Перший віце-президент Інституту Горшеніна Віктор Соколов виступив з доповіддю в рамках панелі "Безпека кіберпростору: можливості та виклики" на Міжнародному неурядовому форумі НВЗДА (Нарада із взаємодії і заходів довіри в Азії), який проходив у Пекіні 28-29 червня 2017 року.
Під час виступу перший віце-президент Інституту Горшеніна підкреслив, що стрімкий розвиток технологій призвів до того, що "навіть ядерна загроза може виявитися вторинною, порівняно з загрозою використання кіберзброї".
"Цифрова бомба - це вже не плід уявлення фантастів, а цілком реальна історія. На сьогодні низка країн уже мають технології і засоби, які дозволяють повноцінно вести кібервійну. Клуб цих країн може виявитися абсолютно несподіваним, або навіть не відповідати нашим сьогоднішнім уявленням і ступеню впливовості країн у світі, оскільки він визначається не стільки залізом, скільки інтелектуальними ресурсами і технологіями. Причому Україна зі своїм потенціалом у галузі IT може претендувати на місце в такому клубі", - відзначив він.
На сьогодні ми не маємо уявлення, скільки хакерських груп, що перебувають на службі в держави, наприклад, є на озброєнні у США, Росії, Німеччини, інших держав або терористичних груп, таких як "Ісламська держава", і на що вони здатні.
Сьогодні таких питань набагато більше, ніж відповідей. Тому як ніколи актуальним є проведення переговорів і укладення серйозних міжнародних договорів між країнами. Ці договори повинні врегулювати нові взаємини в сфері кібербезпеки, як свого часу врегулювали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї або Конвенція про заборону хімічної зброї. В результаті підписання цих договорів свого часу вдалося перетворити ядерну зброю з погрози на фактор стримування. Поки сьогодні кіберзброя - це загроза. Сьогодні необхідний новий великий стратегічний договір про взаємні гарантії в сфері кібербезпеки", - заявил Соколов.
На його думку, такий міжнародний договір повинен визначити зони, які є недоторканними для кіберзброї, або зони, де повинні бути серйозні обмеження на застосування кібервооруженій. Йдеться про ядерні та небезпечні хімічні об'єкти, військові та оборонні об'єкти, об'єкти критичної інфраструктури, фінансовий сектор, медицину та генну інженерію, космічні системи, політичну сферу.
"Особливо критичною може бути зона, пов'язана зі штучним інтелектом. Наприклад, існує серйозна небезпека використання систем штучного інтелекту для цілей тероризму. Сьогодні ми бачимо терористичні атаки бойовиків ІД, які направляють автомобілі в натовп людей. Лондон, Ніцца, Париж. Уявімо собі, що терористична організація освоїть сучасні технології і перепрограмує саморушні автомобілі, наприклад, внесе зміни в систему автопілота Tesla", - відзначив представник Інституту Горшеніна.
При цьому він визнав наявність серйозних питань, які можуть завадити підписанню такого договору.
"По-перше, країни повинні однаково розуміти всю серйозність загроз, які може нести застосування кіберозброєння, щоб сісти за стіл переговорів і викласти карти на стіл. Необхідна готовність країн відкритися. По-друге, наскільки самі ці держави контролюють інструменти кіберзброї. По-третє, дуже складно довести, що атаки зроблені державою або з волі держави, а не анонімними хакерами, і зібрати юридично значимі докази", - заявив він.
Неурядовий форум НВЗДА був заснований за ініціативи голови КНР Сі Цзіньпіна на Шанхайському саміті НВЗДА в 2014 році.
У дводенній конференції взяли участь близько 300 китайських і зарубіжних представників, у тому числі колишні високопоставлені політики, фахівці та науковці, представники ЗМІ та неурядових організацій країн-учасниць і країн-спостерігачів НВЗДА.
Учасники конференції обговорювали питання, що стосуються реалізації концепції загальної, комплексної та стабільного середовища безпеки Азії, створення структури регіональної безпеки з азіатською специфікою і сприяння спільному будівництву "Пояси і шляхи" (Економічний пояс Шовкового шляху і Морський Шовковий шлях 21 століття).