Експеримент Міноборони з харчуванням військових у Львівській академії сухопутних військ показав повну неспроможність ідеї повернення в армію «військових кухарів». Про це на сайті «Новое время» повідомив експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко.
«Повернення військовим частинам старої «совкової» традиції самостійно забезпечувати військовослужбовців харчуванням уже дало перші результати: у Львівській академії сухопутних військ курсанти замінили на кухні прибиральниць і посудомийок. Є інформація і про випадки отруєнь», - пише Жовтенко.
За його словами, «адвокати» повернення кухонних нарядів стверджують, що, позбувшись великих компаній, які годували військові частини, можна поліпшити раціон солдата, а витрати знизити, але насправді це не так.
«Зараз добовий набір продуктів на одного солдата у військових частинах, де проводять експеримент, становить 57,24 грн. Компанії, які ще недавно працювали в частинах, де проходить експеримент, брали за свої послуги дорожче - 58,98 грн. Але в цю суму були включені всі витрати - зарплата кухарів, мийні засоби, вода, електроенергія, податки. У середньому «непродуктові» витрати в таких підприємств громадського харчування становлять близько 35%. Виходить, витрати на харчування військових під час експерименту не зменшилися, а збільшилися на 27%. Це без урахування безкоштовної праці курсантів чи солдатів, яких залучають до робіт на кухні. І при тому, що для експерименту вибирали частини зі зразковими їдальнями, укомплектованими новим обладнання. А якщо взяти «відсталі», порахувати ціну устаткування і закласти його в собівартість?» - розмірковує експерт.
На його думку, розповіді про «шведський стіл» у солдатських їдальнях - бутафорія. «Щодо шведського столу, то рядові військовослужбовці все одно отримують їжу порційно. Достаток у частинах, де проводять експеримент, існує тільки в об'єктивах телекамер», - вказує Жовтенко.
Експерт стверджує, що ідея «Волонтерського десанту» залучити міжнародні торговельні мережі до постачання продуктів в армію також не виправдала себе.
«Наскільки вдалося з'ясувати, одна з них (відома ритейлерівська мережа) брала участь у тендері на постачання продуктів для Львівської академії Сухопутних військ, де і проводять експеримент. Але не виграла. Постачає в академію продукти колишня компанія, яка раніше ще й годувала курсантів - її ціни виявилися найдоступнішими», - повідомляє Жовтенко.
Експерт вважає, що у керівників проекту «Волонтерський десант», судячи з їхніх висловлювань, немає чіткого уявлення про оптимальну систему харчування військовослужбовців.
«Йдеться про якусь «гібридну модель». Десь свої кухарі, десь аутсорсинг, десь солдатів буде годувати місцевий ресторан. Що в підсумку отримаємо? Анархію? Відсутність будь-якої системи, контролю, чіткого дотримання стандартів. І додатково корупцію», - стверджує Жовтенко.
Якщо Міноборони намагається економити, вважає експерт, контракти і на постачання продуктів, і на надання самої послуги годування солдатів потрібно укладати на 3-4 роки. Тоді в підприємств-переможців тендерів з'явиться стимул інвестувати кошти у власну переробку та зберігання сільгосппродукції, що знизить їхні витрати.
«Питання організації армійського харчування - суто практичне. Не можна знищувати нинішню систему тільки тому, що основних аутсорсингових компаній чотири, а не сім чи десять, чи тому, що вони забезпечують частини харчуванням уже не перший рік», - резюмує експерт.
Як повідомляли, у Львівській академії сухопутних військ і на Одеській береговій базі МВС проводять експеримент, який передбачає передачу функцій продовольчого забезпечення солдатів безпосередньо військовим частинам.