Україна посіла останнє місце серед країн Європи в Глобальному індексі нелегальної торгівлі, йдеться у звіті дослідницької групи журналу The Economist.
Під час укладання індексу було відібрано 84 країни світу, серед яких 34 країни Європи: 28 членів ЄС і шість країн, які туди не входять (Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія і колишні радянські республіки: Білорусь, Росія і Україна).
Вибрані країни представляють 95% світового ВВП і 95% торгових потоків.
Україна займає унікальне місце в Європі, тому що це єдина економіка регіону, яка зараз бере участь у збройному конфлікті на власній території, що створює сприятливі умови для контрабанди зброї й інших типів незаконної торгівлі.
Очолює список Фінляндія - 85,6 бала. Україна ж перебуває на останньому місці з 37,8 бала.
У категорії «Державна політика», яка становить 35% загальної індексної оцінки, визначається наявність політичних і юридичних підходів до моніторингу і запобігання незаконній торгівлі. Вона вимірює міру приєднання економіки до 14 конвенцій, пов'язаних з незаконною торгівлею; відповідність положенням Групи з розробки фінансових заходів (FATF) боротьби з відмиванням грошей; позицію щодо захисту інтелектуальної власності (ІВ), підхід до корупції; методи правопорядку в економіці; обсяг міжвідомчого співробітництва; а також рівень кібербезпеки.
Тут найгіршу ефективність мають Білорусь (65 місце), Росія (76 місце) і Україна (77 місце). Ці економіки опустилися на нижчі щаблі за погані показники в окремих категоріях. Загальна погана ефективність у цій категорії обумовлена в Україні нездатністю подолати високий рівень корупції та недостатністю міжвідомчого співробітництва.
Категорія «Пропозиція і попит» визначає внутрішнє середовище, яке заохочує або перешкоджає пропозиції і попиту на незаконні товари, включаючи рівень оподаткування підприємств і тягар соціального забезпечення, якість державних установ, регулювання ринку праці і сприйняття заходів, де організована злочинність провокує витрати для бізнесу.
У категорії «Попит і пропозиція» Європа є кращим регіоном порівняно із середніми показниками трьох інших регіонів. Однак у цій категорії різниця в порівнянні значно менша. Так, середній показник Європи становить 55,1 бала.
Україна тут займає 79 позицію з оцінкою 22,2 бала.
Категорія «Прозорість і торгівля» визначає прозорість економіки щодо незаконної торгівлі та заходи, які країна здійснює для контролю за зонами вільної торгівлі (ЗВТ) і транзитними перевезеннями. Показники включають якість послуг з відстеження вантажів; прийняття Додатку D переглянутої Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур; обсяг моніторингу та нагляду за ЗВТ; а також обсяг звітування уряду про свої зусилля і обміну інформацією для боротьби з незаконною торгівлею.
З усіх 34 європейських країн, що входять в індекс, тільки Білорусь і Україна прийняли цей додатковий розділ переглянутої Кіотської конвенції. Це підвищує рейтинг України до 13 місця в категорії.
Категорія «Митне середовище» визначає, наскільки ефективно може митна служба держави управляти подвійним мандатом: і сприяти законній торгівлі, і перешкоджати незаконній. Вона складається з п'яти показників: відсоток фізично оглянутих відправлень; час, який знадобився на митне оформлення та перевірку, обсяг автоматизації прикордонних процедур, наявність програм уповноважених економічних операторів (УЕО) і наявність митних систем обліку.
Україна зайняла 80 місце (27,4 бала). В індексі для України це слабка категорія, вона розмістилася навіть нижче за М'янму і Пакистан - дві країни, які потерпають від внутрішніх конфліктів.
Позиція України в цій категорії (80) в поєднанні з балом за корупцію, найнижчим із можливих, знову підкреслює вразливість економіки, яка сформувалася на географічній периферії Європи. Після початку конфлікту з Росією 2014 року в країну надходить зброя на непідконтрольну територію - від АК-47 до гранат і ракетних установок.
Українська делегація в ООН визнала цю проблему публічною заявою 2017 року, проте, на думку видання, враховуючи статус конфлікту і стан захисту українського кордону, здається малоймовірним, що гострота проблеми найближчим часом зменшиться.
«Такі потоки незаконної торгівлі завдають шкоди урядам країн, які не отримують належних податків, а також підприємствам, які втрачають прибутки через торгівлю контрафактною і піратською продукцією. Вони також шкодять користувачам, які стикаються з неякісно виготовленими і нерегульованими продуктами і чиє здоров'я наражається на ризик використання контрафактних фармацевтичних препаратів і фальсифікованого алкоголю», - наголошено у звіті.
Глобальний індекс нелегальної торгівлі є мірилом того, наскільки економіка сприяє (або протистоїть) незаконній торгівлі шляхом своєї політики та ініціативи в боротьбі з незаконною торгівлею. Індекс побудований на чотирьох основних категоріях, кожна з яких складається з низки показників. Чотири категорії: державна політика, попит і пропозиція, прозорість і торгівля, а також митне середовище. Звіт зосереджений на тому, як економіки Європейського регіону оцінюються за індексом, і показує, які регіональні економіки вживають найбільше заходів, а які роблять занадто мало для вирішення цієї проблеми.
Одним з найприбутковіших і одним з найменш «кримінальних» видів нелегальної діяльності залишається контрабанда цигарок. Про це повідомив менеджер з питань протидії нелегальній торгівлі ЗАТ «Філіп Морріс Україна» Артур Резніков.
«З кожним роком нелегальна торгівля тютюновими виробами, наприклад, відчутно зростає в обсягах - сукупні недонадходження в бюджет України за нинішніх ставок і з рівнем нелегального ринку становлять близько 2 млрд грн на рік», - повідомив він.
Разом із цим Резніков каже, що в травні минулого року профільний парламентський комітет рекомендував прийняти в першому читанні законопроект №4327 про посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва й обігу тютюнових виробів, у т.ч. введення кримінальної відповідальності за контрабанду цигарок у великих розмірах. Але в пленарний зал Верховної Ради він досі не потрапив.
Разом із цим у серпні минулого року була затверджена Національна стратегія боротьби з незаконним виробництвом і обігом тютюнових виробів до 2021 року, однак плану заходів для реалізації Стратегії досі не затверджено.
«Ми просимо Уряд звернути увагу на необхідність найближчим часом затвердити План заходів до згаданої Стратегії та почати його реалізацію», - зазначає Резніков.