У соціальній сфері (що є досить умовним означенням) структурні маяки стосуються пенсійної реформи та надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. У меморандумі згадуються також потреба реалізації реформ у сфері соціальної допомоги і соціального страхування. Інший аспект – реформування освіти і охорони здоров᾿я. Акцент має робитися на адресності фінансової підтримки від держави (соціальні допомоги, стипендії, закупівлі ліків). Проте чітких зобов’язань щодо цих сфер, які мають бути виконані Україною для отримання чергового траншу від МВФ, уряд на себе не бере.
Щодо субсидій, то ми маємо переглянути і узгодити нові параметри програм соціальної допомоги, пов’язані з житлово-комунальними послугами. Мова йде про формулу нарахування субсидій, щоб забезпечити існування цих пільг у межах виділеного фіскального пакету.
Цікавою є інформація, що до кінця вересня цього року Кабмін поширить можливості центральної системи моніторингу за умовами життя домогосподарств, які користуються пільгами і субсидіями. Це робитиметься для того, щоб звіряти пільги і рівень споживання з розподілом доходів. Отже дані про доходи, які отримувачі субсидій вказали у декларації під час звернення в органи соцзахисту, а також уся інша інформація (покупки, володіння майном, члени домогосподарства) ретельно перевірятиметься уповноваженими та те органами, щоб виловлювати «зайців». Нагадаю, що випадку виявлення порушень з боку субсидіанта норм законодавства щодо призначення субсидії, то її нарахування припиняється. А сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою управління праці та соціального захисту населення. У документі йдеться, що такий захід є критично важливим для забезпечення адресності державної допомоги. Очевидно, це означатиме, що верифікація соціальної допомоги, яка запроваджена у Міністерстві фінансів, тепер стосуватиметься не лише виплат для внутрішньо переміщених осіб, але й громадян, які отримують інші види соціальної підтримки від держави.
У документі, по суті, зізналися, що визначеного минулорічним меморандумом структурного маяка по пенсійній реформ, не було виконано. Це пояснюється тим, що ситуація у пенсійній системі виявилася більшим випробуванням, аніж передбачалося. На відміну від попередньої редакції Меморандуму, де було чітко виписано, що до кінця грудня 2015 року має бути прийняте законодавство не лише про реформування деяких елементів солідарного рівня, але і про створення умов для запровадження другого, «свіжі» норми є кроком назад. Адже ми зобов’язуємося здійснити так звану параметричну реформу системи пенсійного забезпечення. Тобто поміняти не зміст і навіть не форму, а лише відкоригувати окремі параметри. Це - пенсійний вік, принципи нарахування пенсії, перелік професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію тощо. А до того, як чітко виписано в документі, поки всі ці заходи не будуть прийняті і пенсійна система не буде встановлена на стійкі засади, ми утримаємося від запровадження 2-о рівня пенсійної системи.
Дуже шкода, що якихось орієнтирів як мають виглядати ці «стійкі засади» у документі не наводиться. А це у свою чергу означає, що вигадувати їх противники другого рівня можуть як завгодно довго.
До речі, так звані параметричні заходи, які пропонуються у меморандумі для реформування пенсійної системи і навіть охарактеризовані як структурний маяк, є досить важливими і, загалом, потрібними:
- поступове підвищення пенсійного віку (МВФ не визначає наскільки має зрости цей параметр);
- подальше зменшення можливостей для раннього виходу на пенсію;
- кодифікація пенсійного законодавства; забезпечення єдиного принципу виплати пенсій без привілеїв для жодної професії, окрім військових;
- розширення бази ЄСВ;
- забезпечення справедливого оподаткування пенсій;
- кращий зв’язок між виплатами і внесками; заохочення до декларування актуальних доходів;
- розділення різних пенсійних програм від трудових пенсій, забезпечивши їх фінансування з державного бюджету;
- покращення адресності.
Отже те, про що експерти говорять уже роками, нарешті було почуто і задекларована готовність виконувати. На жаль, ще не вдалося донести до уряду, що всі ці заходи не здатні вирішити кризу пенсійної системи. Лише на декілька років відкладеться її остаточний крах. Оскільки солідарна (радянська) система, яка сьогодні є єдиним джерелом пенсійних виплат, за поточної демографічної, економічної та політичної ситуації не спроможна забезпечити належний рівень життя на пенсії принаймні тим громадянам, які вийдуть через 10 років.
З одного боку, така зміна умов у меморандумі з МВФ свідчить, що ця інституція не є послідовною у своїй політиці щодо виведення України з кризового стану. Рішення приймаються політичні, а не економічно обґрунтовані. І тим більше без урахування їх безпосереднього впливу на людину. З іншого боку, наші політики можуть потрактувати такі дії МВФ як сигнал, що й надалі, для того щоб отримати черговий транш, не обов᾿язково виконувати умови меморандуму. Сьогодні це стосується пенсійної реформи, а завтра – антикорупційної, судової, податкової…
Проте впадати у відчай не варто. Ми ще раз переконалися, що незалежно від змісту міжнародних угод, ми повинні розраховувати лише на власну експертизу і самі розробляти напрями для виходу України з кризи і забезпечувати економічне зростання. Так, фінансова підтримка МВФ є для нас важливою, а іноді і єдиним шансом для змін, проте подальше узалежнення від кредитів і зовнішнього управління може мати більш згубні наслідки, ніж слідування власним шляхом. І головне не забувати для кого ми робимо всі ці реформи: не для МВФ, інших кредиторів чи чергового уряду, а для Людини, яка працює, платить податки, часто потерпає від рішень держави чи потребує соціального захисту. І якій, врешті-решт, віддавати кредити.