Напевно так влаштований світ, що все що дістається задарма, певною мірою випадково - більшість не цінує, не сприймає як найвищу цінність.
Доля за останні півтора року змінила мою країну та продовжує змінювати. Ми живемо під час справжньої національно-визвольної боротьби за власну країну, гідність та найголовніше заради майбутнього наших дітей. Для багатьох в країні півтора року тому виявилося новиною, що ми тотально залежні від старшого брата, для багатьох стало відкриттям - немає брата, бо зрештою брат ніколи й не був нам братом, а лише затягнув нас в міцні «обійми» на декілька столітть мук та поневірянь…
Більшість (і це перемога) нашої країни вдруге відзначатиме День Незалежності як справжній, бо ця Незалежність дається через тисячі смертей найкращих синів нації. Україна платить страшну ціну за право бути. Тому немає, що святкувати. Для більшості українців наша армія, добровольці, волонтери стали чимось значно більшим ніж люди в формі - це гордість країни. В свідомості більшості українців швидко і незворотньо змінюється система цінностей. Ця визвольна війна зшиває країну.
І цього разу ми обов’язково вистоїмо.
З Днем Незалежності всіх і вічна пам’ять усім тим, хто віддав своє життя заради свободи нашої країни.
«Доки є небо синє,
доки серця палають.
Доки пшеницю сіють,
герої не вмирають.»