У вівторок, 24 листопада, в Укрінформі відбулася презентація фотовиставки “Біль нащадків”, присвячена дослідженню біографії німкені Магди Хоманн, яка після Першої світової війни з чоловіком-українцем, колишнім військовополоненим, залишила Німеччину і оселилася в селі Каришків на Вінниччині. В Україні вона пережила Голодомор, смерть чоловіка і німецьку окупацію під час Другої світової війни, а у 1944 році була арештована як “ворог народу” і, ймовірно, загинула в таборах ГУЛАГу.
Виставка організована Центром німецької культури “Видерштраль” спільно з Громадською організацією “Лейпцизький дім”.
“Це історія про те, як можна берегти пам’ять. Сьогодні німецький уряд і українська держава об’єдналися в тому, щоб донести до людей історію цієї простої, нібито невидатної жінки, таку трагічну і важливу. Падають імперії, зник СРСР, впав берлінський мур, а історія Магди Хоманн живе і, думаю, буде цікавою для дуже багатьох людей не тільки з України та Німеччини”, - заявив під час відкриття фотовиставки гендиректор Укрінформу Олександр Харченко.
У відкритті фотовиставки взяли участь внук Магди Хоманн Петер і правнук Сергій Сай-Боднар, дослідники історії німкені та її роду і автори публіцистично-документальної повісті “Любов і муки Магди Хоманн”, опублікованої у 2014 році. Метою їхніх спільних досліджень є з’ясування обставин арешту і загибелі, місця поховання Хоманн-Кучинської.
“Досліджуючи 5 родоводів для іншої книжки, я помітив одну закономірну особливість. Ми не вміємо або нас не навчили берегти свою історію, бо той, хто не знає походження своєї сім’ї, не може бути справжнім патріотом. Я зміг дістатися у своїх дослідженнях до архівних даних тільки 1863 року, а Петер Хоманн — до даних 1563-го”, - розповів Сергій Сай-Боднар.
За словами дослідника, навесні поточного року члени Ради Державного агентства України з питань кіно схвалили рішення про фінансування створення фільму за мотивами досліджень біографії Магди Хоманн. Дослідницький проєкт став переможцем конкурсу грантів-2020 від Центру німецької культури у номінації “Культурна робота” і теж отримав фінансову підтримку.
“Для нас, представників німецької спільноти, це завжди дуже болісні проєкти. Важливою складовою нашої свідомості є пам’ять і ця виставка глибоко пронизана цим змістом, її основне завдання — пам’ять про історію роду, народу, нації”, - повідомила під час виступу на заході керівниця Центру німецької культури «Widerstrahl» Людмила Коваленко-Шнайдер.
Фотовиставка триватиме у залі Укрінформу до 27 листопада, далі протягом двох тижнів світлини будуть розміщені у вікнах інформагентства, що виходять на вулицю Богдана Хмельницького в Києві.