Хоча історія ДП «Чайка» - далеко не той подвиг, яким може хвалитися Президент країні. Адже в процесі виведення непрофільного активу з ДУС, спритні шахраї відхопили на дурняк у держави ділянку дорогої землі поблизу Києва площею триста з лишком га. Це майже «Міжгір’я»!
Значущу роль, як випливає із власного розслідування автора, в схемі зіграв керівник ДУС Ігор Тарасюк, а прикриття йому забезпечила ГПУ, безпосередньо в особі Медведька.
Довірливі «маленькі українці»
Історія почалася в ніч на Івана Купала 2007 року за новим стилем. Тоді на святкуванні в Пирогово до Президента України пробилися члени фольклорного колективу села Дударків. Поскаржилися Ющенку, що в їх селі не відбувається розпаювання земель, бо всі землі належать ДП «Чайка», що входить до структури Державного управління справами, а отже не підлягають народній приватизації.
Зрозуміло, чому дударківські селяни були цим ображені. Адже їх село лише в 20 км від Києва, в селах по-сусідству на той час активно йшла торгівля паями, ціни на землю досягли свого максимуму – селяни збагачувались. А в Дударках тільки кусали лікті від гіркої несправедливості.
Віктор Андрійович сказав, що він обізнаний в проблемах селян, запевнив, що їх вирішить, і залишив контактний телефон керівника ДУС Ігоря Тарасюка.
Не пройшло і трьох днів, як Тарасюк покликав делегацію з ДП «Чайка» на аудієнцію.
Пенсіонерка підприємства пані Сидоренко, що була присутня на цій зустрічі, була вражена, як душевно спілкувався з простими людьми Тарасюк. Він розпитав про життя, про здоров’я, і нарешті розмова дійшла до теми розпаювання земель «Чайки».
І тут керівник ДУС, наче між іншим, спитав делегацію, а чи є можливість виділити частину сількогосподарських земель ДП «Чайка» для Секретаріату Президента, ДУС, інших державних установ. «Хоча б 15% по кожній філії?» - запитав Тарасюк. Делегати погодилися.
Як згодом розповіли автору в керівництві Дударківської філії ДП «Чайки», працівникам підприємства дали зрозуміти, що процес розпаювання піде куди швидше, якщо у ньому будуть зацікавлені представники влади, керівництво СП і ДУС. Інакше, на думку людей, доведеться ще не один рік оббивати владні пороги, вимолюючи провести розпаювання земель.
До того ж не так шкода було відривати від себе 15% земель, коли одна сотка сільськогосподарських угідь коштувала в 2007 році в Дударкові аж 3 тисячі у.о. «Краще менше, але швидше, це і так скажені гроші», - так думали селяни, погоджуючись на пропозицію завгоспа Президента.
Отож 17 липня 2007 року члени трудового колективу ДП «Чайка» дружнього дали згоду на виділення 15% сільськогосподарських угідь по кожній філії ДП «Чайка» (всього їх п’ять) для потреб працівників Секретаріату Президента, ДУС та інших державних установ. Поставили тільки одну умову – спочатку Президент повинен підписати Указ про акціонування та розпаювання земель «Чайки».
Що цікаво, за цими зборами наглядали заступник начальника СБУ в Київській області пан Семенюк та радник Секретаріату президента пан Легеза.
Потрібний селянам указ ще не був підписаний, коли Ігор Тарасюк мав нахабство направити генеральному директору ДП «Чайка» Усатому Г.Ю. листа з вимогою виділити 15% угідь філії «Дударків» (спочатку це було 390 га, пізніше ділянка зменшилася до 375,7 га) для працівників ДУС, СП та інших органів влади.
Щоб «підсолодити» прохання, Тарасюк в кінці листа написав, що відповідний указ Президента «в процесі підготування».
Реагуючи на лист Тарасюка, 16 серпня пан Усатий відписав в.о. голови Бориспільської районної адміністрації, що ДП «Чайка» не заперечує проти розроблення проекту землеустрою, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою прощею 390 га земель філії «Дударків» ДП «Чайка».
20 серпня Бориспільська РД видає дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо 390 га. І тільки тоді Тарасюк згадує, що щось там обіцялося селянам - працівникам підприємства.
