Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми.
Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців.
КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцям. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.
Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів.
“У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у рамках судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців”, - зазначено в рішенні Венеційської комісії.
Антикорупційники також зазначають, що у своїх звітах GRECO позитивно оцінює створену в Україні систему декларування і повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Нагадаємо, що 27 жовтня КС визнав неконституційними низку положень антикорупційного законодавства. На закритому засіданні було скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Відповідне рішення ухвалене за поданням 47 народних депутатів фракції ОПЗЖ від 4 серпня про конституційність окремих положень закону "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та інших пов'язаних із ними законів України.
28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким електронне декларування в Україні фактично було ліквідоване. НАЗК вимушено закрило доступ до електронних декларацій.
Очільник МЗС Дмитро Кулеба назвав рішення КСУ "серйозним ударом", але зазначив, що воно не руйнує взаємодію України із західними партнерами. За його словами, задача МЗС - спільно знайти оптимальні шляхи вирішення створеної проблеми і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином. Ситуацію, що склалася, міністр назвав неприпустимою і висловив підтримку НАЗК.
У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.
Президент Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає "відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні". Крім того, Уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. Після цього президент подав до парламенту проєкт закону, що передбачає повернення відповідальності за недостовірне декларування та розпуск складу суддів КС.
30 жовтня Дмитро Кулеба заявив, що МЗС залучить іноземних партнерів для відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що ідею президента Володимира Зеленського щодо оновлення складу Конституційного Суду підтримав Європарламент. Її також погодили з послами країн "Великої сімки".
Проте у Раді Європи попереджають, що можливе припинення повноважень суддів Конституційного суду України буде "кричущим порушенням" основного закону країни і закликають розглянути інші варіанти для вирішення поточної ситуації.