Не політичний омбудсман
17 квітня 2012 року у Європейському суді з прав людини тривав розгляд справи Юрія Луценка. Уповноважена уряду України Валерія Лутковська просила не розглядати позов Луценка.
«Уряд просить суд встановити, що не було порушень в цій справі», – заявила вона і додала, що під час обрання запобіжного заходу для Луценка національні українські суди виходили з очевидності скоєного ним злочину та можливості тиску з боку Луценка на свідків і виконувати належні процедурні вимоги. «Суд знайшов, що інші процедурні заходи не могли забезпечити належну процедурну поведінку заявника», – наголосила Лутковська. А Луценко, на її переконання, не використав усіх можливих засобів оскарження свого досудового ув’язнення. «Тому ця справа має бути визнана неприйнятною для розгляду», – заявляла вона.
Лутковська також підкреслила, що в кримінальних справах, порушених в Україні проти колишнього міністра внутрішніх справ, немає ніяких ознак політичного тиску.
Цю справу уряд України програв. А через десять днів після виступу в Євросуді Лутковська стала уповноваженою Верховної Ради України з прав людини.
Скандали щодо Лутковської виникали з моменту прийняття нею присяги у стінах парламенту. З 20 квітня 2012 року тодішня опозиція – фракція «Батьківщина» – блокувала президію і трибуну Верховної Ради після побиття Юлії Тимошенко співробітниками Качанівської колонії у Харкові. 27 квітня було скликане позачергове засідання парламенту, зважаючи на серію вибухів у Дніпропетровську. Та попри це, опозиціонери не припиняли блокування. Тож «регіоналам» довелося відкривати і вести засідання із залу Верховної Ради. Біля одного із виходів сесійної зали парламенту оголошувала присягу і Валерія Лутковська. Під час її спічу депутати скандували «Ганьба».
На старті своєї кар’єри на посаді омбудсмана Лутковська заявила в інтерв’ю Kyiv Post, що зробить свою роботу прозорішою і позбавленою політики. Вона завжди неохоче говорила про судові процеси над Юрієм Луценком і Юлією Тимошенко. Фактично ці справи зіпсували кар’єру Лутковської на посаді омбудсмана.
Якщо у справі Луценка омбудсман була більш наполегливою і навіть попросила у Віктора Януковича помилувати нинішнього генпрокурора, то до справи Тимошенко була вкрай обережною. Лутковська відмовлялась захищати екс-прем’єра, пояснюючи, що не має підстав захищати її права. «У мене на сьогодні (немає) жодної скарги щодо утримання пані Тимошенко», – казала омбудсман.
Що стосується подій Майдану, то Лутковська займала неоднозначну позицію. Вона засуджувала розгін студентів 30 листопада 2013 року, проводила «виховну бесіду» з працівниками «Беркута», але й критикувала активістів: «Окремі дії активістів та учасників масових акцій не лише не відповідають проголошеним цілям мирного зібрання, але й прямо суперечать європейським принципам у сфері захисту прав людини… А певні масові акції в рамках «Євромайдану» зовсім не відповідають європейським критеріям «мирних зібрань».
Разом з цим, правозахисники відзначають велику роль Лутковської у перевезенні дітей-сиріт та ув’язнених з непідконтрольної території Донецької і Луганської областей 2014 року. Вона неодноразово намагалась зустрітися із Надією Савченко, коли та перебувала в російському СІЗО, а також критикувала дії влади Криму щодо лідерів Меджлісу. Представники правозахисних організацій також відзначають високий рівень співробітництва з офісом Уповноваженого з прав людини.
До посади омбудсмана Лутковська, зокрема, працювала в Міністерстві юстиції (2003-2005 і 2006-2011 роки), в тому числі за часів міністра Олександра Лавриновича. З 2000 по 2006 роки була партнером юридичної фірми «Лавринович і партнери», яку очолює син Лавриновича Максим.
Заміна під час гри
Про заміну Лутковської говорили ще в 2014 році після втечі Віктора Януковича. За її відставку збирали підписи депутати «Батьківщини». Однак вони відкликали свою ініціативу за рекомендаціями представників міжнародних організацій, зважаючи на досить нестабільну ситуацію в країні.
Сьогодні ж про Лутковську заговорили через сплив терміну перебування її на посаді. Однак, чи зможе парламент сконсолідувати свої сили, щоб обрати нового омбудсмана, – питання відкрите.
Варто відзначити, що Уповноваженим з прав людини може бути людина не молодша 40 років, котра володіє українською мовою і впродовж п’яти років проживає в Україні. Також кандидат на цю посаду повинен мати високі моральні якості і досвід правозахисної діяльності.
За цими критеріями фракції парламенту вже висунули кількох кандидатів: від БПП – Сергія Алєксєєва, від «Народного фронту» – Людмилу Денісову, від Радикальної партії – адвоката Ігора Мосійчука Андрія Мамалигу. «Самопоміч» і «Батьківщина» не висували своїх кандидатів. Термін висунення кандидатів завершився 17 травня.
