-
Ця абсурдна «судова» активність - чергове офіційне підтвердження того факту, що в Росії немає не лише правосуддя, а й правової системи як такої. Україна мусить закріпити цей факт офіційно. 20 вересня 2016 року Верховна Рада України вже ухвалила постанову про невизнання вищого законодавчого органу Росії – «обраного» на окупованих територіях з «підрахунком голосів» цивільного населення, загнаного в російське громадянство під дулами автоматів. Так само, Україна повинна буде не визнати нового Президента РФ, якого також обиратимуть в Криму. Якщо до того часу, Росія не припинить свого державного існування, а Крим не повернеться до України.
-
Чергове рішення Єсентукського «суду» про Яценюка точно переконує, що громадяни України на території Росії не можуть юридично вважатися засудженими чи арештованими – а лише незаконно утримуваними. Всі вони є заручниками кремлівського режиму. Марно покладатися на їхнє звільнення з російських катівень у процесуально-правовий спосіб. Звільнення українців, «засуджених» у Росії, можливе винятково внаслідок ефективного міжнародного тиску на неправову «державу» Росія.
-
Антиправова сутність путінського режиму виявляється в усіх його діях, а не лише щодо громадян України чи опонентів влади. Один з найяскравіших внутрішньоросійських кейсів: корупціонерка тамтешнього Міноборони Євгєнія Васільєва, яка була засуджена до позбавлення волі, - але, за даними ЗМІ, фізично не відбула в тюрмі встановлений судом термін, - без ЖОДНИХ правових підстав.
-
Рішення російського «суду» змушує замислитися над дієздатністю цілої міжнародної системи розшуку по лінії Інтерполу та екстрадиції між країнами. Пам’ятаймо про переслідування і дивні затримання через Інтерпол добровольців, які воювали за Україну на Донбасі. А ще президентом Інтерполу є громадянин Китаю, віце-президентом – російський генерал Прокопчук.
«Яценюк воював у Придністров’ї»: вирок російському «правосуддю» і висновки для України
Єсентукський «суд» тепер стверджує, що Яценюк не лише воював у горах Чечні, а ще й брав участь у бойових діях в Придністров’ї у 1992 році. Кілька висновків з цієї насправді безпрецедентної ситуації: