До LB.ua потрапив повний текст звіту Міжнародної консультативної групи про розслідування подій на Майдані. Ми публікуємо його без ремарок і будь-яких коментарів:
"Звіт Міжнародної консультативної групи продемонстрував, що розслідування подій на Майдані не відповідають вимогам Європейської конвенції з прав людини.
КИЇВ, 31 березня 2015 - Звіт Міжнародної консультативної групи з розгляду розслідувань випадків насильства під час демонстрацій на Майдані опубліковано і представлено в Києві сьогодні.
Міжнародна консультативна група була сформована Генеральним секретарем Ради Європи, щоб упевнитися, що розслідування насильницьких інцидентів, які сталися під час демонстрацій на Майдані у період з 30 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, відповідають усім вимогам Європейської конвенції з прав людини та прецедентного права Європейського суду.
Група дійшла висновку, що багато в чому розслідування не відповідали вимогам Європейської конвенції з прав людини.
До 22 лютого 2014 року, протягом трьох місяців демонстрацій "не було реальної спроби проводити розслідування". Це, згідно з висновком Групи, "неминуче означало, що розслідування не почалися вчасно, і це, очевидно, стало серйозним ускладненням для розслідувань, які проводилися потім".
Після 22 лютого 2014 року, підсумувала Група, розслідування зіткнулося із серйозними труднощами, що, однак, "не є виправданням будь-яких недоліків, проте неминуче є їхнім прямим результатом". Органи влади, звичайно, були і досі зобов'язані вжити всіх належних заходів для забезпечення того, щоб розслідування відповідали вимогам статей 2 (право на життя) і 3 (заборона тортур) Конвенції.
Група вважає, що розслідуванням не вистачало практичної незалежності. Розслідування також були неефективними з кількох причин: ресурси Генеральної прокуратури (ГП), виділені на розслідування подій Майдану, були "абсолютно недостатніми"; непослідовність в управлінні розслідуванням ГП і розподіл слідчої роботи були неефективними. Крім того, неузгоджена робота між Міністерством внутрішніх справ і Службою безпеки України мала негативний вплив на розслідування. Група подає як приклад розслідування ймовірної причетності офіцерів "Беркута" - ілюстрацію недостатньої співпраці та обструкції з боку Міністерства внутрішніх справ, "що серйозно завадило прогресу в цьому ключовому розслідуванні".
Група також встановила, що рішення Печерського районного суду не відповідали вимогам Європейської конвенції; вона (Група) висловлювалася проти надання амністії або помилування співробітникам правоохоронних органів у зв'язку з протизаконними вбивствами або жорстоким поводженням, і дійшла висновку, що узгоджена комунікаційна політика мала бути, але не застосовувалася для забезпечення належного громадського контролю над розслідуванням.
Група дійшла висновку, що в результаті цих недоліків розслідувань суттєвого прогресу у розслідуваннях подій Майдану досягнути не вдалося.
Повний текст звіту доступний за адресою: http://www.coe.int/en/web/portal/international-advisory-panel
Докладні висновки Групи опубліковано нижче:
Висновки, що стосуються розслідувань до 22 лютого 2014 року
Група дійшла висновку, що не було жодної реальної спроби до 22 лютого 2014 року розслідувати акти насильства під час демонстрацій на Майдані.
Відсутність реальних розслідувань протягом трьох місяців демонстрацій неминуче означала, що розслідування не почалися вчасно, і це, очевидно, є серйозним ускладненням для розслідувань, які проводили згодом і на які головним чином було спрямовано увагу Групи.
Висновки, що стосуються розслідувань після 22 лютого 2014 року
Щодо складнощів, з якими зіткнулося розслідування:
Складнощі, які стоять перед особами, відповідальними за розслідування подій Майдану, починаючи з 22 лютого 2014 року, були суттєвими, і їхній вплив на розслідування не можна недооцінювати. Однак ці проблеми не можуть виправдати будь-які недоліки, які так чи інакше випливають із них. Влада нинішнього уряду, звичайно, була і далі зобов'язана вжити всіх належних заходів для забезпечення того, щоб розслідування відповідало статтям 2 і 3 Конвенції.
Щодо незалежності розслідування:
Група відзначає численні заклики ввести незалежний та ефективний механізм в Україні для проведення розслідувань злочинів, скоєних співробітниками правоохоронних органів. Необхідність такого механізму увиразнюють злочини, вчинені під час демонстрацій на Майдані.
Група дійшла висновку, що в деяких важливих аспектах розслідувань справ, пов'язаних із Майданом, не вистачало практичної незалежності в умовах, коли слідчий орган належав до того самого органу влади, що й підслідні. Крім того, Група вважає, що призначення після Майдану деяких посадових осіб на керівні посади в Міністерстві внутрішніх справ (МВС) сприяло відсутності появи незалежності і підриву довіри населення до готовності МВС розслідувати злочини, скоєні під час Майдану.
Щодо ефективності розслідувань:
Кадрове забезпечення і ресурси ГП. Група дійшла висновку, що кількість слідчих ГП, які беруть участь у розслідуваннях подій Майдану протягом 2014 року, була абсолютно недостатньою.
