Що відбувається в енергетичній системі України
З початку тижня відключення світла повернулися. У понеділок, 19 серпня, знеструмлювали всі області України. Крім прифронтових зон і прикордоння з Білоруссю та Росією. Дефіцит у мережі поки що виникає лише у вечірні години, коли люди повертаються додому з роботи і споживання особливо високе.
Відключають світло з 16:00 і до півночі. Застосовують одну-дві черги. Тобто знеструмлення можуть тривати до восьми годин на добу. Утім такі суворі обмеження застосовують не завжди, графіки можуть бути легшими. Скажімо, у вівторок, 20 серпня, у Києві знеструмлення деяких черг споживачів були значно коротшим, ніж передбачали в Укренерго.
Графіки відключення світла формують на добу наперед. Почасти їх можуть коригувати по кілька разів. Це пов'язано з багатьма факторами. Серед головних — активність сонячних станцій. Якщо погода безхмарна, вони видають удосталь енергії; якщо ж на вулиці похмуро чи дощ, виробництво значно знижується, а знеструмлення стають ще тривалішими.
«Розрахунки споживання проводить Укренерго. Це відбувається в рамках так званого ринку на добу наперед. Він функціонує шляхом продажу певних обсягів електроенергії генеруючими компаніями. Її купують обленерго й великі споживачі, і саме вони подають свої заявки з обсягами на наступну добу. Відповідно до цього Укренерго може побачити, чи достатньо буде електричної енергії, щоб задовольнити всі заявки», — пояснив експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.
Відтак Укренерго повідомляє, чи прогнозують фахівці дефіцит електроенергії, чи варто готуватися до відключень. І побутовим споживачам, і бізнесу. Знеструмлення не зачіпають критичну інфраструктуру, а також підприємства, які імпортують електроенергію. Причому її частка має становити не менш ніж 80 % від загального споживання.
Формування ж графіків відключення і розподіл споживачів на черги — це вже відповідальність обленерго. Усю інформацію вони зобов'язані завчасно оприлюднювати на своїх сайтах і сторінках соціальних мереж. Також законодавство зобов'язує обленерго чітко дотримуватися графіків відключення, щоб вони були рівномірними для всіх споживачів.
«Хочу закликати всіх українців у ці дні спеки дуже економно споживати електроенергію. За можливості не користуватися енергоємними приладами й бути уважними, особливо в пікові години, коли ми прогнозуємо найбільше споживання в системі. Нам буде важко покрити його. Закликаю всіх працювати разом, тому що це не тільки робота енергетиків, а й усіх нас», — заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Чому відключення світла повернулися
Головна причина нових знеструмлень — спека. З початку тижня температурні показники пішли далеко за +30°C. Що і спровокувало не менш стрімке зростання споживання. У понеділок, 19 серпня, країна використала майже на 4 % більше електроенергії, ніж минулого тижня. У мирний час це означало б, що доведеться увімкнути ще два додаткові блоки теплової станції. Але через російські обстріли тепер це неможливо.
«Часто бачимо запитання: чому відключення застосовують у вечірні години, якщо температурний пік припадає на день? Насправді час найвищої температури повітря й найбільшого споживання не збігаються. Порівняно з липнем температура вночі та вранці зараз нижча, а отже — менше і споживання в цей час доби. Однак загалом пікові періоди споживання зараз типові для літа: споживання вдень зростає та лишається на високому рівні в робочі дні», — пояснили в Укренерго.
Не варто забувати і про накопичувальний ефект від російських атак, які вже знищили більш ніж 9 ГВт генерації електроенергії. Чи не щодня росіяни цілять дронами й ракетами в об'єкти генерування та розподілу. Наприклад, у ніч на вівторок росіяни атакували підстанцію на Сумщині. Без світла на кілька годин залишалися майже 20 тисяч споживачів.
Водночас через надміру високі температури збільшується й аварійність обладнання. Кількість технічних інцидентів може зростати, як це вже траплялося на початку тижня на півдні та сході країни. Без живлення залишалися залізниця, одна підстанція та побутові споживачі двох регіонів. Достеменні масштаби цих аварій невідомі, уряд не розголошує їх з міркувань безпеки.
«Це чергове нагадування про зиму, що вона буде складною. Тільки-но спаде спека, полегшає і ситуація в енергосистемі. Якщо не буде додаткових серйозних руйнувань інфраструктури, до середини жовтня, ймовірно, вдасться пропетляти без відключень», — переконаний експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Імпорт електроенергії знову зростає, так держава намагається бодай частково перекрити дефіцит у мережі. Купує відразу в кількох країн: Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі та Молдови. Однак і там споживання більшає, тому пропозиція на ринку Європи може скорочуватися. Загальний обсяг імпорту з початку тижня тримається на рівні 20 тис. МВт на добу. А от експорту взагалі немає. Україна не продає електроенергії за кордон ще з початку травня.
