Наведу його цитату з інтерв’ю виданню «Главком» повністю:
«У мене питання до колег народних депутатів, які засідають у парламенті – хто сказав, що ця Київрада обрана на позачергових виборах і має бути переобрана разом з іншими місцевими радами? Попередній її склад був обраний в 2008-му році, і в 2013-му закінчився термін його повноважень. У 2013-му міський голова Черновецький написав заяву про складання повноважень. Секретарем Київради була обрана Галина Герега, яка стала виконувати й обов'язки міського голови. Київрада своїм рішенням зобов'язала її подати до Верховної Ради відповідне звернення про призначення перевиборів. І, як ви пам'ятаєте, довелося прочекати більше року до тих пір, поки минулої весни вибори вряди-годи не призначили. Так що ці вибори в Києві були не просто черговими, вони ще й відбулися із запізненням».
Отож, відповідаючи на перше питання Рєзнікова: хто сказав, що ця Київрада обрана на позачергових виборах? Сказав про це парламент, до якого пан секретар і апелює. І не просто сказав, а ухвалив постанову – від 25 лютого 2014 року. Постанова ця – чорним по білому – так і називалася: «Про призначення позачергових виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 травня 2014 року». Але якщо минулорічні вибори були виборами позачерговими, то коли ж мають відбутися чергові? Згідно із чинним законодавством, вибори до місцевих органів влади мають пройти восени 2015-го року. Робити виняток для Києва немає жодних підстав – саме в силу того, що попередні вибори у столиці були позачерговими.
Та якщо Рєзнікову й цього мало, він має згадати, що 30 травня 2013 року Конституційний Суд України ухвалив рішення про проведення чергових виборів у Києві в жовтні 2015 року. Хронологія подій тоді була такою: 2 квітня 2013-го парламент провалив постанову про призначення місцевих виборів у столиці, які, за задумом, мали б відбутися 2 червня. Тодішній опозиції забракло власних голосів, а Партія регіонів її ініціативу не підтримала. До того ж, єдності не було і в лавах самої опозиції: «УДАР» виступав за проведення чергових виборів, а «Батьківщина» – позачергових. Тим часом 48 нардепів звернулись по тлумачення ситуації до Конституційного Суду, і той ухвалив вердикт: провести вибори у Києві в 2015 році.
Байдуже, що все це відбувалося ще за Януковича. Рішення Конституційного Суду є остаточним та обов’язковим до виконання. До того ж, наразі ніхто не звернувся до КСУ з іншим поданням, яким би просили ще раз розтлумачити те, що колись вже знайшло своє роз’яснення. Тепер щодо репліки про те, що попередній склад Київради було обрано у 2008-му, а у 2013-му його повноваження добігли кінця. Це – правда, як правда і те, що у 2010-му, коли по всій Україні проходили місцеві вибори, Київ «відпочивав». Конституційний суд прийняв до уваги цей момент і зазначив наступне: «КСУ вважає, що проведення чергових виборів до Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів одночасно на всій території України зміцнює основи унітарної форми державного ладу України, єдність і цілісність її території».
Гадаю, що зміцнення «унітарної форми державного ладу» – це саме те, що необхідно Україні зараз, і навряд чи пан Рєзніков із цим не погодиться. «КСУ вважає, що для уніфікації термінів проведення всіх чергових виборів депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів всі чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів мають відбутися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень рад або голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року, тобто, в останню неділю жовтня 2015 року. У цей термін мають відбутися і вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах». Прошу дуже уважно перечитати останню фразу ще раз: депутати, обрані позачергово, мусять також скласти свої повноваження перед виборами 2015 року. Без жодних винятків.
Тепер з приводу міського голови. Леонід Черновецький написав заяву про відставку не у 2013-му, як каже Рєзніков, а у 2012-му році, хоча по суті це нічого не змінює. Ще раніше Янукович відсторонив його від посади голови КМДА, віддавши це крісло Олександру Попову. На посаді ж мера Черновецького тимчасово заміщала Галина Герега – тодішній секретар Київради, яка робила все можливе і неможливе, не гребуючи й насильством під стінами Київради, аби на якомога довший термін пролонгувати свої повноваження. Все це ми чудово пам’ятаємо, і єдине, що лишається незрозумілим, це те, для чого Олексій Рєзніков апелює до дій Гереги, говорячи про терміни наступних виборів?
Єдине, що мало б справді надихати Рєзнікова і всю нинішню команду чинного мера, так це епохальна фраза Черновецького «у відставку мене відправити неможливо». Як керівництво до дії така позиція має імпонувати теперішнім владцям, хоча, як показали подальші події, навіть Черновецький значно переоцінював свою непереможність. Нині ж, як на те пішло, остаточне розв’язання проблеми виборів – в руках Верховної Ради. Саме вона має призначити вибори, керуючись законодавством та рішенням КСУ. І хоча бажання Віталія Кличка та його сателітів затриматися при владі є цілком зрозумілим та прогнозованим, маю великі сумніви, що парламент підіграє таким настроям мера. Про громаду годі й говорити. Києву – колисці всіх українських революцій – дуже не сподобаються подібні хитрі ігри.
І хоч я налаштований досить оптимістично і не надто вірю у можливість скасування цьогорічних київських виборів, є одне питання, яке все таки пробуджує певний скепсис. Чому Верховна Рада досі не розглянула зміни до законодавства, що регулює проведення місцевих виборів? Де обіцяні відкриті списки та пропорційна система? Де двотурові вибори мера у містах-мільйонниках? Де решта прогресивних змін? Наразі добігає кінця березень, і до жовтня лишається півроку. Чи не задовго «розкачується» ВР з пакетом першочергових законів? Чи, може, парламент таки має приховану мету – зірвати вибори чи, принаймні, відтермінувати їх? А спікери на кшталт Рєзнікова вже готують під це арсенал «залізних» аргументів?..