Перемовини між суддями Конституційного Суду про наступника Юрія Бауліна розпочались задовго до закінчення його 9-річних повноважень у червні минулого року, а згодом спливу терміну перебування на посаді виконуючого обов’язки голови суду за віком. Тимчасові повноваження керівника після нього отримав Віктор Кривенко як найстарший суддя. З тих пір ситуація з обранням нового голови серйозно ускладнилась.
Судді кілька разів переносили вибори. А після провалу голосування за Володимира Мойсика у травні минулого року пропонувати свою кандидатуру ніхто не наважувався, оскільки шанс для голосування у кожного з них був лише один. Та й за внутрішніми підрахунками достатньої кількості голосів жоден із суддів не набирав.
Очікувалось, що кризу в КС вирішить ухвалення нового Закону «Про Конституційний Суд» наприкінці червня минулого року, що передбачає проведення конкурсного відбору в найвищий конституційний орган. Конкурсні процедури розпочалися в жовтні минулого року як у Верховній Раді, так і в Адміністрації президента, з подачі яких до КС повинні увійти по двоє суддів.
Зокрема, фракція БПП на посаду суддів КС висунула дві кандидатури – професора кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Наталію Якимчук і судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Ірину Завгородню.
Фракція «Народний фронт» висунула кандидатуру Олега Первомайського, який є доцентом кафедри цивільного права КНУ ім. Шевченка (за основним місцем роботи) та старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ім. академіка Бурчака Національної академії правових наук України (за сумісництвом). Як повідомили LB.ua у фракції, Первомайський співпрацює з партією з 2009 року.
Фракція «Батьківщина» запропонувала кандидатуру судді Судової палати у кримінальних справах Верховного суду Миколу Короткевича.
Інші три кандидати самі звернулися до парламенту з повідомленням про намір взяти участь у конкурсі на посади суддів КС. Це завідувач кафедрою правосуддя Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Оксана Щербанюк, суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Василь Зайцев і Наталія Денисенко, яка у 2004-2017 роках працювала на посаді заступника керівника Управління порівняльних досліджень та правових позицій – завідувачем відділу порівняльних досліджень Секретаріату КС.
За словами одного із депутатів фракції «Народний фронт», шанси для позитивного голосування мають кандидати від БПП і «фронтовиків». Кого з претендентів підтримає більшість парламенту поки достеменно не відомо.
В свою чергу, конкурсна комісія, яка обирала кандидатів на посади судді КС за квотою Президента, склала фінальний список з шести претендентів: колишній міністр юстиції Сергій Головатий, завкафедри в Ужгородському національному університеті Василь Лемак, завкафедри в Київському інституті інтелектуальної власності та права Анжеліка Крусян, професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Павло Любченко, заввідділу Головного управління з питань конституційної реформи Адміністрації Президента Сергій Чехович і професор ЛНУ ім. Франка Оксана Грищук. За даними LB.ua, найбільші шанси були у Головатого, Лемак і Крусян. Однак ситуація з проведенням конкурсу доволі неоднозначна, тому поки це питання «зависло» в Адміністрації президента.
Офіційно як в АП, так і в парламенті затримку із доукомплектуванням КС пояснюють перевіркою кандидатів Нацагенством з питань запобігання корупції.
До речі, призначення суддею КС Головатого автоматично означало, що він виконуватиме обов’язки керівника суду, оскільки на рік старший за Кривенка. Цей факт був досить вагомим під час пошуку компромісу між чинними суддями КС для обрання керівника до приходу новачків. Мовляв, краще обрати голову суду з-поміж нинішнього складу, ніж з подачі Банкової чи Грушевського. Тим більше, що шанс порозумітись між нині чинними суддями більший, ніж з новими.
