“Май-парад” і хунта Філатова
Свято “9 травня” в перегонах за титул головної дурні тижня очікувано залишило всіх інших претендентів далеко позаду. І якщо складати окремий рейтинг “найдурнуватішого 9 травня” серед українських міст, то “день перемоги” в такому рейтингу мав би святкувати Дніпро.
Після того, як у межах ватного “май-параду” опоблоківця Вілкула найняті титушки спільно з місцевою міліцією відлупцювали ветеранів АТО, мер Дніпра Борис Філатов знову згадав, що ФБ в Україні розшифровується як “Філатов Борис”. І в пості на Фейсбуці пригрозив Арсену Авакову та Юрію Луценку створити справжню хунту, якщо ті не “наведуть у Дніпрі порядок”. Фейсбуку такі погрози Бориса Піночетова сподобалися, і активна громадськість уже почала смакувати майбутню відчайдушну боротьбу мера Дніпра з продажними перефарбованими поліцейськими.
Тому, коли Арсен Аваков розігнав керівництво поліції області та призначив новим очільником місцевої поліції Віталія Глуховерю, у фейсбуці поліції ледь не оголосили джихад — бо саме Глуховеря в 2014 році, обіймаючи ту саму посаду, “не знайшов доказів” співпраці міліції з титушками під час Євромайдану. До всього, миттю спливла й фотографія Глуховері в спортивній куртці з написом "СРСР" — зашквар не гірший за футболку сина Порошенка! “Вони з нас знущаються, дайош хунту, Борис Альбертович!” — заволала громадськість і з надією поглянула на борця з ментотитушками Філатова...
Але тут-то й сталося найнесподіваніше: Борис Альбертович покрутив пальцем біля скроні та обізвав громадськість шизофрениками. Мовляв, ви ж хотіли повернення у Дніпро Коломойського, так як ви можете бути проти мента, якого в 2014 році привів саме Коломойський?! Несміливі вигуки громадськості, що вона взагалі-то хотіла не мента Коломойського, а нормальну, не зашкварену дружбою з титушками поліцію, втонули в бадьорих звітах дніпровської мерії про повну перемогу сил коломойського добра над свавіллям Авакова та подяках самому Авакову за правильне розуміння революційної ситуації.
Отже, як бачимо, для Філатова історія з реваншем і хунтою скінчилася якнайкраще. Звісно, після такої розв'язки дуже непросто буде переконати громадськість у тому, що весь цей “май-парад” із побиттям ветеранів АТО не влаштував сам Філатов заради повернення старого друга в старе крісло. Але, як чудово знає Філатов Борис, навіщо ту громадськість переконувати, якщо її завжди можна забанити?!
Лякай ментів, щоби ватник боявся
Хоча масштаби дніпровської дурні переплюнути й неможливо, але на те Київ і столиця, щоби не пасти задніх навіть у найсумнівніших змаганнях. Тут головний скандал імені 9 травня стався в офісі “Добровольчого руху ОУН”, який під час ходи “безсмертних окупантів” взяла штурмом поліція. Два дні патріотичні громадяни звинувачували владу в змові з прокремлівськими силами та фактичній здачі Києва Москві, аж поки в мережі не з'явилася фотографія хлопця з тубусом від гранатомета у вікні будівлі офісу.
Непросто зрозуміти, чому МВС версію про гранатомет не озвучила одразу, ще 9 травня, — бо всі питання щодо необхідності штурму відпали б самі собою. Тому дводенне мовчання поліції навело багатьох на думку, що гранатомета поліцаї-карателі могли й не помітити — надто були зайняті зливанням патріотів. Ну а коли вже й фото, й відео з суворим терористом у вікні спливли в інформпросторі, то поліція залюбки вхопилася за зручну версію-виправдання неправомірних дій.
Але всі сумніви в поліційній версії розвіяв особисто лідер ОУН Микола Коханівський, який в інтерв'ю повідав, що гранатомет таки був (“музейний експонат”), більше того, цілився з нього оунівець саме в поліцію — для того, щоби “налякати ментів”, які на той час просто заблокували вихід з офісу в очікуванні можливих сутичок ! Звісно, може, Коханівський і правий, коли каже, що штурму все одно було не уникнути і аж ніяк не гранатомет став причиною захоплення силовиками офісу. Але тепер, коли ці умовиводи пана Миколи вже не мають жодного значення, просто хотілося би почути від нього: а якої саме реакції правоохоронців чекали ОУНівці, в центрі столиці України під час масових заходів “лякаючи ментів” гранатометом?! “Ех, хлопці, ну його, той правопорядок, тут гранатомет у вікні, ходімо звідси!”? Чи “Гранатомет у вікні? Ну добре, тоді офіс штурмувати не будемо, постоїмо тут на мушці”?
Квантарева і закони робототехніки
Голова НБУ Валерія Гонтарева остаточно розчарувалася в фінансах. Як розповіла очільниця Нацбанку в інтерв'ю журналу Elle, цього літа вона планує пройти “в якому-небудь із університетів” онлайн-курси із квантової фізики. “Я вважаю, що в цій сфері незабаром буде зроблено великий технологічний прорив, і хочеться розуміти глобальну суть фізичних процесів”, — розповіла Гонтарева. І додала, що навіть свого сина вона мріє заслати в Масачусетський технологічний інститут учити робототехніку, хоча той, ретроград такий, і хоче “займатися минулим” та бути фінансистом, як мама.
