ГлавнаяЭкономикаБизнес

Фірташ хоче власну гру

Дмитро Фірташ хоче повернути собі вплив на український ринок газу. Для цього в нього є контроль над 75% українських газопостачальних компаній, досвідчені юристи та група лобістів у Верховній Раді. Він плекає надії, що зміна влади у Києві дозволить йому повернути бодай частку втраченого у війні з Юлією Тимошенко.

Фірташ хоче власну гру
Фото: glavred.info

Напередодні другого туру президентських виборів в Україні представники компанії Centragas Holding – співвласника «РосУкрЕнерго» (РУЕ) – заявили про намір домагатися в Стокгольмському арбітражі повернення 11 млрд. кубометрів природного газу. За твердженням власника Centragas Дмитра Фірташа, цей обсяг на початку 2009 року належав компанії РУЕ і перебував в українських підземних сховищах. Він перейшов у власність України за домовленістю Києва і Москви, але всупереч бажанню Дмитра Фірташа – молодшого партнера «Газпрому» в РУЕ.

11 млрд. кубометрів «Нафтогаз України» отримав від росіян як частину плати за транзит українською ГТС. Для уряду Тимошенко це було вигідно, оскільки значний обсяг Україна отримала за пільговою ціною – $153,9 за тисячу кубометрів при ціні на внутрішньому ринку $360. За словами незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, структури Дмитра Фірташа можуть претендувати лише на частку цього обсягу, пропорційну його пакету в РУЕ, а саме – 45%. Зі слів менеджерів Centragas Holding відомо, що предметом судової суперечки в Стокгольмі є всі 11 млрд. кубометрів. А також штрафи і пені за порушення українською стороною договірних зобов’язань з транспортування та зберігання газу. Загальну суму претензій менеджери The Firtash Group of Companies (Group DF) обраховують у $5 млрд. Проте в окремих повідомленнях фігурувала й інша сума – $8 млрд.

Фото: glavred.info

У війні Юлії Тимошенко з РУЕ найбільше втратив саме власник Group DF. Адже, крім втрати 25% ліквідованої урядом компанії «УкрГазЕнерго», яка постачала паливо на внутрішній ринок, без дешевого газу залишилися його хімічні підприємства. А «Газпром» демонстративно «злив» молодшого партнера – росіяни перебрали контроль над його компанією-постачальником газу в Угорщині, а також викинули з польського ринку. Тим самим в Москві засвідчили – для них Дмитро Фірташ був суто технічною фігурою. Якби виникла необхідність, російський монополіст міг би використати його ще раз. Але особливість нинішньої ситуації в тому, що підписана на десять років газова угода між Україною та Росією вигідна постачальнику. В «Газпромі» не приховують – чинний документ і зафіксована в ньому ціна їх цілком влаштовують і підстав для змін в угоді немає. Втім, ця угода вкрай невигідна Україні, оскільки базова ціна для розрахунків вартості російського газу є невиправдано завищеною. А сама угода містить дуже жорсткі вимоги до покупця і при цьому зовсім необтяжлива для постачальника.

Фото: www.capital.ro

Кандидат у президенти Віктор Янукович неодноразово наголошував у передвиборчих виступах – він домагатиметься перегляду угоди і зниження ціни на газ.

Але тиснути на «Газпром» немає чим. А зацікавити росіян можна чимось дуже «смачним». Віктор Янукович не знайшов нічого кращого, як повернутися до ідеї газотранспортного консорціуму за участю Росії, України та великих європейських компаній. Для реалізації цього задуму в лідера Партії регіонів поки що недостатня підтримка у Верховній Раді. Адже законодавство забороняє передачу державних трубопроводів під контроль приватних чи будь-яких інших структур. Та й вигода від консорціуму для України доволі сумнівна. Уповноважений представник президента з енергетичних питань Богдан Соколовський переконаний, що і продавець, і постачальник зацікавлені в зниженні впливу транзитера. «Постачальник може об’єднатися з покупцем проти транзитера», – вважає пан Соколовський. Розподіл часток в консорціумі по 33% між трьома учасниками можуть гарантувати Україні стабільні обсяги транзиту, але аж ніяк не зниження ціни. Та й росіян навряд чи зацікавить третина – їм потрібен повний контроль над українською ГТС. А його може забезпечити 50% або більше. Та Віктор Янукович навряд чи згодиться наслідувати приклад Білорусі, яка за 50% «Бєлтрансгазу» отримала лише знижку в ціні на кілька років. Більш вірогідним виглядає здешевлення газу для України за рахунок постачань з Туркменистану.

"Газпром" минулого року втратив значну частку туркменського ринку. Оскільки через високу ціну закупівля газу в Ашгабату стала збитковою, російський монополіст відмовився виконувати свої зобов’язання щодо обсягів. І одразу втратив роль головного партнера туркменів, поступившись Китаю та Ірану. Втрачати ринок не хочеться, а втримати поки що можливості в росіян немає. «Росія прагне зберегти позиції в Туркменистані. І постачання туркменського газу через Росію до України могло би цьому посприяти», – вважає експерт Олександр Нарбут. На його думку, таке рішення допомогло би Москві «зберегти обличчя» і погодитися на перегляд ціни газу. Його надлишок в Туркменистану сьогодні є.

Фото: www.vestikavkaza.ru

Перехід України на споживання газу з туркменських родовищ дозволив би здешевити це паливо для українських споживачів і дати заробіток «Газпрому». Адже середньоазійський газ не транспортується через російську територію – він споживається в самій РФ. А на західний кордон «Газпром» постачає паливо з власних свердловин, заощаджуючи на транспортуванні. При цьому виникає прив’язка тарифу на транзит українською територією до російської ставки. Це дозволяє РФ блокувати будь-які спроби підвищити ціну транспортних послуг по Україні.

В таких схемах «Газпром» напряму участі не бере – завжди пропонує свого надійного посередника. Він вигідний тим, що дозволяє знизити податки, якщо компанія зареєстрована в офшорній зоні. Саме таку роль виконувала РУЕ. Чи повернеться ця компанія, чи її замінять на іншу, сьогодні спрогнозувати складно. Очевидно, що Дмитро Фірташ залюбки взявся би за добре знайому роботу оператора транзиту. Для досягнення цієї мети у нього є своя «група підтримки» у середовищі Партії регіонів. Ця достатньо впливова група та її лідери Юрій Бойко та Сергій Льовочкін, однак, мають складні стосунки з лобістами металургійного та машинобудівного бізнесу в цій же фракції. То ж передчасно говорити, що Лавочкін–Бойко гарантуватимуть повернення підприємця на український ринок.

Керівник Асоціації «Нова енергія України» Валерій Боровик вважає, що саме наявність «своїх людей» у владі та зміна керівництва країни спонукала Дмитра Фірташа до активності в міжнародному арбітражі. «Пан Фірташ вдало обрав час, і все говорить про його намір захищати власні, а не чиїсь інтереси», – вважає експерт. Якщо юристам вдасться відсудити навіть 45% від 11 млрд. кубометрів природного газу, забраного Україною 2009 року, нинішній фінансовий стан не дозволить урядові розрахуватися з позивачем. І тоді Кабмін – хто б його не очолив – буде змушений іти на поступки.

Источник: Андрій ДЕРКАЧ, спеціально для «Лівого берега»
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook