Адвокати і «темники»
«Не вистачає кілька десятків голосів», – каже журналісту LB.ua один з нардепів, проінформованих про нюанси розгляду проекту закону про адвокатуру у Верховній Раді.
Його прогноз щодо ухвалення законопроекту хоча би в першому читанні доволі песимістичний, адже в останній пленарний день цього року – четвер, 20 грудня, – нардепи навряд чи встигнуть взятися за таке складне питання. Складне навіть не з юридичної точки зору, а зважаючи на протиріччя в адвокатському середовищі.
«Законопроект справді недосконалий. До мене підходили окремі адвокати, щоб я не голосував. Хоча підтримувати, звичайно, буду, все ж таки це проект закону президента», – каже LB.ua один із нардепів БПП після того, як профільний комітет на межі кворуму схвалив проект закону.
Така позиція не викликає здивування. За даними LB.ua, керівництво Національної асоціації адвокатів України (НААУ) поширювало «темники» серед наближених до нього адвокатів та нардепів, перекручуючи норми проекту закону, аби лише переконати останніх не голосувати.
Зокрема, в розісланих депутатам файлах нібито йдеться про те, як потрібно писати пости в соцмережах щодо цього законопроекту, якою має бути риторика коментарів ЗМІ, спілкування з нардепами тощо.
Як уже писав LB.ua, керівництво НААУ не зацікавлене в реформі адвокатури.
Система сьогодні функціонує таким чином, що значною частиною коштів, котрі надходять від проходження адвокатами кваліфікаційних іспитів, отримання сертифікатів тощо, розпоряджається НААУ. «Центр» адвокатури має досить широкі повноваження, включаючи можливість скасувати будь-які рішення регіональних рад адвокатів.
Проект закону дає можливість регіональним осередкам самостійно розпоряджатися бюджетом, майном, приймати рішення тощо. Пропонується і змінитися процедуру набуття статусу адвоката.
Ним може стати особа, котра має вищу юридичну освіту, пройшла стажування два роки (на посаді помічника адвоката, прокурора чи судді) і успішно здала кваліфікаційний іспит (єдиний електронний тест для кандидатів в адвокати на кшталт ЗНО).
Для порівняння – сьогодні випускники юрфаків повинні пройти піврічне стажування (за яке платить стажер) в адвоката (за скеруванням Ради адвокатів) після проходження кваліфікаційного іспиту. Останній складається з практичного завдання і усного іспиту, що призводить до появи корупційний ризиків.
Детальніше про протиріччя між адвокатами та нові можливості законопроекту читайте в матеріалі: Нові правила для адвокатів: протистояння двох адміністрацій
Адвокатура в обмін на газ
Та повернемося до позиції депутатів щодо проекту закону про адвокатуру.
Чимало із них (як представники БПП, так і інших фракцій), мали статус адвокатів. І вочевидь, не виключають можливість його відновлення після роботи в парламенті. Дехто вірить застереженням асоціації, мовляв, після ухвалення законопроекту усі адвокати повинні будуть проходити екзамен, щоб заново отримати свідоцтво. Хтось займає категоричну позицію проти, зважаючи на особисту дружбу з керівництвом НААУ.
Так, до прикладу, частина фракції «Народний фронт», на яку має вплив Микола Мартиненко, за даними LB.ua, виступає проти проекту закону, оскільки останнього пов'язують дружні (і в минулому сімейні) відносини з секретарем НААУ і членом Вищої ради правосуддя Павлом Гречківським.
За словами одного зі співрозмовників LB.ua, «дружба» депутата «Батьківщини» Сергія Власенка з окремими представниками НААУ (зокрема, Гречківським) пояснює категоричну позицію фракції не голосувати за цей законопроект. Більш того, депутати саме цієї політсили були одними з активних ініціаторів ухвалення рішення про «корупціогенність» згаданого проекту. Так би мовити, щоб депутати (особливо ті, хто не сильно в темі) не посміли підтримувати «заплямований» законопроект.
За словами одного з нардепів від «Батьківщини», фракція не голосує за будь-які проекти, котрі виходять з АП, допоки парламент не підтримає постанову про введення мораторію на підвищення цін на газ. Разом із Олегом Ляшком, Олегом Березюком, Юрієм Бойком та Олександром Вілкулом, автором проекту відповідної постанови (від 6 листопада цього року) є Юлія Тимошенко.
Фракція «Самопомочі» також приєднується до противників проекту закону про адвокатуру, правда, радше, з мотивів саботування усіх реформ, котрі надходять з Адміністрації.