Відключення світла могли б тривати значно довше, якби не завершувалася планова ремонтна кампанія на АЕС. За даними аналітиків Центру Разумкова, зараз у мережі працюють сім атомних блоків.
«Уже ближче до кінця серпня ще один енергоблок АЕС має вийти з ремонту, що покращить ситуацію з балансом електроенергії в країні», — повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Загалом ж Укренерго прогнозує дефіцит у мережі у вечірні години до п'ятниці. Стільки й триватимуть відключення, у вихідні ситуація може дещо поліпшати, бо рівень споживання знизиться. Пік спеки в Україні припаде на середину цього тижня. Ці дні можуть стати одними з найтепліших за всю історію метеоспостережень. У Київській області вже в понеділок зафіксувати рекорд. Максимальна добова температура склала 34.9°C.
«Тиждень розпочався з високих позначок температури. Надійшла друга хвиля спеки. До четверга в більшості регіонів буде переважати погода без опадів. Перша половина тижня досить спекотна. А от у другій у північних і західних областях очікуємо зниження температури», — розповіла синоптикиня Наталія Птуха.
Прогнози на зиму: певності поки що мало
Вересень і жовтень Україна може пройти взагалі без відключень світла. Або ж якщо вони і будуть, то дуже короткими. На такий сценарій розвитку подій впливатиме важливий фактор: чи зуміє українська протиповітряна оборона ефективно відбивати російські атаки.
«Зрештою, про важку зиму забувають не тільки українці, але й на Заході на тлі внутрішніх справ і проблем. У деяких країнах вибори, які перетягують фокус уваги. Минулого тижня ми бачили черговий вкид про те, що начебто Україна організувала підриви на «Північних потоках» у вересні 2022 року. Вороги намагаються зменшити підтримку України й відвернути увагу партнерів від наших труднощів», — вважає Андріан Прокіп.
Водночас єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон у статті для видання Financial Times закликала світ допомогти Україні пережити зиму. Вона переконана: без підтримки світової спільноти українцям загрожуватиме гуманітарна катастрофа. Слід відбудовувати пошкоджені електростанції, вважає вона, передати якнайбільше генераторів і сонячних панелей, а також терміново збільшити обсяги лімітів експорту світла в Україну. І не менш важливо робити все, щоб захистити енергетику від російських атак.
Часу на підготовку до зими справді обмаль. Скажімо, в Укренерго відзвітували, що на 41 підстанції будують фізичний захист високовольтного обладнання. Залізобетонні конструкції мали б убезпечити обладнання від влучань дронами, а також від падіння уламків ракет. З міркувань безпеки всі складники конструкцій не розголошують. На більшості підстанцій роботи вже завершили. Фахівці Укренерго порахували: без фізичного захисту росіяни могли б завдати системі передачі електроенергії вшестеро більшої шкоди. Будувати захист на всіх об'єктах одночасно не можна, адже для цього потрібно вимкнути обладнання. А це спровокувало б знеструмлення всієї країни. Тому роботи проводять у три черги. Будівництво захисту повністю оплачують міжнародні донори України.
Відновлюють і знищену росіянами генерацію. До кінця року Україна спробує відновити 3 ГВт. Ця цифра дорівнює потужності трьох блоків АЕС. Такі плани озвучив міністр енергетики Герман Галущенко. Водночас зауважив: це можливо, якщо буде фінансування, гроші ще шукають.
«Президент говорив про 1 ГВт. Тоді мали на увазі побудову нової малої газової генерації. Це нереалістично зробити. Ну максимально можна побудувати десь 20–30 % від цієї обіцянки. А міністр енергетики сказав про інше. Це не створення нових потужностей, а саме ремонт генерації, яка була пошкоджена росіянами. Не думаю, що він брав ці цифри зі стелі. Скоріше за все, йому надали цю інформацію генерувальні компанії та Укренерго», — припустив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
З першими великими морозами ситуація в енергетичній системі може значно змінитися. Споживання зросте щонайменше на третину, прогнозують аналітики Центру Разумкова. Це зумовить значний дефіцит, і його навряд чи вдасться повністю перекрити. Але якщо відновити пошкоджену генерацію та побудувати нову, нестачу можна зменшити. Відповідно коротшими будуть знеструмлення. Утім робити точні прогнози на зиму навіть наприкінці серпня ще занадто рано.
