ГоловнаБлогиБлог Валентини Кузик

Угода про Асоціацію: як це запрацювало

Переговори щодо Угоди про асоціацію з ЄС почалися у 2007 році. У червні 2014 року Угоду нарешті підписали.

Укладання Угоди – це складний процес, насамперед з юридичної точки зору.

По-перше, це двосторонній міжнародний договір. І одну з цих сторін презентує 28 держав-членів ЄС плюс дві міжнародні організації (Європейський Союз і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом)). Відповідно кожен важливий етап укладання цього договору на стороні ЄС потребує згоди на національному і наддержавному рівнях.

По-друге, у ЄС належне дотримання процедур є вкрай важливим питанням. Власне ЄС існує лише тому, що погоджених в установчих договорах правил гри чітко дотримуються.

Угоду про асоціацію Україна укладає не лише з ЄС, але й з державами-членами. Щоб вона набрала чинності, необхідно, щоб кожен з учасників Угоди – Україна, кожна держава-член ЄС, Європейський Союз і Євроатом – після підписання прийняли рішення про ратифікацію. Станом на сьогодні Угоду ратифікували Україна,а також шість держав-членів ЄС – Румунія, Литва, Латвія, Болгарія, Мальта, Словаччина та Євроатом. Станом ратифікації Угоди державами-членами ЄС відслідковується на сторінці англомовної Вікіпедії.

Ратифікація Угоди про Асоціацію – не лише досить тривалий процес, але навіть невідомо, коли він взагалі може закінчитися. Кожна країна ЄС має право заблокувати набуття чинності в силу різноманітних причин, в тому числі таких,які можуть навіть не мають стосунку до України.

Практика інших країн показує, що від підписання угоди до набрання нею чинності минає декілька років. Наприклад, остання хвиля угод про асоціацію за участі вже 27 держав-членів ЄС – з балканськими країнами – набирала чинності три роки.

Тому, щоб сприяти Україні, ЄС обрав один із можливих юридичних способів якнайшвидшого запуску Угоди в життя – тимчасове застосування окремих положень (тобто положення Угоди, які можуть стати чинними тільки за рішенням ЄС, без ратифікації з кожною країною-членом ЄС).

Уже з квітня 2014 року ЄС запропонував Україні деякі односторонні торговельні преференції: скасував майже 95% усіх митних тарифів на промтовари з України та 80% тарифів - на сільгосппродукцію, обмеживши лише імпорт круп, свинини та телятини, м’яса птиці. У результаті, за даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», протягом першого півріччя 2014 року вартісні обсяги експорту до країн ЄС зросли на 25% (на суму 587 млн. доларів), що компенсувало падіння експорту до Росії (-24,5%) з точки зору зовнішнього торговельного балансу.

Спочатку Україна та ЄС планували, що тимчасове застосування Угоди розпочнеться з 1 листопада 2014 року. Але через тиск Росії 12 вересня за результатами тристоронніх консультацій (Україна, ЄС і РФ) початок тимчасового застосування положень Угоди щодо зони вільної торгівлі відтермінували до 1 січня 2016року. Натомість ЄС запропонував Україні продовжити використовувати режим автономних торгових преференцій. Ця політична домовленість була юридично закріплена 29 вересня, коли Рада ЄС внесла зміни до свого рішення про тимчасове застосування Угоди.

Таким чином, положення Угоди щодо зони вільної торгівлі (розділ IV і відповідні протоколи і додатки до Угоди) почнуть тимчасово застосовувати з 1 січня 2016 року.

23 жовтня 2014 року Європарламент проголосував за продовження строку дії автономних торгових преференцій для України до кінця 2015 року, тобто до початку тимчасового застосування положень Угоди щодо зони вільної торгівлі. Це є позитивним кроком для України з точки зору збереження пільгового режиму доступу до ринків ЄС, що дає вітчизняним компаніям додатковий час для кращої підготовки до повноцінного запуску в дію зони вільної торгівлі з ЄС. Особливо це стосується таких чутливих питань, як перехід на європейські стандарти безпечності продукції у промисловості та сільському господарстві, а також вирішення торговельних суперечок з Росією.

Нижче показано, які саме частини Угоди про асоціацію буде запущено в дію з 1-го листопада (тимчасове застосування без розділу по ЗВТ).

Валентина Кузик Валентина Кузик , Економічний журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram