Із Марією Попругою я познайомився півтора роки тому, почавши працювати міським головою Ірпеня. Вона – завідувач сектором комунального майна відділу житлово-комунального господарства. З першого дня Марія Петрівна звернула на себе увагу працездатністю і якимось особливим людським теплом. Вона оперативно приймає рішення. Завжди говорить по суті робочих питань і дуже рідко про особисте. Сьогодні, у 30-ту річницю з дня трагедії на Чорнобильській АЕС, я хочу поділитися історією цієї особливої жінки.
Марія Петрівна Попруга народилася у селі Мартиновичі, Поліського району, Київської області. У 1996 році жила у селищі міського типу Поліське. Працювала у райвиконкомі. Після аварії на ЧАЕС займалася евакуацією та переселенням жителів Прип’ятті, тому сама не одразу залишила небезпечну зону. Тоді їй було тридцять років.
А потім було нове місце проживання, нова робота, переважно на керівних посадах і у складі виконкомів Бучі та Ворзеля. А ще були постійні лікарні. Діагноз – онкологія. Але жінка ніколи не здавалась, багато працювала і працює сьогодні.
Щороку на роковини Чорнобильської трагедії Марія Петрівна їде до свого дому – тільки не в Поліське, а в Переяслав-Хмельницький. Там у квітні 2004 року відкрито музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який розмістився у реальному будинку родини Попруг. Його перевезли з Поліського району.
Ідея створення музею виникла у колишніх жителів селища Поліське. Вони вирішили зберегти історію древлянського краю та самобутню поліську культуру. Протягом року радилися з істориками. Ті й запропонували знайти у Поліському районі реальну хату і перевезти її до музею просто неба. Це було складно, бо частина будинків на той час вже була розібрана. Крім того, потрібно було вибрати ще й чисту від радіації будівлю, щоб радіометристи, санепідемстанція дозволили вивіз хати. Найкраще підійшов дерев’яний будинок, де раніше, до техногенної катастрофи, мешкала Марія з чоловіком і його батьками.
Так і живе тепер Марія Попруга: віддає енергію Ірпеню, періодично повертається до могил рідних у Поліському та провідує рідні стіни у Переяславі-Хмельницькому.