В результаті, 11 вересня Віктор Ющенко таки підписує Указ про передачу майнових комплексів «Чайки» в управління Міністерства аграрної політики для подальшої приватизації. А Ігор Тарасюк 26 вересня пише в Бориспільську РДА клопотання щодо селян. Він просить виділити зі складу ДП «Чайки» земельну ділянку 620 га, щоб ці землі можна було розпаювати серед працівників підприємства.
У відповідь 28 вересня Бориспільська РДА народила два документи. Одним: № 1860 вона дала дозвіл на розробку проекту землеустрою на 620 га для виведення цих земель з ДП «Чайка», щоб в майбутньому розпаювати селянам.
Другий документ № 1865 стосувався земельної ділянки для працівників ДУС та СП. Це був вже конкретний папірець – він давав дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення ділянок конкретним власникам. До проекту додавався список щасливчиків власників ділянок – всього таких було 354 особи.
Як бачимо, вже 28 вересня 2007 процес по оформленню землі для чиновників йшов на крок попереду від аналогічного для селян. А далі працівники ДП «Чайка» взагалі безнадійно відстали.
Як тільки люди зі списку чиновників Тарасюка отримали державні акти, ограни влади перестали йти на зустріч селянам в процесі розпаювання земель.
Акти на землю дударчани отримали лише літом 2009 року. І то лише тому, що на носі були Президентські вибори. Щоб заспокоїти обурених селян, вручати документи на землю приїхала особисто Віра Ульянченко.
Стосовно ще 2 тисяч га земель ДП «Чайка» в Дударкові, процес розпаювання їх навіть не початий, адже поки ці землі у віданні ДП «Чайка», їх приватизація може відбуватися лише через Фонд Держмайна – це дуже довга та складна процедура.
Отже, на свято Івана Купала селяни звернулися за допомогою до Президента, щоб отримати у власність землю, але натомість їх землю отримали у власність дрібні чиновники - «працівники ДУС, Секретаріату Президента та інших органів влади». Серед них, до речі, був майбутній голова Бориспільської РДА, Павло Йосипович Главаті, що вважається наближеним до Віктора Балоги.
Хіба це не знущання?! Тим паче, що згідно Земельного Кодексу при приватизації земель державних підприємств ділянки передаються працівникам підприємств та працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам.
Ні працівники ДУС, ні Секретаріату Президента та інших державних установ не входять у цей перелік. Отож паї вони отримали незаконно!
І якби це було єдине неподобство…
Працівників «секретаріату Президента» шукали під парканами
Керівник ДУС Ігор Тарасюк на зустрічі з делегацією від ДП «Чайка» чітко заявив, що просить виділити 15% земель держпідприємства для потреб працівників секретаріату Президента, працівників ДУС та інших органів влади.
Були підготовлені списки чиновників і затверджені начальником управління земельних ресурсів у Бориспільському районі В. І. Дмитренком.
Але коли автор переглянув ці списки, виявив суцільну брехню.
169 осіб зі списків Тарасюка, які отримали по 2 га землі на носа, не мали ніякого відношення до органів влади. Це - молоді люди, в основному студенти з Києва, Чернігова та Черкас.
До деяких автору вдалося додзвонитися і почути, як вони стали власниками паїв в Дударкові. «До мене звернувся знайомий, запропонував заробити трохи грошенят. Я дав свої документи для оформлення на мене земельної ділянки. Згодом мене запросили на приватну квартиру, де був присутній нотаріус, і ділянка була переписана на юридичну особу. Я дав на це згоду і отримав свої гроші», - таку історію повторили кілька молодих людей. Один юнак при цьому так розгубився, що передав трубку батьку. «Я розумію, що це було незаконно, - схвильовано вимовив чоловік. - Але хлопець мій ще малий, йому запропонували копійчину, він ні про що і не думав. Сподіваюсь, його не посадять?»
Отакі «працівники Банкової» отримали землю. Щоправда в списку були і справжні дрібні клерки з органів влади, про яких говорив Тарасюк – таких 184 особи. Але вони, на відміну від невідомих студентів та бомжів, на яких оформляли по 2 га, отримали земельні ділянки лише 15-25 соток. Крім того у місцях, небезпечних для життя. В Дударкові журналісту розповіли, що дрібним чиновникам виділили ділянки там, де проходить газопровід високого тиску чи магістральна ЛЄП.
