Україна повинна оприлюднити власне бачення того, що відбулося на Волині в 1940-х роках. Таку думку висловив колишній заступник міністра закордонних справ України, дипломатичний радник Арсенія Яценюка Данило Лубківський.
«Українсько-польський конфлікт 1940-х років, фактично друга українсько-польська війна призвела до великих втрат і українців, і поляків. Для нас ці втрати мали б бути великим уроком. Українська громадськість звернулася до польського суспільства з єдиною рятівною формулою: «прощаємо і просимо вибачення», і дуже важливо, що отримала відповідь від колишніх президентів, високих урядовців і громадських діячів Польщі. Це фактично магістральна лінія наших відносин. Але є й маргінальна лінія. Це - група радикальних елементів у польському Сеймі, які недалекоглядно використовують тему пам'яті, не розуміючи, що будуть нести відповідальність за руйнування наших відносин», - заявив Лубківський в ефірі 5 каналу
«Що ж стосується України, то нам треба перестати інфантильно ставитися до свого минулого. Потрібно справді оприлюднити наше бачення того, що відбулося на Волині… Я б це використовував у двосторонньому форматі. У нас є такий форум з Польщею – форум партнерства. На сьогодні цей форум не працює… В той час, як ми знаємо, що робить Посольство України в Польщі, в той час, як ми знаємо, що роблять українські парламентарії, що роблять українські громадські діячі, питання є щодо рівня міністра закордонних справ України. Неприпустимим є те, що так мало (повномасштабних) зустрічей на рівні міністрів закордонних справ України і Польщі. Неприпустимою, на мій погляд, є пасивність в цьому діалозі», - підкреслив Лубківський.
За його словами, важливо, що тема примирення обговорювалася на рівні президентів. «Сьогодні саме той час, щоб звернутися до польського керівництва з проханням використати весь свій авторитет, аби не допустити прийняття у польському Сеймі документів, які можуть бути витлумачені як засоби для ескалації наших відносин. Наслідки можуть бути непередбачувані. Тому нам треба повернутися до того способу мислення, який у нас уже був. 2003 рік – схвалення спільної заяви двох парламентів, у якій йде мова і про вшанування пам'яті загиблих, і водночас про діалог перспективи. Українська сторона звернулася до польських партнерів саме з такою ідеєю. Відповіді досі немає, і це тривожить. Саме тому сьогодні ще є час (знову) звернутися до наших польських друзів і зробити все можливе, щоб ушанувати пам'ять і водночас не зруйнувати майбутнього. (Підрив наших відносин) спрацює в інтересах лише однієї сторони – російського агресора», - резюмував експерт.