«Переконанням» депутатів займалися усі: і особисто президент, і керівники його адміністрації, і екс-прем’єр Арсеній Яценюк, і навіть посли європейських країн.
Поспіх із голосуванням за судову реформу пов’язаний ще й з тим, що на наступному пленарному тижні (14-17 червня) депутатів складно буде зібрати. «Ще й футбол починається 10 червня…, – посміхаючись, зізнаються депутати, чимало з яких поїдуть вболівати за збірну України до Франції.
Банкова розгорнула активну підготовку до голосування за зміни до Конституції ще минулого тижня. Зазвичай непублічний заступник голови АП Олексій Філатов, який активно займається судовою реформою у команді Петра Порошенка, проводив офіційну зустріч з журналістами, а потім взяв участь в круглому столі в Інституті Горшеніна, де обговорювалася реформа. А напередодні голосування в парламенті брав участь у політичних переговорах.
– П'ять годин тривали перемовини у кабінеті Парубія за участю Ложкіна, Яценюка, Філатова і окремих депутатів. Дзвонили Президенту, зустрічалися з послами... – розповідає нардеп фракції «Народний фронт», зазначаючи, що його фракція виступила з серйозною критикою законопроекту, який у парламенті зареєстрував особисто Петро Порошенко у вівторок, 31 травня. Але все ж проголосувала.
Саме цей проект закону, де прописали механізм судової реформи як доповнення до змін до Конституції, напрацьовувала спеціально створена робоча група з депутатів, працівників Міністерства юстиції, Адміністрації президента та представників громадськості.
Втім, побачивши остаточний варіант, експерти і окремі депутати почали бити на сполох.
– Голови судів і їхні заступники часів Януковича зможуть ще шість років залишитися на своїх посадах. Сьогодні більшість голів судів отримали свої посади якраз в часи Януковича. За старим законом вони призначаються на два роки. А такою редакцією законопроекту (яку подав президент – LB.ua) передбачається, що голова суду може бути призначений ще на два терміни по три роки, не залежно від того, займав він раніше цю посаду чи ні. Це нагадує третій термін Кучми, – зауважив Роман Куйбіда, заступник голови Центру політико-правових реформ, в коментарі LB.ua одразу ж після публікації законопроекту на сайті парламенту.
– Загалом цим законопроектом (про судоустрій і статус суддів – LB.ua) відкривається шлях у вищі суди і Верховний суд для фахівців, у яких є адвокатський чи науковий досвід. Але до апеляційних судів такий шлях не відкривається. Якщо й будуть вакансії в ці суди, їх зможуть зайняти лише особи з суддівським стажем мінімум п’ять років, – додає він.
Експерти Реанімаційного пакету реформ називали й наступні недоліки поданого Президентом законопроекту «Про судоустрій і статус суддів»:
- передбачалось, що судді, які були призначені на п’ять років за часів Януковича, для безстрокового призначення повинні проходити не конкурс. У законопроекті конкурс змінили на кваліфікаційне оцінювання;
- висновки новоствореної Громадської ради доброчесності (сформованої з громадських організацій) не матиме вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності;
- законопроект, хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності (особливий порядок добору, підвищені зарплати, свій бюджет тощо);
- обмежене право на відеозапис відкритого судового засідання.
За словами нардепа від «Народного фронту» Леоніда Ємця, дводенні переговори таки принесли результати і законопроект, який потрапив в зал у четвер, 2 червня, відкоригували. Зокрема, зняли обмеження на відеофіксацію судового процесу і прописали вимогу до всіх суддів, яких призначили на 5 років, пройти обов’язкову перекваліфікацію після завершення цього терміну.
Ухвалення так званого імплементаційного законопроекту до внесення конституційних змін було принциповою вимогою фракції НФ. І цього разу (раніше – під час оновлення Кабміну) соратники БПП по коаліції не мали впевненості, що після голосування за Конституцію зможуть таки розглянути законопроект в тій редакції, на якій наполягають.
– Цей закон повинен бути проголосований, спочатку в цілому, але лише після цього перейти до змін до Конституції, тому що ми не віримо, що якщо будуть прийняті зміни до Конституції і не буде проголосований в цілому цей закон, у нього є перспектива, – заявив Ємець.
Свою позицію представникам фракції Арсенія Яценюка таки вдалось відстояти і парламент проголосував новий закон про судоустрій. Щоправда, до редакції, опублікованої на сайті парламенту, з голосу внесли чимало поправок. Тож поки можна назвали лише окремі, хоч і фундаментальні, зміни в судовій системі:
– ліквідація Вищого господарського, Вищого адміністративного і Вищого спеціалізованого суду; натомість створення Вищого антикорупційного та Вищого патентного суду;
– окрім основної вводяться дві додаткові декларації для суддів: декларація родинних зв'язків і декларація доброчесності;
– створення Громадської ради доброчесності, що стежитиме за конкурсами, витратами суддів тощо;
– президента позбавляють права утворювати суди. Однак, ця стаття набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою – не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує Глава держави;
– призначення суддів безстроково вирішується Вищою радою правосуддя (що формується на основі нинішньої Вищої ради юстиції), а не Верховною Радою, як це було раніше. Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності.
