Варто розглянути це питання з двох сторін: жінки, котрі з огляду на різні обставини стають сурогатними матерями, та пари, які вдаються до їхніх послуг, щоб народити власну дитину.
На особистий прийом до мене звернулась одна з таких сімей. Подружжя в шлюбі уже понад 12 років та, на жаль, не мають дітей. Отож вирішили звернутись за послугами сурогатної матері. Це було непросте рішення для обох.
Тож, роз’яснюю: в Україні сурогатне материнство було легалізовано у 2004 році, коли набрав чинності новий Сімейний кодекс України.
За репродуктивною допомогою можуть звертатися сімейні пари, яких визнали безплідними. Це можуть бути як громадяни України, так і іноземці, але обов'язкова умова – це мусять бути чоловік і жінка, які перебувають у шлюбі.
Відповідно до статті 123 Сімейного кодексу України сурогатна мати не має батьківських прав щодо дитини. Таким чином, сурогатна матір не може відмовитися передати дитину, якщо вона змінить свою думку після народження дитини. Якщо у договорі є санкції за порушення, сурогатна мати також може бути притягнута до цивільної відповідальності. Проте, наприклад, у країнах, де дозволена тільки альтруїстична форма сурогатного материнства (Великобританія, Данія, Ірландія, Бельгія, Канада та ін.), договори про сурогатне материнство не визнаються і не мають юридичної сили. За законодавством цих країн жінка, яка народила дитину, завжди визнається матір’ю цієї дитини і має право її залишити собі, навіть якщо ця дитина генетично не споріднена з нею. Батьківство подружжя над дитиною встановлюється через суд шляхом усиновлення.
Нормативно-правовими актами, які регулюють сурогатне материнство в Україні є: Сімейний кодекс України, Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, а також Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.
Які документи необхідні для проведення сурогатного материнства з боку сурогатної матері?
- заява сурогатної матері;
- копія паспорта сурогатної матері;
- копія свідоцтва про шлюб або про розлучення сурогатної матері (крім одиноких жінок);
- копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
- згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства (крім одиноких жінок).
Перелік документів, необхідних із боку подружжя, в інтересах якого здійснюється сурогатне материнство:
- заява пацієнта/пацієнтів;
- копії паспортів;
- копія свідоцтва про шлюб;
- нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям.
Між сурогатною матір’ю та подружжям укладається договір, в якому прописуються всі деталі. Після цього починається медична процедура.
Клініка також контролює виконання умов контракту. Порушення можна виявити за допомогою аналізів, які здає жінка.
Після народження наступає процедура реєстрації дитини. Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, для оформлення свідоцтва про народження дитини необхідні наступні документи:
- паспорти подружжя;
- свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
- письмова згода сурогатної матері, що дає дозвіл на те, щоб записати пару батьками дитини.
- довідка від медичного закладу про генетичну спорідненість батьків і майбутньої дитини.
Після закінчення всіх процедур подружжя стає повноцінними батьками.
Іноземні спеціалісти стверджують, що попит на український ринок у період із 2016 по 2018 рік виріс майже на 100%.
В Україні існує багато агентств та клінік, які надають такий вид послуг.
Більшість замовників приїздять в Україну з-за кордону, українців серед батьків-замовників небагато, частково це пояснюється тим, що вартість послуг для внутрішнього ринку все ж чимала. Середня ціна всіх послуг в Україні – 30-45 тисяч доларів. У порівнянні з Америкою – від 100 тисяч доларів, із Грецією – близько 70 тисяч євро.
Як уникнути ризиків?
Насамперед варто перевірити, чи має заклад ліцензію, як давно вони працюють на ринку та які про них є відгуки.
Дуже часто можна потрапити до недобросовісних гравців – клініку або агентство, але пересвідчитися в цьому можна лише за документами, які вони дають на підпис, бо іноді взагалі не надають ніяких документів або один аркуш. Тут варто уважно читати, що підписуєте.
Всі зобов’язання мають бути зафіксовані у договорах і зрозумілі: компенсації, випадки ускладнень, порушення, штрафні санкції і всі нюанси, зокрема, щодо податкових зобов’язань, передання коштів. Вони мають бути підписані своєчасно, а не після того, як розпочалася програма.
Якщо сурогатну матір підбирають у клініці або агентстві, варто пересвідчитися, що у неї є всі медичні довідки і жінка дійсно здорова. Так само перед тим варто поговорити з нею і дізнатися якомога більше інформації. Це не позбавить від усіх ризиків, але максимально їх зменшить.
Права жінки, яка є сурогатною мамою, у жодному разі не повинні порушувати. Вони гарантуються абсолютно на тому ж рівні, що й права сурогатних батьків.
Всі права сурогатної мами виписуються тристороннім договором між нею, біологічними батьками дитини та клінікою. Тут можуть бути кілька груп прав.
Це - медичні права, коли чітко прописується, які медичні огляди здійснюються, яка медична підтримка та в якому обсязі надаватиметься під час вагітності жінки тощо. Також є економічні права, які стосуються винагороди сурогатної мами, оплати її харчування, якщо необхідно – зміни місця проживання. У деяких випадках може обумовлюватися додаткова щомісячна винагорода.
У світі перша дитина за такою програмою народилася в Мічигані (США) у квітні 1986 року. У 37-річної біологічної матері були видалені репродуктивні органи, і вона попросила свою 22-річну подругу, яка вже благополучно народжувала два рази, виносити її малюка. Зачаття відбулося в пробірці з використанням біологічних даних майбутніх батьків дитини.
Часто жінкам, які з різних причин наважились стати сурогатними матерями для бездітних сімей, через осуд доводиться їхати в інше місто, щоб доношувати дитину. Проте по-факту є і такі горе-матері, котрі народжують власних дітей та покидають їх на смітниках, звалищах, лісопосадках…
Жінка, яка погодилась віддати рік власного життя заради щастя іншої родини, заслуговує поваги!