Крім того, Група підсумувала, що, крім усього іншого, була непослідовність на високому рівні у ГП у трьох аспектах. Призначення одного за одним трьох генеральних прокурорів у перші 12 місяців цих розслідувань зашкодило цим розслідуванням: і їхній загальній спрямованості, і довірі до відповіді влади на насильство на Майдані. Відсторонення від розслідувань подій Майдану двох керівників цих розслідувань мало серйозний негативний вплив на прогрес, якість і ефективність розслідувань. Усі, крім одного зі старших прокурорів, призначених Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури, після 22 лютого 2014 року були звільнені або покинули Управління в жовтні 2014 року.
Розподіл слідчої роботи. Група не вважає, що розподіл слідчої роботи між ГП, з одного боку, та Управлінням Київської міської прокуратури і МВС, з іншого боку, був послідовним або ефективним. Також Група не вважає контроль ГПУ за слідчою роботою Управління Київської міської прокуратури ефективним.
Співпраця МВС із ГП. Співпраця з МВС має вирішальне значення для ефективності розслідувань ГП. Група дійшла висновку, що є вагомі підстави вважати, що робота МВС і ГПУ була неузгодженою, а в деяких ситуаціях навіть обструктивною. Хоча ГП скаржилася МВС, Група вважає, що ГП вдалася не до всіх необхідних кроків, щоб забезпечити ефективну співпрацю з МВС у розслідуваннях.
Крім того, вона (Група) дійшла висновку, що є вагомі підстави вважати, що таке ставлення МВС мало серйозний негативний вплив на розслідування. Яскравий приклад спроби ГП допитати і заарештувати офіцерів "Беркута" є підтвердженням цього факту.
Співпраця Служби безпеки України (СБУ) з ГП. Співпраця з СБУ також є важливою для ефективності розслідувань ГП. Водночас Група відзначила стриманість з боку ГП у проведенні ретельного розслідування можливої відповідальності СБУ на оперативному рівні, вона (Група) вважає, що є підстави вважати, що СБУ не вдалося адекватно співпрацювати з ГП і що це негативно вплинуло на розслідування операції СБУ проти Майдану.
Роль судів. Група дійшла висновку, що рішення Печерського районного суду, головного судового органу в багатьох пов'язаних із Майданом розглядах, не виконали вимог статей 2 і 3 Конвенції, підірвали аспекти ефективності розслідувань подій Майдану і загалом послабили стримувальний ефект судової системи.
Розслідування проти офіцерів "Беркута" - яскравий приклад. Група вважає, що цей приклад, який стосується найсерйознішого епізоду насильства, пов'язаного з Майданом, є ілюстрацією відсутності співпраці й обструкції з боку МВС, що серйозно перешкоджало прогресу в цьому ключовому розслідуванні.
Група також має серйозні побоювання щодо неповідомлення інших офіцерів "Беркута" в період дії мандата пана Яреми, тодішнього Генерального прокурора.
Амністія. Група хотіла підкреслити, що надання амністії або помилування співробітникам правоохоронних органів у зв'язку з протизаконними вбивствами або актами жорстокого поводження є несумісним із зобов'язаннями України відповідно до статей 2 і 3 Конвенції.
Щодо вимоги про своєчасність і розумні терміни:
Група раніше встановила, що відсутність розшукової діяльності протягом трьох місяців демонстрацій означала, що розслідування не почнуться вчасно. Вона також вважає, що серйозні недоліки в розслідуваннях згодом значно затягнули відповідь слідства на бурхливі події на Майдані.
Щодо громадського контролю над розслідуваннями:
Група вважає, що забезпечення достатнього рівня громадського контролю над розслідуваннями подій Майдану є засобом забезпечення відповідальності за насильство, вчинене під час демонстрацій. Крім того, події на Майдані мали настільки важливе значення, що влада мала надати достатню інформацію про розслідування так, щоб сприяти всебічному громадському контролю за ними. При цьому необхідна, зокрема, координована комунікаційна політика між трьома компетентними слідчими органами для забезпечення надання послідовної та повної інформації про розслідування в цілому.
Хоча деякі зусилля (в цьому напрямку) були зроблені, Група дійшла висновку, що така комунікаційна політика не застосовувалася, унаслідок чого інформація, що надходила до громадськості, була недостатньою. Ця помилка влади підірвала роль громадського контролю в забезпеченні підзвітності і, крім того, не дозволила задовольнити право суспільства знати, що сталося під час демонстрацій на Майдані.
Щодо участі потерпілих та їхніх найближчих родичів:
Роль Групи полягає не у визначенні того, чи відповідає розслідування конкретного випадку вимогам Конвенції і тому обмежує свої висновки, посилаючись на прецедентне право Європейського суду, про участь потерпілих і їхніх найближчих родичів у будь-якому кримінальному розслідуванні. Хоча Група відзначила деякі позитивні ініціативи, зроблені, зокрема, ГП, вона не вважає, що ці кроки або інформація, надана громадськості, були достатніми, щоб захистити права і законні інтереси потерпілих та їхніх найближчих родичів.
Щодо оцінки Групою нинішнього стану розслідувань:
Група вважає, що досягти суттєвого прогресу в розслідуванні насильницьких інцидентів під час демонстрацій на Майдані не вдалося.
Хоча цей результат можна пояснити якоюсь мірою контекстними складнощами цих розслідувань, Група вважає, що серйозні недоліки слідства, подані в цьому звіті, підірвали здатність влади встановити обставини пов'язаних з Майданом злочинів і визначити винних".