Депутат «Самопомочі» Руслан Сидорович називає одним із недоліків те, що проект закону передбачає надання державним службовцям права бути адвокатами. «Є етика державного службовця, а є адвокатська етика. Ці речі несумісні, як олія і вода. Вони не змішувані. Крім того, статус держслужбовця руйнує сам дух адвокатури. Адвокат є професійною особою, він не може бути залежним», – вважає депутат.
«Право бути адвокатами надається також юристам, котрі працюють на підприємствах. Їх статусу присвячена лише одна стаття в проекті закону. Я категорично проти надання їм права голосувати в органах адвокатського самоврядування. Уявіть собі, що на конференцію адвокатів прийдуть всі юристи «Ощадбанку», «ПриватБанку», «Нафтогазу», ДТЕКу тощо. Реальні адвокати не зможуть впливати на фінальні рішення, вони перетворяться на статистів», – каже Сидорович.
Він вважає, що до законопроекту «потрібно вносити нові розділи», тому поправити його на етапі другого читання неможливо.
Адвокатура в обмін на нотаріат
Депутати фракції «Народного фронту», лояльні до міністра юстиції Павла Петренка, не готова підтримувати зміни в адвокатурі з інших причин. Як вдалося з'ясувати LB.ua, нібито вони готові обміняти голоси за цей проект закону на підтримку змін щодо нотаріату.
Так, в жовтні цього року в парламенті був зареєстрований проект закону «для створення передумов для захисту економічних і спадкових прав громадян в сільській місцевості».
Під цією загальною назвою нардепи від «Народного фронту» (Андрій Іванчук, Максим Бурбак, Микола Княжицький) та БПП (Ірина Луценко, Ярослав Дубневич, Михайло Довбенко) пропонують створити інститут уповноважених Міністерства юстиції, що надаватимуть послуги тільки в селах і районах.
Такі «уповноважені» матимуть право оформляти спадщину, заповіт, договори дарування та довічного утримання, довіреності. Проблема в тому, що саме через договори дарування і довіреності люди втрачають майно за різними корупційними схемами.
Законопроектом для «уповноважених» не передбачено вимог до робочого місця та зберігання інформації, а отже, повноваження вони матимуть широкі, а відповідальності – нуль.
І найголовніше: «уповноважених» призначатиме і звільнятиме з посади головне територіальне управління юстиції за погодженням з Мін'юстом, тобто, вони будуть «ручними».
До речі, Мін'юст також використовує інформаційну кампанію для просування розгляду цього законопроекту. Як писали «Наші гроші», державні нотаріуси зобов’язані відзвітувати про подібну роботу шляхом надання фото і відео.
Нардеп «Народного фронту» Леонід Ємець подібні домовленості заперечує, зазначаючи, що фракція пропонувала прибрати/змінити дві норми законопроекту про адвокатуру, і готова голосувати навіть зараз.
«По-перше, неприйнятним для нас є той факт, що законопроект дає право слідчому і судді призначити захисника певній особі. Тобто якщо адвокат цієї особи не може прибути для проведення слідчих дій впродовж 24 годин, суддя за поданням слідчого може призначити адвоката. По-друге, суддя матиме право видавати постанову про зловживання адвокатом своїми повноваженням і це може стати в тому числі приводом для позбавлення такого адвоката свідоцтва», – зазначив він в коментарі LB.ua.
Чому «народнофронтівці» не погоджуються доопрацювати в тому числі ці норми до другого читання? За словами Ємця, представники «Народного фронту» називали свої зауваження ще рік тому.
«Особливості доопрацювання проекту закону до другого читання передбачають право будь-кого з депутатів поставити окрему поправку на підтвердження. Тому існує загроза, що наші пропозиції зможуть «збити», – пояснив він.
***
Відсутність довіри, особисті чи політичні амбіції політиків, а також наближення виборчої кампанії вочевидь стали на перешкоді конструктивної роботи над реформою адвокатури. А тому у стані постійних конфліктів, сутичок та протиріч адвокати отримають монополію на представництво в судах (у всіх інстанціях) з початку наступного року. Тобто лише вони зможуть представляти інтереси як звичайних громадян, так і юридичних осіб. Крім того, у лютому адвокати обиратимуть нових членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів – найвищих органів, котрі впливають на суддівську кар'єру. А ці кандидатури з великою ймовірністю будуть погоджені з нинішнім керівництвом НААУ.