Слід зазначити, що квантова фізика Гонтаревій і справді близька: перебувати з 10 травня одночасно у відставці й у тривалій відпустці вона цілком могла навчитися в “кота Шрьодингера”. Хоча тут роль кота під сумнівом — бо ж минулорічний “Шокін Порошенка” з цією задачею справлявся не гірше. Зате ніхто не відбере у квантової науки термін “курс Гонтаревої” 2014 року, при якому ніхто місяцями не може дати чітку відповідь, 16 гривень коштує долар чи 30. Чи “Приватбанк Гонтаревої”, який також місяцями і націоналізовувався, і не націоналізовувався. Ну й найголовніше — “Гонтарева Гонтаревої”, яка одночасно може бути лідером суспільної недовіри в Україні та “найкращим банкіром Східної Європи”.
Тому маємо великі сумніви, що, ґрунтовно оволодівши квантовою наукою, Валерія Олексіївна втратить інтерес до фінансів: навпаки, з новими знаннями вона може привнести в регуляторну сферу нові методики! А що стосується роботів, то тут пані Гонтарева, може, й права: навряд би курс гривні впав сильніше, якби в червні 2014 року головою НБУ призначили робота. Хоча б і через перший закон робототехніки, під дію якого фінансисти з минулого, на жаль, не підпадають.
Індійський сум “священної корови”
В останні дні місячних канікул Верховної Ради з далекої Індії озвалася нардеп Надія Савченко, яка опублікувала блог на тему “тут паскудно, але в Україні ще гірше, тому ви собі сидіть там, а я все-таки тут”.
“Великий плюс цієї поїздки в тому, що я пропущу всі роздорливі свята, тошнотне "Євробачення" і свій день народження подалі від центру подій. Веселитися в мене немає наснаги, оскільки в Україні ситуація ще й досі така, що не до веселощів... Тому далека Індія в ці дні – саме те, що треба! Та й налагоджувати контакти з Азією теж уже час”, — написала Надія. І щоби ніхто раптом не спитав, чому, як в Україні так сумно, вона їздить сумувати в Індію, а не працює в комітетах Ради відповідно до календарного плану сесії, уточнила, що в Індії перебуває з “робочою поїздкою” та бере тут участь у саміті в якомусь курортному місті.
Що за міжнародний саміт за участі народних депутатів України відбувається на курортах Індії у ці травневі дні, сайт Верховної Ради, на жаль, не знає. Більше того — не в курсі жодного саміту й англомовний Google. Щоправда, ця підступна пошукова машина натякає, що саме зараз із робочою поїздкою в Індії перебуває віце-прем'єр Російської Федерації Дмітрій Рогозін, який якраз домовляється про російсько-індійський саміт, але ж не настільки народного депутата Савченко нудить від Євробачення, щоби на 9 травня кататися по курортах із кремлівськими чиновниками?
Тож по поверненні Надії з “робочого саміту” хотілося би почути в деталях, заради яких таких “контактів з Азією” вона вирішила “пропустити свій день народження подалі від центру подій”. Індійська розповідь депутатки, яка навіть у статусі “священної корови українського народу” примудрилася проходити лише пару місяців, після чого народу різко закортіло обламати корівці роги, має бути неймовірно цікавою.
Скільки мотузочці не битися...
Радісна звістка надійшла з окупованого Криму: московський пропагандист Дмітрій Кісєльов примудрився подряпати свій фейс об українську землю! Із саднами на обличчі він з'явився на презентації книжки начальника окупаційного парламенту Криму Володимира Константінова — і пояснив, що травмувався на власному городі в Коктебелі.
"Я садив у Коктебелі маслини, ми так про них дбали, що розтягнули стовбур мотузочками. Я спіткнувся і розтягнувся, обличчям проїхався по гравію, бачите, сліди від камінчиків", — розповів Кісєльов і похвалився, що тепер “жінки бачать у чоловікові зі шрамами переможця в сутичці”.
Звісно, більш імовірною звучала би версія, що Дмітрію в окупованому ним іще на початку 2000-х Коктебелі просто начистили пику місцеві мешканці, яким він з екрану телевізора обіцяв “до х..я масла”, а отримали вони лише танки, порожні пляжі та самого Кісєльова з маслинами. Але ж хіба можна не повірити такому поважному та правдивому російському журналістові?!
Щоправда, якщо вдуматися, то версія Кісєльова для Москви ще неприємніша й загрозливіша: досі ідеологи “Кримнаша” сподівалися, що після анексії їм світять лише “камні с нєба”, аж тут виявляється, що проти окупантів уже готові повставати навіть “гравій с грядкі” та “мотузочки зі стовбурів”. І якщо цю сутичку з природою та нехитрим аграрним приладдям переможець Дмітрій таки виграв, то ще хтозна, чи до снаги йому буде подужати “граблі з землі” чи “черепицю з даху”. Та й мотузочка зі стовбуром, якщо згадати найпоширеніше поєднання цих двох предметів, теж іще свого останнього слова окупантам не сказали...