Один із депутатів «Народного фронту» у розмові з LB.ua відзначив, що висування кандидатів різними фракціями скоріше має демонстративний характер. Натомість депутати двох членів коаліції – БПП і «Народного фронту» – говорять про те, що омбудсмана обиратимуть за квотним принципом. Фракція Арсенія Яценюка готова поступитися позицією голови Рахункової палати (на неї претендує Валерій Пацкан), щоб БПП підтримало Денісову, котра в уряді Тимошенко і Яценюка працювала міністром праці та соціальної політики. Щоправда офіційно у президентській фракції заявляють про підтримку Алєксєєва, що прийшов у парламент з юридичної компанії.
За даними джерел у фракції БПП, Алєксєєв не горить бажанням стати омбудсманом. Висунутися на цю посаду його нібито попросив Пацкан, щоб продемонструвати конкуренцію з боку президентської фракції і тим самим спонукати їх підтримати кандидатуру БПП на посаду голови Рахункової палати.
Один зі співрозмовників LB.ua в Адміністрації Президента не виключає, що депутати можуть скористатися обраною схемою. Хоча додає, що подібні домовленості радше будуть частиною перемовин про голосування за пакет нагальних законопроектів: нові проекти процесуальних кодексів (без яких не запрацює новий Верховний Суд), законопроект про Конституційний Суд і омбудсмана. У випадку відсутності консенсусу між фракціями БПП і «Народного фронту» жодна із поданих ними кандидатур не набере необхідної кількості голосів. Тож це питання може зависнути в парламенті як і заміна складу Центральної виборчої комісії. І знайти винного буде вкрай важко, адже обрання Уповноваженого з прав людини проводитиметься шляхом голосування бюлетенями.
Щодо можливої дати обрання нового омбудсмана, то Законом «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачено, що відповідне голосування повинно проводитися не раніше як через десять днів і не пізніше ніж через двадцять днів після закінчення строку для висування кандидатів для участі у виборах. А висування кандидатів – у 20-денний строк з наступного дня після закінчення строку, на який було призначено Уповноваженого. Зважаючи на графік Верховної Ради, депутати можуть голосувати за висунутих кандидатів до 6 червня. У випадку не обрання жодного із них процедура висунення поновлюється.
Разом з тим, частина опитаних LB.ua депутатів БПП вважає, що омбудсманом залишиться Лутковська. Кому це вигідно? Зокрема, генпрокурору Юрію Луценку. Після позбавлення ГПУ функції загального нагляду Уповноважений з прав людини має більші повноваження, ніж генпрокурор. Зокрема, омбудсман має право «перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері». Однак, за словами одного з депутатів БПП, Лутковська не користується усіма повноваженнями, маючи добрі стосунки з Луценком.
Правозахисний спротив
Тим часом, правозахисні організації звернулися до парламенту з відкритим листом, закликаючи провести конкурс на посаду омбудсмана із залученням до відбору представників громадянського суспільства.
«Ми виступаємо категорично проти політичних призначень та «партійних квот» у питанні, що визначає державну політику у сфері прав людини в країні», - йдеться у зверненні.
Серед учасників конкурсу, достойних посади Уповноваженого, правозахисні організації називають, зокрема, Ларису Денисенко, Євгена Захарова, Валерію Лутковську, Володимира Яворського. Голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик уточнила, що цей список не є вичерпний. «Ми назвали ці прізвища як маркер того, що є люди, котрі досить професійні щодо захисту прав людини. Це не означає, що ми висуваємо їх на цю посаду. Більше того, навіть не впевнені, що вони погодяться брати участь у конкурсі на посаду омбудсмана. Не важливі конкретні прізвища, важлива процедура, котра дозволила б отримати фахового омбудсмана», - зазначила Печончик.
Щодо Лутковської правозахисниця зазначає, що "є різне ставлення до її діяльності, але якщо відкинути суб'єктивні оцінки, то бачимо, що мандат офісу омбудсмана (за період діяльності Лутковської - ред.) значно розширився". Печончик вказує, зокрема, на запуск інституту превентивного мехаізму, який дозволив правозахисникам заходити в тюрми, СІЗО для захисту прав людей.
Печончик також зазначає, що, зокрема, про Денісову, як правозахисницю, до моменту висунення її на посаду омбудсмана ніхто не чув. «Вона (Денісова - ред.) під час засідання профільного комітету називає свою діяльність у Пенсійному фонді пов'язану з захистом прав людей. Якщо вона працювала на державній посаді, то це апріорі на стороні влади, а не суспільства», - зауважила Печончик.
«У країні, яка де-факто перебуває в стані війни і досі має, м'яко кажучи, не найсприятливішу ситуацію з дотриманням прав людини з боку, наприклад, правоохоронних органів Уповноважений з прав людини, який призначається шляхом політичного дерибану, - це неприпустимо і просто небезпечно. Тут питання не в конкретній кандидатурі, а в процедурі. Вимоги щодо проведення конкурсу на посаду, які були висунуті громадськими організаціями кілька тижнів тому, - мали би бути підтримані парламентарями та головою парламенту. Але, як бачимо, знову, на жаль, спрацювали домовленості», - прокоментувала ситуацію координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.