Конкурс до Верховного Суду в Україні вийшов на фінішну пряму. Членам Вищої кваліфкомісії суддів залишилось провести пленарні засідання, де вони розглянуть кандидатури 115 кандидатів, чия біографія чи майновий стан не дозволили одразу пропустити їх до фіналу. Ще 239 кандидатів очікують формування загального рейтингу, а 27 – не пройшли співбесіду і завершили участь у конкурсі.
«Ми створюємо новий Верховний Суд. І прекрасно розуміємо, що все, що ми зробимо, буде нищівно критикуватися з різних сторін. Коли нам кажуть, мовляв, є сумніви у ваших рішеннях, або «ми сумніваємось, що ви приймете правильне рішення». Ми би хотіли, щоб хтось сказав, яким повинно бути це рішення. Не яким не має бути, а яким має... Хто має зайти в Верховний Суд? Ми вже бачимо, що там буде багато нових облич, які сподобаються (громадськості – ред.). Але чи будуть там обличчя, які не сподобаються, - ми ще не знаємо. І знову таки – кому не сподобаються…», – заявив під час брифінгу за підсумками проведення співбесід з кандидатами Козьяков.
Велику кількість учасників конкурсу, котрих члени ВККС відправили на пленарне засідання, він пояснив обережністю. Адже чимало кандидатів для пояснення, зокрема, свого майнового стану надавали комісії значну кількість документів саме під час співбесіди. Щоб не робити поспішних висновків про доброчесність/недоброчесність конкурсантів, їх участь продовжили у пленарних засіданнях.
Фактично пленарні засідання нагадуватимуть ту ж співбесіду лише за присутності всіх членів ВККС, кожен з яких ставитиме бали кандидату за критеріями доброчесності та професійної етики. В результаті – ті, що не пройдуть співбесіду, отримують нуль балів і опиняться в кінці рейтингу. За підсумками конкурсу кожен кандидат може отримати 1000 балів.
Театр абсурду
Спілкування членів ВККС із 381 кандидатом до Верховного Суду з 21 квітня транслювалось в прямому ефірі в інтернеті і не рідко супроводжувалось казусами і навіть скандалами.
Так, наприклад, суддя Вищого адмінсуду Олег Голяшкін під час співбесіди на запитання, яку книгу він читав останню, відповів: «Марію Ремарк». Хоча згодом поправив себе. На цьому етапі він вибув з конкурсу.
Після появи запитання про книги більшість конкурсантів стали приносити із собою та демонструвати їх членам комісії.
Дехто із членів комісії ставив кандидатам нетипові запитання, зокрема, Сергій Козьяков кілька разів цікавився в учасників конкурсу, скільки суддя Верховного Суду повинен мати костюмів чи краваток, чи ходить кандидат в театр чи кіно, чи бере участь в інтригах тощо.
Найбільш цікаві відповіді кандидати до Верховного Суду давали, пояснюючи свої майнові статки або подорожі за кордон. Так, суддя Вінницького міського суду Лариса Ковальчук так відповідала на запитання про поїздки на дорогі курорти: «Далекі місця для відпочинку я бронювала заздалегідь, щоб було дешевше. Точу що якщо брати безпосередньо перед поїздкою, то буде дорого. Остання поїздка, до речі, була не в Дубаї, а на Сейшельські Острови. І тим не менше, я знімала там житло, тому що готелі дуже дорогі».
«Ми звикли економити. Наприклад, взимку у нас вдома батарея підкручена не на 5 чи 7, а на 1. І одягається два халати, а зверху ще й фуфайка і три пари теплих носків, щоб якось економити», – пояснювала суддя Вищого адмінсуду Яна Іваненко, у власності якої перебуває квартира на 140 кв. м і будинок на 270 кв. м. Конкурсантка також сказала, що на утримання будинку витрачає 2450 грн за рік (!). «Це – опалення і охорона. Стосовно собак… Ви казали пояснити щодо майна… Якщо їх віднести до майна, я би ще написала, скільки витрачається на собак, хоча я цим не займаюсь», – додала вона. Іваненко братиме участь у пленарному засіданні.
Суддя Верховного Суду Тетяна Жайворонок під час спілкування з журналісткою програми «Наші гроші. Досудилися» на питання про її статки відповіла в дуже агресивній формі: «Ви вже були в мене вдома, ви це бачили? До побачення!» Під час наступної зйомки Жайворонок сказала: «Бери листок бумаги і ручку! Будеш рахувати!»