Бідні робочі бджілки Секретаріату, коли їм запропонували написати заяви на отримання землі, певно, не чули себе від радості. Адже це 20 км від Києва, можна побудувати будиночок для родини і посадити садок. Однак зрозуміло, якщо йдеться про ЛЄП та газопровід високого тиску, про переведення земель під будівництво нема чого й мріяти. Максимум - ці ділянки можна використати для вирощування картоплі.
Отже чиновників Банкової просто використали, щоб прикрити шахрайську оборудку з землею, та ще й насміялися над ними.
Чорним позначені землі ДП «Чайки», віддані шахраям та працівникам СП і ДУС
Те саме, але в об’єктиві фотоапарата
Хто ж заробив, хто нажився на земельному дерибані?
Ініціатором схеми, судячи з усього, був Ігор Тарасюк. Принаймні, саме він фігурує в документах. Отже, не є тут людиною сторонньою.
Разом з тим, очевидно: без «спільників» впоратися будь-кому (навіть людині з можливостями Тарасюка) було б складно.
Автор продовжує розслідування цієї теми. Зокрема, шукає відповіді на питання: яка подальша доля 340 га земель, що були виділені на студентів та бомжів і згодом відписані на одну юридичну особу?
До речі, в 2007-му році, коли був пік цін на землю, така земельна ділянка під Дударковим продавалася за ціною 100 млн. доларів. Нині ціна впала – це 15 млн. доларів.
Однак, що перша, що друга цифра є величезною. Особливо для Дударківської філії ДП «Чайка», яка ледь зводить кінці з кінцями, а все одно тримає марку підприємства, де найбільші на Київщині надої молока на одну корову. Якби «Чайка» мала можливість продати цю землю на аукціоні, вона б залатала всі свої діри, провела модернізацію підприємства. Однак, законом це заборонено, а ось красти землю під прикриттям керівництва ДУС, як виявляється, можна.
Принаймні, ГПУ тут складу злочину не побачила.
Генпрокурор: сліпий чи брехливий?
У вересні 2008 року група депутатів поскаржилась Олександру Медведьку на виділення 15% земель ДП «Чайки» для працівників ДУС, СП та інших органів влади.
Віктор Ющенко направив особистого листа до генпрокурора Медведька – просив перевірити факти.
Генпрокурор перевірив і 19.09.2008 року надіслав Президенту відповідь.
Цитую: «Дій щодо фактичного виділення земель, які знаходяться у користуванні підприємствами, для потреб працівників Секретаріату Президента України, Державного Управління Справами, або інших установ не здійснювалось».
Отже нічого не було. Генпрокуратура не знайшла ні листів Ігоря Тарасюка, ні розпоряджень в.о. Бориспольської РДА А.М. Мазура, ні списків фальшивих «працівників Банкової».
Що цікаво: генпрокуратура не виявила всіх цих документів, натомість помітила розпорядження РДА від 28.09.2007 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з виведення земельної ділянки площею 620 га з ДП «Чайка». Йдеться про землі, які повинні були розпаюватися між селянами.
Отже, генпрокуратура знайшла цей документ і не побачила розпорядження РДА, датоване тим же числом - про надання дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення ділянок у власність громадянам, де в додатку був повний список працівників СП, ДУС, студентів і бомжів, про яких йшлося вище.
Розпорядження Бориспільської РДА, яке побачив Медведько
Розпорядження Бориспільської РДА, яке не побачив Медведько
Що означає така короткозорість Генпрокурора? Його дезінформували підлеглі, що готували йому висновок? Чи сам генпрокурор Медведько дезінформував Президента Віктора Ющенка? Чи сам Президент Віктор Ющенко був обізнаний в усіх деталях, і відповідь Медведька повинна була дезінформувати депутатів, що ініціювали запит?
Як бачимо, ця історія кидає тінь на верхівку державної піраміди України, а особливо дискредитує орган, що мусить наглядати над законністю.
Ця історія демонструє всю глибину падіння України в корупційну яму.
Чи є якась надія? В принципі є, як виявилось, не всі підлеглі Медведька такі ж сліпі, як керівництво.
Прокурор Козелецького району О.М. Рябець виніс протест на розпорядження Козелецької РДА, яке передавало 240 га земель філії ДП «Чайка» - «Чемер» в руки земельним піратам, камуфльованим під працівників ДУСі та Секретаріату Президента. Треба ж: прокурора не зупинило прізвище Ігоря Тарасюка на листах з Банкової!