Сьогодні вперше керівник України бере участь у переговорах вищого рівня з настільки жорсткою позицією. Про це заявив президент Інституту Горшеніна Вадим Омельченко, коментуючи зустріч "нормандської четвірки" в Берліні.
На думку Вадима Омельченка, є три моменти, на які варто звернути увагу.
"Перший - це зміна позиції умовного "п'ятого гравця", який формально не бере участі у "нормандському форматі", - США. Є деякі сигнали, що на вищих рівнях керівництва США усвідомили необхідність зміни послідовності виконання пунктів мінських угод. Якщо це дійсно так, то це сильно контрастує з позицією, якої американське керівництво дотримувалося раніше, - наголосив він. - Навряд чи тільки зараз юристи і політики в Білому Домі виявили, що послідовність дій, закріплена в Мінську-2, як казав Дон Корлеоне, "ображає свідомість". Другий. В останні місяці президент РФ Путін усіма можливими способами ухилявся від зустрічі у форматі "нормандської четвірки". Те, що він бере участь в нинішній зустрічі - це важливий сигнал. Це може означати, що у Путіна є якісь ідеї або ж якась необхідність в комунікації".
Третій момент, за словами Вадима Омельченка - це радикальна зміна позиції президента Петра Порошенка, який виразно заявив напередодні, що Україна не буде виконувати політичну частину мінських угод до виконання пунктів, пов'язаних з безпекою, а саме виведення іноземних військ з території України та відновлення повного контролю над державним кордоном".
"Хорошим фоном можуть стати також низка заяв секретаря РНБО України Олександра Турчинова про повернення Україні статусу ракетної держави, - впевнений президент Інституту Горшеніна. - Це явний демарш, від якого раніше керівництво України утримувався. Сьогодні вперше керівник України бере участь у переговорах вищого рівня з настільки жорсткою позицією. Зауважимо, що наразі критики від наших західних партнерів не було".
"Частково погоджуся зі Світланою Заліщук, яка говорить, що втрата підтримки Німеччини і Франції - менша ціна для України, ніж втрата контролю над ситуацією всередині країни. Є ймовірність, що саме цей аргумент може використовувати Петро Порошенко під час переговорів у Берліні. Простіше кажучи, якщо раніше картинку з маршами українських націоналістів знімав для Європи Путін, то зараз вже картинкою, знятою на День захисника України, буде оперувати вже сам Петро Порошенко. Показуючи, хто може прийти до влади в Україні в результаті "третього Майдану", який може статися, якщо Захід і Росія надмірно тиснутимуть на Україну з приводу виконання Мінських угод в російській редакції, - заявив Вадим Омельченко. - Тактично, президент буде лякати своїх зовнішніх ворогів і партнерів своїми внутрішніми ворогами - націоналістами та популістами".
Ще одна дуже важлива річ для розуміння, за словами Вадима Омельченка, полягає в тому, що всі учасники "нормандського формату" працюють на внутрішню аудиторію своїх країн і на внутрішній політичний порядок денний.
"У випадку з Україною та Росією все зрозуміло. У випадку ж з Німеччиною і Францією, україно-російський конфлікт штучно внесений до порядку денного цих країн політичними опонентами Олланда і Меркель, яких підтримує всіма можливими засобами Російська Федерація, - каже президент Інституту Горшеніна. - Тема непроста, і відмахнутися від неї Олланду та Меркель неможливо, тому що пропагандистська підтримка їхніх опонентів незрівнянно сильніша, ніж їхні контрпропагандистські можливості. І будь-який таксист в Мюнхені або Марселі без запинання скаже, що економічні проблеми країни пов'язані з санкціями проти Росії, а Путін - єдиний, хто здатний впоратися з терористичною загрозою і проблемою біженців. Олланд і Меркель прекрасно розуміють, що це, м'яко кажучи, не так. Втрати від санкцій та контрсанкцій для їхніх економік невідчутні взагалі або, принаймні, непорівнянні з можливостями, що відкрилися завдяки, скажімо так, новим формам "партнерства зі США". Але сказати про це публічно неможливо. Тому для внутрішнього порядку денного Німеччини та Франції необхідно демонструвати прикладені зусилля і мирний процес. Звідси деяка ритуальність дій та іноді жорсткувата риторика щодо українських зобов'язань".
"Якщо враховувати вищесказане, можна сказати, що, незважаючи на відомий песимізм учасників, зустріч у "нормандському форматі" може дати деякі, можливо, неочевидні результати та сюрпризи", - резюмував Вадим Омельченко.