«Я покликала журналістку і в доступній формі пояснила їй, звідки взяла гроші на машину. Вважаю, що журналістка мене образила. Я не дозволю так з собою поводитися. Вона почала «свердлити» мене своїми очима. Може, це якесь шаманство, я не знаю», – пояснила свою поведінку суддя під час спілкування з членами ВККС.
За даними декларацій, сім’я судді Вищого господарського суду Лариси Іванової витратила за 9 років (з 2002 по 2011) на придбання нерухомості і цінного майна приблизно 259 тис. доларів США, що перевищує суму їх офіційних доходів за цей період. Зокрема, Іванова разом з чоловіком володіють не введеним в експлуатацію будинком площею 409 м. кв. в м. Києві. В інтерв’ю одному з видань кандидатка зазначила таке: «У мене чоловіку вже 63 роки і ми з чоловіком десять років працювали за кордоном… На валюту… і в Сибірі були десять років… Мабуть, ви цього не знаєте. Так, і за це життя ми назбирали… Я розумію, що виникло питання, чому він (будинок – ред.) ще не зареєстрований у власність. Мій чоловік його будує. Крім коробки цегляної і даху усе сам…».
Під час співбесіди Іванова знову підтвердила свої слова: «Всього з Німеччини ми з чоловіком вивезли близько 40-50 тис. доларів. Також ми купували там автомобілі, які продавали на території СРСР». На запитання, що вона робила в Німеччині, суддя відповіла, що збирала полуницю. ВККС відправила її на пленарне засідання.
Кумедною вийшла історія зі співбесідою судді Київського апеляційного господарського суду Сергія Станіка. Конкурсна комісія перенесла зустріч з ним з 15 на 17 травня, оскільки конкурсант повинен був принести закордонний паспорт. Свого часу він перебував у Страсбурзі по навчальній програмі Національної школи суддів. Однак, за даними прикордонників, у цей період перебував в Єгипті. Станік пояснив, що він катався між Єгиптом, де відпочивали його знайомі, і Страсбургом. Комісія попросила його надати в якості доказів закордонний паспорт. На другому етапі співбесіди суддя заявив, що не може надати документ, оскільки він анульований. Остаточне рішення щодо нього ВККС прийматиме на пленарному засіданні.
У 2007 році суддя господарського суду Харківської області Ольга Кононова, за інформацією ГРД, взяла кредит в банку на 65 тис 600 дол. Він був погашений достроково в 2011 року. У 2008 році суддя знову взяла кредит в розмірі 120 тис дол. І також був погашений достроково в 2011 році. «Свекор заплатив за мене борг у 200 тис доларів. Потім ми вирішили, що цей борг він мені пробачить», – пояснила суддя такі швидкі проплати по кредитах.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Володимир Романишин довго плутався щодо квартир, гаражів і будинку, задекларованих в деклараціях за різні роки. Він не задекларував дві земельних ділянок і два гаражі, а також майно дружини: квартиру, дві земельні ділянки і два гаражі. Романишин вибув з конкурсу без негативного висновку ГРД.
Про «злочинну владу» згадав суддя Вищого господарського суду Сергій Бондар. Розповідаючи, як пішов на підвищення в 2011 році, він сказав: «Янукович (екс-президент Віктор Янукович – LB.ua) доручив Татькову (екс-глава Вищого господарського суду Віктор Татьков – LB.ua) мене прибрати... Як мені доповіли добрі люди, Татьков зібрав сходку в лазні, де і готували проти мене провокацію. Яку провокацію? Або наркотики підкинути, або гроші, або щось інше... І до мене прийшов парламентар і каже: «Шановний Сергію Володимировичу, у вас два шляхи: або буде так, чи буде так». Я подумав, що треба йти до Вищого господарського суду, оскільки Янукович не вічний. І все. Це всі мотиви».
На запитання члена комісії, чому покаранням для судді стало підвищення, Бондар відповів, що це було не підвищення, а «вигнання».
Представник ГРД запитав Бондаря, що б він відповів зараз на пропозицію: перейти в Вищу раду правосуддя або сісти у в'язницю. «Я їх пошлю», – відповів кандидат і уточнив, що «не послав» в 2011, тому що «не було кому посилати».
«Я вам пояснюю, що було в 2010-2013 роках в судовій системі. Ви знаєте, що це було? Ви знаєте, що суддів гнобили? І ті судді, які виносили справедливі рішення, їх знімали з посади», – додав Бондар. Він вибув з конкурсної перегонки під час пленарного засідання 6 червня.
