Науковий співробітник Національної академії наук археолог і член консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини В’ячеслав Баранов зазначає, що це одна з найдавніших частин Києва і треба в будь-якому разі проводити розкопки, які займуть від двох до чотирьох років:
«Поряд розташоване раннє городище (між Львівською площею та провулком Киянівським). Воно в межах пам’ятки національного значення «Культурний шар міста Ярослава», тому розкопки тут обов’язкові. Але це археологічний бік справи. Тобто після розкопок можна було б думати, що тут робити. А як громадянин я проти паркінгу і вважаю, що краще зробити другим ярусом парк. І от яке рішення приймуть депутати, це буде їхня відповідальність».
За день до сесії на зустрічі з представниками столичної влади місцеві мешканці з подивом з’ясували, що громадські слухання вже давно відбулись і без них. Учасники цих «слухань» підтримали саме такий проєкт детального плану територій — з паркінгом.
Депутатка Київради Євгенія Кулеба («Слуга народу») розповідає:
«Якщо подивитися документи, то у «слуханнях» взяли участь представники ОСББ, які близькі до місцевої влади. Але мешканці тих будинків їх на слухання не делегували. Ми всі ж розуміємо, що в кожного будинку є чатик? Там пишуть навіть про найменш важливі речі. Так от, якщо представник будинку пішов від своїх сусідів на громадські слухання, то він мав би повідомити про слухання: що там було і які результати. Я поважаю і двірників, і садівників, які брали участь у слуханнях, але вони не можуть говорити за всіх киян і мешканців мікрорайону. Саме тому мешканці налаштовані скасовувати результати цих слухань».
Своє слово сказала в коментарі громадській ініціативі «Голка» і герой України, почесна громадянка міста Києва Ада Роговцева, яка мешкає поблизу:
«У Київській Русі завжди цінували таке поняття, як віче. Це коли збиралися ті, хто жив тут, і могли приймати рішення. Впливати... Ми говоримо про ті пагорби, з яких пішла Русь. А значить, без обговорень тут ніяк. Це я кажу як та, хто тут живе. Мою думку, думку сусідів мають спершу почути, а потім приймати рішення. Про громадські обговорення я нічого не чула».
До дискусії, яка вже кілька днів не вщухає у Facebook, підключився і секретар Київради Володимир Бондаренко. Він розповідає, що Пейзажка має увійти до туристичного пішохідного маршруту, який розпочинається на Співочому полі й завершується на Львівській площі.
«За радянських часів тут гаражі. Більшість побудовані самовільно. Деякі, як видно з відео, трохи заглибились у «Культурний шар міста Ярослава». Поверхи на три вниз. У принципі, це такий собі інженерний захист цього культурного шару. Ну і «найпростіші укриття, відчинені цілодобово» — там от у кожен гараж можна зайти. Чи має бути таке в центрі міста? Гора, кажуть, сповзе. Так вона вже повзе із цим лайном разом: і схил, і сходи в аварійному стані. Як і ці гаражі. Місто хоче завершити маршрут, який будувало десять років. Звести протирадіаційне укриття і паркінг. Замість гаражів. Зверху зробити ще дитячі майданчики й оглядовий. Прибрати хаотично запарковані і мешканцями, і гостями Пейзажки машини з Великої Житомирської та дворів. І НІЯКОГО іншого будівництва там», — пише Бондаренко.
Але Facebook-позиції — це одне, а документи — інше. Аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний ознайомився з ними і виявив: щоб обійти вимоги чинного законодавства, Київрада спробувала видати новий детальний план територій за старий.
«Якби детальний план розробляли цього року, то на його розробку мало б іти виключно пряме фінансування з місцевого бюджету, — зазначає він. — Відбулося банальне шахрайство з боку чиновників КМДА. Де-факто документ почали розробляти зараз, з подачі заступника Кличка Вячеслава Непопа, бо з’явилася ідея паркінгу. Якщо ж подивитися документи, то побачите, що розробка детального плану території розпочалася… з грудня 2016 року. Тоді дійсно розробляли величезний документ для ділянки площею понад 200 га (бульвар Тараса Шевченка, вулиці Івана Франка, Ярославів вал, Артема (Січових Стрільців), Смирнова-Ласточкіна (Вознесенський узвіз), Воздвиженська, Володимирський узвіз, вулиця Хрещатик). І тепер, коли назріла потреба, зробили підміну. Це все для того, щоб обійти вимоги чинного законодавства, зокрема: щодо фінансування, наявності проєктів землеустрою, якими мають встановлюватися обмеження у використанні земель».
Навесні цього року депутати внесли зміни до рішення Київради, тому розробку містобудівної документації величезного детального плану території на 209 га (який розробляли з 2016 року) замінили новим… площею у 90 разів меншою (!) — 2,39 га. А потім аналогічні зміни внесли і в старий договір на розробку детального плану території. Так з’явився в проєкті паркінг.
Могильний наголошує, що будівництво паркінгу може бути так само прикриттям. Окрім паркінгу, детальний план території передбачає будівництво ще одного об’єкта — офісної будівлі за адресою пров. Киянівський, 12.
Відповідно до даних Держреєстру прав, ця будівля із земельною ділянкою належить Ангеліні Василівні Осадчій.
За дивним збігом обставин, саме таке прізвище, ім’я та по батькові в директорки Благодійного фонду «Фонд Кличко», засновниками якого є Віталій і Володимир Клички.
У цій ситуації вагомою мала б бути позиція Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Там заявили, що зводити такий паркінг неприпустимо:
«Паркінг планують створити в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір». Ця земельна ділянка розташована в Центральному історичному ареалі міста Києва, впритул до буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра», в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»… в межах охоронної (буферної) зони пам’ятки архітектури національного значення «Андріївська церква», на території пам’ятки археології національного значення «Культурний шар міста Ярослава».
Заява Мінкульту досить дивна, бо саме він має погоджувати проєкти містобудівної документації на таких територіях. І перед сесією відомство мало б направити в Київраду листа й зазначити, що погоджень немає. І тоді в разі прийняття такого детального плану територій Мінкульт може скасовувати цей проєкт у суді.
Питання Пейзажної алеї та детального плану території не єдине, що турбує в киян. У порядку денному залишається продовження оренди для забудовника Екопарку Осокорки. Окрім того, вкотре депутати Київради намагаються запропонувати підіграти забудовнику поблизу Літературного скверу. Ліна Костенко, Іван Малкович та вже згадана Ада Роговцева разом з громадськими активістами також виступають проти забудови цього простору.