Крок Банкової
Ухвалення Закону про КС «розв’язало» руки і з’їзду суддів. І в листопаді минулого року він обрав суддею КС колишнього голову Апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка. Його, за інформацією джерел LB.ua в Адміністрації президента, Банкова мала намір завести в КС у лютому минулого року, аби він в подальшому очолив суд. Втім, його призначення на посаду судді КС затягнулось у зв’язку з тим, що Верховна Рада із суттєвим запізненням ухвалила новий закон про КС, що передбачав нову процедуру призначення суддів. Нагадаємо, в першому читанні президентський законопроект був ухвалений в лютому минулого року, у квітні депутати провалили його в цілому, а назбирали голоси лише в червні того ж року.
Хоча після обрання Городовенка суддею КС виявилось, що достатньої підтримки серед суддів він не має.
Не «за», а «всупереч»
Кандидатуру Шевчука називали компромісною з-поміж суддів КС на посаду голови суду. Хоча він тривалий час не висувався, зважаючи на відсутність достатньої кількості голосів «за». Останні тижні перед фінальним голосуванням судді КС неодноразово збирались на засідання з питанням про обрання голови, однак впевненості в достатній підтримці Шевчука не було.
За словами одного зі співрозмовників LB.ua, скоріш за все, Шевчука підтримали для збереження цілісності суду та уникнення спекуляцій щодо роботи КС і репутації суддів. Мовляв, новий закон про КС передбачає зарплату суддів у понад 100 тисяч гривень, натомість більше року судді не приймали жодного рішення (наразі в КС числиться 48 скарг). Та й сам склад КС не можна назвати незаплямованим, що при нагоді не залишають без уваги політики та представники громадського середовища.
Дехто зі співрозмовників LB.ua вважає, що обрання Шевчука керівником КС відбувся всупереч її сценарію АП. Втім, варіант із призначенням в КС «своєї» людини (скоріше за все, зі сторони Банкової), що може зайняти позицію хоч і заступника голови, але по суті керівника суду, наразі зберігається. У випадку, якщо нинішній склад КС не впорається з таким завданням раніше.
Шевчук був суддею Європейського суду з прав людини від України (ad hoc). До складу КС увійшов у березні 2014 року з подачі Верховної Ради.
За даними LB.ua, його підтримували представники міжнародної спільноти – в тому числі, в розмовах з представниками Банкової.
Після обрання Шевчука головою суду окремі ЗМІ написали, що це відбулося після його обіцянок чинним суддям у забезпеченні їх державним житлом, а також сприянням у закритті кримінального провадження щодо повернення до Конституції 1996 року у 2010 році, де фігурує кілька суддів КС. Сам Шевчук ці чутки спростовує, посилаючись на те, що законодавством вже не передбачено забезпечення суддів державним житлом, а справа щодо Конституції відкрита за фактом і жоден із суддів КС не перебуває в статусі підозрюваного.
Обрання нового голови Конституційного Суду з числа так званих постмайданівських суддів навряд чи може свідчити про те, що протистояння між чинними суддями КС припинилось. Очевидно, це результат ситуативного компромісу між ними, зважаючи на неминучість призначення нових суддів від президента і парламенту.
Голосування за Шевчука дало позитивний старт в роботі КС: наступного дня судді затвердили новий Регламент. Хоча це відбулося із тримісячним простроченням терміну, передбаченого Законом про КС. Регламент, зокрема, визначає формування нової структури суду (формування шести колегій, двох сенатів і Великої палати), порядок розгляду справ, обрання голови КС та його заступників, утворення колегій суддів, постійних і тимчасових комісій тощо.
Після набуття чинності нового закону до функцій КС входить розгляд конституційної скарги – звернення будь-якого із громадян для визнання закону чи його окремого положення таким, що відповідає чи суперечить Конституції. Без ухвалення нового Регламенту судді не могли приступити до розгляду конституційних скарг, кількість яких нині перевищує п’ятсот. Щоправда, лише близько сотні судді братимуть до розгляду, решта – не відповідають вимогам законодавства.