Пристрасті співбесід
Не обійшлося під час чергового етапу конкурсу до Верховного Суду без конфліктів. Під час співбесіди з суддею Одеського адмінсуду Олександром Кравцем члени ВККС двічі виходили до нарадчої кімнати. Спілкування тривало більше трьох годин, а через емоційний виступ члена ГРД Леоніда Маслова Козьяков змушений був оголосити перерву.
«ГРД не визначає рішення було законним чи не законним. Вона може, виходячи із тексту, визначити, наскільки справа сприймається суспільством. Може навіть законне рішення негативно сприйматися суспільством… Але у вашому випадку ми вважаємо, що рішення було свавільним саме тому, воно сказало, що рішення суду першої інстанції – про заборону зібрань невизначеному колу осіб та іншим особам, які не були учасниками процесу незалежно від формулювання апеляційної скарги, яке мало бути вами скасоване, не було скасоване, а наслідки були такі: братва наказала, суд виконав», – прокоментував Маслов рішення, ухвалене колегією суддів, до якої входив Кравець, щодо заборони акції протесту у 2013 році.
Зважаючи на те, що суддя не вказав в декларації доброчесності, що приймав таке рішення, комісія ВККС не допустила його до подальшої участі в конкурсі.
Окремі члени ГРД періодично вдавались до оцінок біографії суддів під час співбесіди кандидатів до Верховного Суду чи прийнятих ними рішень. Хоча не мають на це повноважень. Під час співбесіди судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олени Кафідової член ГРД Михайло Жернаков зачитав висновок ради. У ньому сказано, що, за інформацією ЗМІ, будучи суддею Печерського райсуду Києва у 2005 році Кафідова розглядала справу про визнання недійсними договори купівлі-продажу 93,02% акцій «Криворіжсталі». Автори статей звернули увагу на досить короткі терміни розгляду справи – три дні, що, на думку журналістів, суттєво обмежило процесуальні права сторін.
Емоції не стримав член ВККС Андрій Василенко: «Ці рішення скасовано, про які йде у вашому висновку? Чи вони вступили в законну силу?».
«Так, наскільки ми зв'язувалися...», – спробував відповісти Жернаков. «Представники ЗМІ оскаржили в порядку дисциплінарної відповідальності дії судді? Чи притягувався хтось до відповідальності?», – далі питав члена ГРД Василенко і, не очікуючи відповіді, додав, що «Громадська рада доброчесності не має, як і ВККС, і ВРП повноважень оцінювати судові рішення».
«Якби це була позиція Верховного Суду України... Але якщо це твердження заявників і адвокатів з ГРД, то це не висновок, а касаційна або апеляційна скарга!», - наголосив член ВККС.
Жернаков намагався пояснити, що основою для висновку став не зміст рішення, а короткі терміни його ухвалення.
«Це не було рішення по суті, воно було проміжним. По суті розглядалася справа дуже довго. І всі сторони давали свої пояснення, а потім вже коментували в ЗМІ так, як хотіли. Більше того, в сьогоднішній редакції цієї статті (Цивільно-процесуального кодексу – ред.) якраз визначено триденний термін», – пояснила Кафідова. Втім, її відправили на пленарне засідання.
Галина Чижик, член ГРД, під час спілкування з головою Верховного Суду і кандидатом до нового його складу Ярославом Романюком фактично звинуватила його в недобросовісності. «У відкритих джерелах була поширена інформація колишнім очільником Адміністрації президента (Андрій Портнов – ред.) чимала кількість інформації щодо того, яким чином вами було отримано посаду голови Верховного Суду, та діяльність, яку ви здійснювали на цій посаді. Ця інформація фактично ганьбить не лише вас, як кандидата до Верховного Суду, а й судочинство і державу Україна загалом», – зазначила Чижик.
«Це ваша оцінка?», – перепитав один із членів комісії.
«Це не лише моя…», – відповіла член ГРД і продовжила: «З огляду на це, моя думка: якщо ця інформація правдива, то ви мали би подати на звільнення, а якщо ні, то чому ви не спростували цю інформацію?»
Романюк зазначив, що вже давав пояснення щодо інформації, котру поширював на сторінці в Facebook Портнов, додавши, що той розпочав кампанію з його дискредитації ще з початку конкурсу.
Та Чижик на цій відповіді не зупинилась і згадала про подаровану квартиру доньці Романюка його сестрою: «Ви кілька разів сказали, що ця квартира не є елітною. Разом з тим, ні я, ні моя сім’я не можуть собі дозволити купити квартиру на Печерську…» На цьому її перебили члени ВККС.