– підвищення зарплат суддів: у Верховному суді отримуватимуть – від 70 до 200 тис. грн, в районних судах – від 35 до 70 мінімальних зарплат.
Якщо говорити про зміни до Конституції, то відповідний законопроект не змінився після направлення його до Конституційного Суду в лютому цього року. А отже, в Україні замість Вищої ради юстиції функціонуватиме Вища рада правосуддя, яка формується виключно з суддів, запроваджується монополія адвокатів, тобто захист в судах здійснюватимуть виключно вони, ратифікація Римського Статуту відтерміновується на три роки.
***
Законопроект «Про судоустрій і статус суддів» в парламенті почали розглядати з самого ранку. Близько 12-ї на табло Верховної Ради засвітилась цифра «281». Депутати одночасно ухвалили за основу і вцілому законопроект, порушивши при цьому регламент Верховної Ради, що передбачає голосування в першому і другому читанні окремо.
– До мене тут підходять і нагадують про закон про регламент… – відреагував спікер Андрій Парубій. – А я вам нагадаю про Революцію гідності. Там було вивішено плакат: «Вибачте за незручності. Ми змінюємо країну».
Зрештою, про порушення регламенту згадали лише окремі депутати «Батьківщини», котрі не голосували («за» 12 з 19), «Самопомочі» (2 із 26 «за»), Радикальної партії (1 «за» із 21) та Опоблоку (1 «за» із 44).
– Фракція підтримувала законопроект, однак, не голосувала, зважаючи на процедуру, за якою закон ухвалили в цілому, – пояснив LB.ua депутат від «Самопомочі» Лев Підлісецький, що разом зі своїм соратником по фракції Олексієм Скрипником натиснули зелену кнопку. Правда, зміни до Конституції депутати не підтримали. Якби ослухались позиції фракції, могли бути виключені з її складу. Як Ганна Гопко і ще четверо депутатів у серпні минулого року.
– Коли відбулося голосування й «Опозиційний блок», який вщент зруйнував державу, і продовжує це робити разом з олігархами, голосує, прикриваючи це благими намірами, ми сказали: «Дякуємо, тобі, Господи, що ти дав нам сили витримати неймовірний тиск на фракцію, на кожного з депутатів, на лідера нашої партії», – емоційно прокоментував лідер «Самопомочі» Олег Березюк.
За даними LB.ua, у понеділок Андрій Садовий і Березюк були на Банковій. Однак, домовитися про голосування за Конституцію з ними не вдалося.
Скаржився на порушення регламенту і лідер фракції Опоблоку Юрій Бойко, запевняючи, що в протилежному випадку підтримав би законопроект про судоустрій. В Опоблоці розглядають можливість подати звернення в Конституційний суд щодо неконституційності норм закону. Для цього треба назбирати підписи 45 депутатів.
А от конституційні зміни – підтримали, називаючи їх «першим кроком для реформування судової системи».
– Не знаю, що їм (Опоблоку – LB.ua) пообіцяли (на Банковій – LB.ua), але вони розповідали, що так, як сьогодні, їх ще не вмовляли голосувати, – каже один із нардепів від фракції НФ на правах анонімності.
Депутати Радикальної партії, котрі з самого ранку продовжували блокувати трибуну парламенту, вимагаючи створення тимчасової слідчої комісії щодо офшорів, за кілька хвилин до розгляду «під куполом» конституційних змін вийшли з зали.
Поки депутати очікували прихід Президента, членів Кабміну та окремих посадовців, слово взяла Надія Савченко:
«Україна – це зараз граната, у неї є кільце – це Конституція, і є чека – це Донбас. Ми беремо, стискаємо чеку з тілом гранати і смикаємо Конституцію. От кулак – це наша влада і у нас в руках Україна, яка вибухає і розривається. Скільки ви зможете втримати в руках таку гранату? Якщо влада зможе втримати Україну в цілісності після змін до Конституції, то тоді ми можемо зараз прийняти це рішення».
Вона зазначила, що якщо до цих змін Україна не готова, «завтра ДНР і ЛНР можуть принести свою Конституцію, написану Російською Федерацією, і скажуть: «приймайте її!» і тоді вийде Майдан і нас розірве!».
– Я як народний депутат не готова брати на себе таке відповідальне рішення і буду голосувати проти змін до Конституції. Коли йде війна, Конституцію не чіпають! – додала вона.
