За його словами, лікарські засоби в Україну поки що не імпортуються повітряним шляхом, тому зміни в авіалогістиці не повинні суттєво позначитися на забезпеченні ринку. Основні поставки здійснюються наземним транспортом через Польщу та інші сусідні європейські країни. Крім того, у межах гуманітарної допомоги значна частина препаратів закуповується у місцевих виробників, а також сформовано резервні запаси для реагування на надзвичайні ситуації.
Хабіхт зазначив, що найбільший вплив конфлікту наразі відчувають країни Близького Сходу, які є кінцевими пунктами призначення лікарських засобів. Водночас частина медикаментів, вироблених в Індії та Китаї, зазвичай доставляється до Європи авіарейсами через цей регіон, тому можливе перенаправлення маршрутів і тимчасові логістичні труднощі.
На думку представника ВООЗ, у середньостроковій перспективі можливе зростання витрат на логістику через зміну маршрутів і подорожчання пального. Це, своєю чергою, може вплинути на ціни на лікарські засоби. Також не виключені короткострокові перебої в постачанні, які, ймовірно, будуть усунені після налагодження альтернативних логістичних каналів.
Водночас поточна ситуація може стимулювати розвиток локального виробництва лікарських засобів та медичних продуктів, що сприятиме підвищенню стійкості системи охорони здоров’я.
За даними Reuters, раніше військові дії на Близькому Сході вже вплинули на постачання життєво важливих ліків до країн Перської затоки. Через обмеження польотів виробники, зокрема протиракових препаратів, які потребують перевезення в охолодженому вигляді, змушені шукати альтернативні маршрути.
Наразі гострого дефіциту критично важливих медикаментів не спостерігається, однак ситуація може погіршитися у разі затягування конфлікту.