«Кандидат пояснює комісії, а не ГРД. ГРД зробила висновок, ми його дивимось. Право вимагати пояснення у кандидата ГРД немає. А якщо ви хотіли отримати пояснення, отримайте їх до формування висновку», – сказав член ВККС Андрій Василенко.
За підсумки наради члени ВККС прийняли рішення заслухати Романюка під час пленарного засідання.
Під час співбесіди проявився і конфлікт окремих членів ГРД з головою Окружного адмінсуду Павлом Вовком. Вже з перших хвилин надання пояснень суддя звинуватив ГРД в непрофесіоналізмі під час підготовки висновку.
«Вам відомі особи, які б заперечували проти вашого призначення?», – запитав член ВККС Андрій Козлов. «Так, це ті, хто роблять замовні публікації проти мене, і ГРД, що дала негативний висновок», – зазначив Вовк.
«У нас виникали сумніви щодо політичної нейтральності кандидата. Цей факт відображений в суддівському досьє Павла Вовка – він працював помічником народного депутата, який має неоднозначну репутацію; друге – факт зустрічі Павла Вовка з депутатом Грановським; третє – той факт, що кандидат був нагороджений нагородних зброєю. ГРД зробила такий висновок, тому що ми звернули увагу на тих осіб, які отримали нагородну зброю, і майже всі вони займали місця в судах вищих інстанцій. На думку ГРД, це було способом винагородити суддів», – зазначив член ГРД Максим Середа.
«Я проаналізував зв'язку членів Громадської ради доброчесності, їх висловлювання в ЗМІ і соцмережах. Деякі члени є політично мотивованими, оскільки пов'язані з політиками, самі брали участь у виборах, негативно оцінювали Сергія Ківалова, у якого я працював ще до того, як стати суддею, протягом десяти місяців. Також ці члени ГРД негативно оцінювали Грановського. По суті, вони порушили те ж рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», оскільки перенесли цей негатив на мене. Тому я вважаю дії по відношенню до мене упередженими. Вони не взяли відвід під час розгляду мого питання, а деякі навіть голосували», – підкреслив Вовк.
Член ГРД поставив уточнююче запитання: чому Вовк вважає його заангажованим. У відповідь суддя зазначив, що Максим Середа був делегований від Центру політико-правових реформ, до Наглядової ради якого входить, серед іншого, віце-спікер Оксана Сироїд, що негативно висловлювалася стосовно Ківалова. Заступником голови Центру є Роман Куйбіда, який є давнім знайомим Сироїд і співавтором книг з нею. «Сироїд негативно відноситься до Ківалова, Куйбіда також негативно ставиться до Ківалова, а отже, ви негативно ставитесь до мене», – зробив висновок Вовк.
Також суддя зазначив, що ще один член ГРД Роман Маселко неодноразово критикував Окружний адмінсуд Києва, де він працює, а також його колегу – суддю Богдана Саніна. Згадавши прізвище Маселка, Вовк зупинив свій виступ, глянувши в зал. А згодом відреагував: «Можете махати мені ручкою, можете не махати». Після чого до членів ГРД, котрі сиділи позаду оглянувся Козьяков і зробив зауваження.
До речі, протистояння Вовка і членів ГРД не завершилось після співбесіди. 31 травня Окружний адмінсуд Києва визнав протиправним обрання Романа Маселка членом Ради громадського контролю при НАБУ.
Щоправда почути всі пояснення судді Вовка не вдалося, оскільки з технічних проблем зникав звук трансляції. У підсумку кандидатуру Вовка розглянуть під час пленарного засідання ВККС.
Попри те, що перед членами ВККС Вовк дуже активно відбивався від закидів щодо його майнового стану, 26 травня Національне антикорупційне бюро провело обшуки у його робочому кабінеті та помешканні в рамках кримінального провадження за фактом можливого незаконного збагачення. Щоправда, самого керівника суду не було за жодною адресою. А за кілька днів видання, близьке до Ківалова («Закон і бізнес»), опублікувало інтерв’ю Вовка, де він не виключає, що обшуки проводились, щоб скомпрометувати його як учасника конкурсу.
«За», «проти», «утримався»: висновки ГРД
Позиція членів ГРД під час співбесіди залежала від того, чи знайшли вони негативну інформацію про певного кандидата та чи змогли проголосувати за формування висновку про невідповідність його критеріям доброчесності, чи ні. В останньому випадку представники цього органу могли лише надати наявну в них інформацію членам ВККС.
