Влада міста Берегове Закарпатської області не змогла застосувати всі положення закону про регіональні мови до угорської.
Каменем спотикання став пункт, згідно з яким держслужбовці зобов'язані володіти регіональною мовою. У місті, яке традиційно вважається угорськомовним, таких чиновників лише третина від необхідної кількості.
Таким чином, депутати вирішили тільки забезпечити виготовлення офіційних бланків, печаток, штампів та табличок міської ради українською та угорською мовами; використовувати угорську мову поряд з державною при виготовленні табличок і покажчиків і вжити належні заходи з метою запобігання публічному приниженню державної та угорської мов.
Більш принципові положення закону міськрада обійшла. Так, один з пунктів закону про мови зобов'язує посадових і службових осіб у межах території, на якій поширена регіональна мова, володіти, окрім державної, цією регіональною мовою та спілкуватися нею (усно чи письмово) з відвідувачами.
Ухвалений документ не має законної підстави. Його не можна назвати законом. Це квазізакон. Він ніколи не буде чинним. Після виборів його скасує новий склад парламенту
— депутат від ВО "Свобода" Ірина Фаріон
Також мер Берегово Іштван Гайдош зазначив: "Про це йшлося і на сесії, коли міська рада розглядала питання реалізації окремих норм закону про мови. Ми дійшли консенсусу в тому, що під час прийому на роботу в наше самоврядування визначальними будуть відповідна освіта і професійна підготовка, а також володіння державною мовою. А знання угорської буде не критерієм, а тільки перевагою".
Таким чином, берегівські депутати домовилися, що будуть виконувати мовний закон тільки частково, а не в повному обсязі.
Нагадаємо, депутатський корпус Берегово ухвалив рішення про підвищення в статусі угорської мови. Також додамо, нещодавно депутати Тарасівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області переважною більшістю голосів визнали на території села румунську (молдовську) мову регіональною. Водночас у депутатів виникло досить багато питань щодо введення норм закону про мови, зокрема, як назвати мову - адже одні жителі села вважають себе молдованами, інші - румунами.