У руках вона тримала еспандер, втім, дехто з депутатів, що перебували на момент її виступу в кулуарах, підходив до великого екрану, здивовано приглядаючись, чи бува й справді Савченко не принесла в зал гранату.
Згодом у співавторстві з Юрієм Шухевичем (Радикальна партія) вона зареєструвала проект постанови про скасування результатів голосування за закон про судоустрій і статус суддів. Що, згідно з регламентом, не дає право спікеру підписати ухвалений закон до розгляду проекту постанови.
Петро Порошенко виступив перед депутатами у традиційній пафосній манері.
«Нам з вами соромно було дивитися в очі родин Небесної сотні, коли вбивці і злочинці, яких було відпущено під заставу і одразу ж зникли з України, опинившись у Російській Федерації. Багато інших випадків, коли стискаються кулаки і думаєш, ну як це може терпіти. В той же час, ти як президент не маєш права втручатися в жодну конкретну судову справу. Але ми не можемо залишатися бездіяльними. Єдине і головне, що ми можемо зробити – це перезавантажити судову систему», – заявив президент.
– Останні два тижні мій президентській стіл в кабінеті завалений зверненнями від наших друзів з усього світу. Наші партнери, лідери країн Європейського Союзу, Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, Генеральний секретар Ради Європи, Президент Європейської Комісії, Президент Європейської Ради, наші партнери зі Сполучених штатів Америки, Канади і, завершуючи Австралією та Японією, демонструючи свою небайдужість до подальшої долі України, звернулися до мене, як до Президента, і до вас, як до парламентарів, не зупинятися в своєму рішучому поступі реформ і провести судову реформу в Україні. Весь Український народ і весь світ чекає зараз на нашу рішучість, – підтвердив вплив міжнародників на поспішність прийняття цього рішення Порошенко.
Не пропустив і «опозицію»: «Дуже щасливий, що ви – народні депутати піднялися вище традиційної боротьби між владою та опозицією і більшість з вас – абсолютна більшість прийняли рішення підтримати проект змін до Конституції в частині правосуддя».
І досить неочікувано закликав депутатів голосувати: «Я попросив у своєму виступі у всечесніших отців благословення на цю богоугодну справу. І хочу проінформувати вас – отримав це благословення. І передаю вам прохання святих отців підтримати конституційну реформу».
Після «слова» Президента виникла кількахвилинна пауза: до зали не повернулись «радикали», тож всі очікували на них.
– Всі сьогодні зібрані в цьому залі, і я з цієї трибуни хочу звернутися до Радикальної партії, яка пішла на засідання, щоб вони поверталися в зал для прийняття рішення, – заповнював тишу Парубій, – Я сподіваюся, вони мене чують, і я сподіваюся, вони повернуться зараз в зал. Шановні колеги, є моменти, коли політику треба поставити за дужки. У своєму першому виступі, коли я виступав на цій трибуні, коли обирали мене головою ВР України, я говорив, що треба вміти бачити Україну через політику, бачити держава через політику, і я упевнений, сьогодні той момент, коли ми повинні поставити всі розбіжності за дужки і прийняти державне, відповідальне рішення.
В ложі для запрошених сидів голова Адміністрації президента Борис Ложкін, обабіч нього – представник Президента в Кабміні Віталій Ковальчук і, як представив Парубій, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк. Час від часу то Ложкін, то Ковальчук підходили до Порошенка, нашіптуючи щось йому. Згодом глава АП захоплено щось розглядав в телефоні, а потім, сміючись, демонстрував це Ковальчуку і Яценюку.
– Мені прийшла смс-ка (від Ляшка – ред.): «Йдемо», – через 5 хвилин очікування сказав Парубій, чим викликав сміх в парламенті. А згодом депутати зустріли оваціями прихід «радикалів» в зал. Хоч очікування не додало голосів «за» Конституцію: фракція Ляшка утрималась. Окрім одного депутата – Артема Вітко, який підтримав більшість.
Після ранкового засідання Олег Ляшко заявив журналістам, що покидає зі своєю фракцією зал засідання і не повернеться на вечірнє, «виражаючи протест».
Втім, такої одностайності в позиції лідера «радикалів» впродовж дня не було. За кілька хвилин до вирішального голосування Ляшко критикував судову систему і Президента, а наостанок заявив: «На мою думку, найгірше – нічого не робити. Тому фракція Радикальної партії підтримає запропоновані зміни і голосуватиме за них».
– Це – традиційна поведінка Ляшка. Він може й не торгуватись, а вичікувати, що до нього самі прийдуть, коли голосів не вистачить. А якщо не приходять, – голосує, як хоче, – припускає один із нардепів «Народного фронту».
«Це перемога!», – крикнув Порошенко в мікрофон, коли на табло засвітились результати голосування за конституційні зміни: 335 «за».