Для подолання негативних висновків ГРД ВККС повинна проголосувати 11 голосами із 16.
Загалом ГРД ухвалила негативні висновки щодо 140 кандидатів до Верховного Суду, щодо 128 – надала інформацію, щодо 113 – не виявила обставин, які могли вказувати на неможливість кандидата зайняти посаду у новому Верховному Суді. Утім, навіть негативні висновки ГРД приймала не одностайно.
Так, наприклад, стосовно судді Апеляційного суду Івано-Франківської області Надії Стефанів проголосувало шестеро із 18 (!) членів ради. Члени ГРД закидали їй те, що у 2013 році вона дала коментар виданню «Закон і бізнес» про ухвалення законопроекту про безпеку суддів, що входив до пакету так званих «диктаторських законів». Коментар був опублікований і на сайті Судової влади, однак, тепер знайти його неможливо, зазначається у висновку. Як виявилось, цей сайт нещодавно оновили, що призвело до втрати архіву новин.
Члени ГРД скасували негативний висновок щодо Стефанів, посилаючись ще й на те, що «у 2014 році кандидат висловила підтримку народній люстрації суддів, підписавши відповідне рішення зборів суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області». А також організовувала збір суддями того ж суду благодійних внесків на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних сил. До речі, у висновку ГРД Стефанів чомусь значиться як суддя Верховного Суду.
За день до співбесіди ГРД скасувала і негативний висновок щодо науковця і адвоката Данила Гетманцева, за який проголосувало вісім членів ради. У висновку йшлося про те, що кандидат має частку 0,02% у статутному капіталі ТОВ «М.С.Л.», на яке РНБО ввела санкції, а СБУ почала розслідування за фактом фінансування тероризму посадовими особами компанії.
У відповідь Гетманцев зазначив, з-поміж іншого, що зважаючи на невелику частку у статутному капіталі «юридично не може здійснювати суттєвий вплив на управлінські та інші рішення, які приймаються органами управління ТОВ «М.С.Л.» або іншими учасниками товариства». А 10 травня подав заяву про вихід з компанії. Цього вистачило ГРД, щоб скасувати негативний висновок.
Гетманцев протягом трьох скликань (4, 5, 6) був помічником на громадських засадах у колишнього нардепа регіонала Володимира Сівковича, якого підозрюють в організації побиття студентів в ніч на 30 грудня 2013 р. на Майдані Незалежності. Під час співбесіди він пояснив, що працював з Сівковичем виключно в рамках законодавчої роботи, а не політики. Нині Гетманцев очікує фінального рейтингу конкурсантів до Верховного Суду.
Викликає подив той факт, що ГРД надала лише інформацію, а не висновок щодо судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Єлизавети Євграфової. Хоча члени ради зазначають, що кандидат отримала посаду у вищому суді відповідної юрисдикції за 5 років і 8 місяців.
«Такий швидкий кар’єрний зліт кандидата, який не співвідносний з професійними здобутками кандидата, може свідчити про наявність ознак протекціонізму. Той факт, що кандидат є дочкою Євграфова П.Б., колишнього заступника Голови Конституційного Суду України, судді Конституційного суду України у відставці, може розглядатися як непряме підтверження такого висновку», – йдеться в підготовленому ГРД документі.
«Члени моєї родини не були на посадах, які були пов’язані з призначенням суддів вперше або безстроково», - пояснила суддя і згодом додала, що на той час закон дозволяв займати посаду у вищому спецсуді зі стажем 5 років.
З 2002 по 2006 роки Євграфова разом зі своєю матір’ю була помічником народного депутата від Комуністичної партії Станіслава Гуренка. Тобто вона поєднувала посаду помічника народного депутата із посадою судді. А це було порушенням вимог щодо несумісності, встановлених Законом України «Про статус суддів». Під час співбесіди вона пояснила, що їй потрібен був доступ в комітет Верховної Ради, щоб збирати інформацію для дисертації.
До речі, одним із наукових опонентів під час захисту докторської дисертації у Євграфової був заступник керівника Апарату Верховної Ради, керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк.
Відповідно до електронної декларації Євграфової за 2016 рік у власності та користуванні сім’ї перебуває значний комплекс нерухомого майна. Зокрема, земельна ділянка в смт. Ворзелі Київської області площею 1008 м² , на якій знаходяться житловий будинок площею 252 м² та сарай з надбудовою 79 м² (не введений у експлуатацію), які належать судді. Її чоловік володіє двома земельними ділянками в Автономній Республіці Крим: площею 622 м² (у Коктебелі), та площею 1000 м² (с. Штормове); 1/3 квартири, загальною площею 64 кв.м. у м. Харкові. За словами Євграфової, чоловік – приватний підприємець, працює в галузі лісозаготівлі та будівельних робіт.
У власності сім’ї судді є дорогі транспортні засоби. Зокрема, автомобілі преміум класу Toyota Land Cruiser 150 Prado 2012 року випуску та Land Rover Range rover sport 2015 року випуску, автомобіль BMW 850 CI 1990 року випуску, мотоцикл BMW K1600 GTL2012 року, причеп-фургон легковий-В KHOT Модель:71U-2013 2010 року випуску.
За підсумками спілкування ВККС вирішила не відправляти Євграфову на пленарне засідання. Чи пройде вона до Верховного Суду, залежить від фінального рейтингу.
За словами члена ГРД Романа Куйбіди, Євграфона надавала пояснення щодо свого майна. Попри те, що рада не ухвалила негативний висновок щодо цієї судді, вся зібрана інформація надійшла на розсуд ВККС.
ГРД електронним голосуванням скасувала свій негативний висновок і щодо помічника нардепа від БПП Руслана Князевича – науковця Яна Берназюка. Раніше він був помічником народного депутата Арсенія Яценюка. Із рішення ГРД про скасування висновку не зовсім зрозуміло, що стало підставою для зміни позиції.
Берназюк після закінчення Чернівецького університету почав працювати в «Укрспецімпексбанку». Через три роки став головним юрисконсультом, начальником відділу Національного банку. Згодом займав наступні посади: директор департаменту Міністерства економіки, директор Державного департаменту з питань банкрутства. В подальшому, з невеликими перервами на викладацьку діяльність, Берназюк продовжив кар’єру на різних посадах в органах виконавчої влади: керівник Служби, керівник Головної служби Секретаріату Президента, радник, начальник управління, помічник Міністра надзвичайних ситуацій, заступник начальника управління, заступник директора департаменту Міністерства інфраструктури.
Виникли у ГРД запитання і щодо майна сім’ї кандидата. Зокрема, йдеться про безкоштовну приватизацію дружиною Берназюка у 2012 та 2013 роках двох земельних ділянок (майже 0,2 га) для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва у с. Нові Петрівці під Києвом. Зі скасованим висновком не погодився Роман Куйбіда, написавши окрему думку. Він вважає, що наданих кандидатом пояснень не достатньо для скасування висновку.
«Мені важко звинуватити доповідача (члена ГРД, що готував висновок, Віталія Титича – LB.ua) в лобіюванні, це швидше бажання виправити помилку (у висновку йшлося про те, що Берназюк був науковим керівником свого тестя – ред.). Треба було швидко відреагувати на пояснення кандидата. Разом з тим, залишився той факт, що Берназюк був науковим керівником свого кума – Андрія Багряка. Цей факт він не спростовував», – пояснив Куйбіда.
За його словами, члени ГРД не змогли поставити свої запитання двом кандидатам: судді Верховного Суду Валентині Сімоненко та члену Вищої ради правосуддя Аллі Лесько. «Фактично співбесіди з цими кандидатами звели до спілкування з членом ГРД. Таким чином, кандидатам дали можливості уникнути відповіді на незручні питання. Більше того, нам не зрозуміло, коли за подібних обставин ВККС когось пропускає далі для участі в конкурсі, а когось – ні», – обурюється Куйбіда.
Рівняння на депутатів
До фінішу конкурсу до Верховного Суду залишилось, за оптимістичним сценарієм, кілька тижнів. 6 та 7 червня ВККС провела перші пленарні засідання (вибуло ще дев’ять кандидатів). Нові – призначила на 15-16 червня. Та хоч як би поспішала комісія, Верховний Суд не запрацює без ухвалення нових процесуальних кодексів. Наразі парламент спромігся лише внести в порядок денний це питання. 8 червня депутати не голосували за пакет законопроектів (на 794 сторінки) в першому читанні, хоч планували. Після чергового провалу законопроекту про Конституційний Суд вирішили, що голосів не вистачить. Тож до літніх канікул залишилось лише два пленарних тижні, а по факту - кілька днів, коли Верховна Рада ще може запустити роботу нового Верховного Суду.